Перша половина липня стала періодом активізації російських інформаційно-психологічних операцій, спрямованих проти жителів Сумщини та Сум зокрема. Паралельно з масованими ударами по цивільній інфраструктурі російська пропаганда намагалася створити враження, що область перебуває на межі гуманітарної катастрофи, місцева влада нібито втратила контроль над ситуацією, а українські військові зазнають поразок.
Аналіз зафіксованих інформаційних вкидів свідчить, що всі вони працювали на кілька ключових наративів: «Суми здадуть», «комунальна система зруйнована», «населення втратило довіру до влади», «ЗСУ не контролюють ситуацію на фронті». Для поширення цих меседжів використовувалися Telegram-канали, TikTok, фейкові акаунти, дипфейки та відео зі зміненим або неправдивим контекстом.
«Суми готують до здачі»
Наймасштабнішою інформаційною кампанією стала спроба переконати жителів області, що українська влада нібито свідомо не відновлює критичну інфраструктуру, оскільки «готується здати місто».
Screenshot
Поштовхом до кампанії стала заява Володимира Путіна про нібито перебування російських військ за 10,5 кілометра від Сум. Після цього російські ресурси масово почали поширювати повідомлення про «покинуте місто», бездіяльність місцевої влади та неминучу окупацію.
Для створення ілюзії невдоволення населення використовувалися відео від імені «мешканців Сум», які скаржилися на перебої з водою. Як встановив Центр протидії дезінформації, першоджерелом одного з таких роликів став анонімний акаунт, що маскувався під українського військового. Пізніше російські канали почали поширювати також дипфейк із місцевим депутатом та ще одне згенероване штучним інтелектом звернення нібито жителя міста.
Для підсилення ефекту пропагандисти використовували фотографії прогнилих труб та зруйнованих комунікацій, які взагалі не стосувалися України.
Насправді перебої з водопостачанням були наслідком російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі. КП «Міськводоканал» оперативно повідомляло про графіки подачі води, переведення системи на резервне живлення та організацію підвозу технічної води. У Центрі протидії дезінформації назвали кампанію частиною російської ІПСО, спрямованої на підрив довіри до місцевої влади та деморалізацію населення.
Screenshot
Фейкова евакуація
2 липня жителі Сум отримали повідомлення про нібито термінову евакуацію міста.
Виконувач обов’язків міського голови Артем Кобзар оперативно спростував інформацію та закликав мешканців довіряти виключно офіційним джерелам.
Screenshot
Пізніше Центр протидії дезінформації повідомив, що ця розсилка була одним із елементів тієї ж інформаційної операції, яка супроводжувалася фейками про комунальний колапс та нібито підготовку міста до здачі.
«На Сумщині закінчується пальне»
Після російських атак по автозаправних станціях пропагандистські ресурси почали поширювати відео про нібито багатокілометрові черги на АЗС у Сумах.
Screenshot
Перевірка ЦПД показала, що відео були сфальсифіковані. Запис, який видавали за черги у Сумах, насправді був опублікований ще у квітні 2024 року в TikTok, а до нього лише додали неправдиве озвучення. Інші ролики, які видавали за Харків і Чернігів, виявилися архівними записами з Києва 2022 року.
Метою кампанії було створення враження масштабної паливної кризи у прифронтових регіонах та посилення панічних настроїв.
Фейкове «захоплення» Бачівська
Ще одним інформаційним вкидом стали повідомлення російських ресурсів про нібито окупацію села Бачівськ Есманьської громади.
Screenshot
Голова громади Сергій Мінаков спростував цю інформацію, наголосивши, що населений пункт перебуває під контролем Сил оборони України.
Таку ж інформацію підтвердили й в угрупованні військ «Північ». За словами начальника відділення комунікацій Вадима Мисника, російська штурмова група не досягла успіху, а повідомлення про захоплення села є черговою спробою видати бажане за дійсне.
Подібні заяви традиційно використовуються російською пропагандою для створення ілюзії військових успіхів навіть за відсутності реальних змін на фронті.
Міф про «масові підпали автомобілів ЗСУ»
У середині липня російські Telegram-канали почали стверджувати, що жителі Сум масово підпалюють автомобілі українських військових через невдоволення присутністю ЗСУ.
Screenshot
У поліції Сумської області повідомили, що протягом тижня жодного такого випадку не було зафіксовано.
Пропагандисти використали реальну проблему диверсій, організованих російськими спецслужбами, щоб створити враження масової підтримки таких злочинів серед населення. Насправді відомі випадки підпалів автомобілів військових в Україні пов’язані з вербуванням виконавців російськими кураторами через соціальні мережі, а не з протестними настроями місцевих жителів.
Фейк про «ремонтні цехи ЗСУ» в навчальному закладі
Ще одним елементом російської інформаційної кампанії стали повідомлення державного агентства ТАСС із посиланням на анонімні «російські силові структури». У них стверджувалося, що Збройні сили України нібито розгорнули ремонтні цехи для відновлення військової техніки «на базі училища під Сумами».
Screenshot
Жодних доказів на підтвердження цих заяв російська сторона не надала. Повідомлення ґрунтувалося виключно на анонімному джерелі, яке неможливо перевірити.
Основні тенденції
У першій половині липня російська пропаганда фактично будувала єдину інформаційну кампанію навколо Сумщини. В її основі були кілька взаємопов’язаних тез:
- місто нібито перебуває на межі здачі;
- місцева влада не контролює ситуацію;
- критична інфраструктура не відновлюється;
- населення масово невдоволене владою та військовими;
- українська армія втрачає контроль над прикордонням.
Для поширення цих повідомлень активно використовувалися сучасні інструменти дезінформації: дипфейки, відео, створені за допомогою штучного інтелекту, фейкові акаунти у TikTok, архівні ролики з неправдивим контекстом, а також анонімні Telegram-канали.
Характерною особливістю кампанії стало те, що більшість фейків з’являлися одразу після російських ударів по цивільній інфраструктурі або заяв російського військово-політичного керівництва. Таким чином інформаційні атаки супроводжували воєнні дії та були спрямовані на деморалізацію жителів прикордонної області, посилення паніки та підрив довіри до української влади.
Цей матеріал створено в межах проєкту Інституту масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.
