Авторка книжки спеціалістка з опіоїдної епідемії у США. І це ключове, що треба знати, беручись за читання книжки. Хоча вона й намагається охопити ширшу категорію залежностей, згадуючи й про відеоігри, і про їжу, і про соцмережі, найдокладніше у книжці все ж йдеться про наркотичну та алкогольну залежність.

Перша частина читалася нам складно. Попри спробу утримати увагу читача розповіддю про сексоголіка Джейкоба, Анна Лембке наводить десятки цитат з досліджень та сипле статистикою, яка видається нерелевантною і точно не є показовою для нашої країни. У прикладі про проблему надмірного вживання антидепресантів авторка використовує дані за 2011-2012 рік. І це при тому, що в оригіналі книжка вийшла 2021 року.

Головний висновок цієї частини процитуємо текстом з книжки: «Один з найбільших чинників ризику потрапити в залежність від будь-якого наркотику — легкий доступ до нього». У світі, де існує доступ до дешевого дофаміну, усі ми ризикуємо стати залежними й потрапити в пастку компульсивного надспоживання. І немає значення, чи мова йде про алкоголь, наркотики, чипси, безглютенову їжу, серіали, соцмережі чи читання дешевих любовних романів, які на певний час стали залежністю самої авторки.

У другій частині психіаторка пропонує кілька стратегій самостримування, які допомагають опанувати свою залежність і якщо не позбутися її, то принаймні значно обмежити — вона визнає, що у сучасному світі майже неможливо відмовитися, наприклад, від смартфона.

Авторка ділиться з читачами власною моделлю для розв’язання проблем компульсивного надспоживання. Англійською її акронім звучить як DOPA:

  • D — дані: що й скільки ми вживаємо;
  • O — причини, через які ми це робимо, або чого ми сподіваємося позбутися;
  • P — проблеми, пов’язані з вживанням або неочікувані наслідки від нього;
  • A — утримання протягом 4 тижнів, щоб шляхи винагороди у мозку переналаштувалися і ми знову змогли отримувати задоволення він звичних речей.

Далі вона наводить три види бар’єрів, які можна застосовувати, щоб останній пункт спрацював: фізичні (віддалитися від своєї залежності, сховати її від себе), хронологічні (виділити лише певний час для своєї залежності — наприклад, лише у святкові дні) та категорійні (відмовитися від речей, які можуть слугувати тригерами: не дивитися спортивні новини, якщо робите ставки).

Втім, авторка визнає, що це працюватиме далеко не для всіх, і декому таки знадобиться допомога лікарів.

Читати також: Breaking Bad по-українськи: медичний трилер, що став Книгою року BBC — 2022

Загальне враження від цієї книжки — вона б чудово читалася як розлога стаття чи брошура. Багато коментарів авторки виглядають недоречними та не несуть цінності читачеві — на Goodreads мало не кожен звинувачує Анну Лембке у надмірному моралізаторстві.

До речі, на сайті видавництва зазначено, що у 2020 році Анна Лембке знялася в документалці про небезпеку соціальних мереж «The Social Dilemma» від Нетфліксу. Ми її ще не дивилися, але плануємо. Якщо цікаво, теж перегляньте — невдовзі, завдяки рубриці вихідного дня, зможемо звірити наші враження.

Поділитись:

Більше у розділі