У 2024 році на базі сумської школи №5 протягом шести місяців працював освітній центр, у якому навчалися ромські діти та жінки. Продовженням цієї ініціативи стане новий дворічний проєкт, який стартував у липні 2025 року. Громадська організація «Ромський жіночий конгрес «Мануша» відкриє Ромський дитячий освітній центр у мікрорайоні Баранівка. Хто навчатиметься в новому Центрі, що ввійде до освітньої програми та чому це важливо для Сум — у матеріалі сайту Трибуна.Суми.
Дати знання усім охочим
За пів року роботи у 2024 році організатори та вчителі працювали з дітьми та дорослими й оцінювали, як учні відвідують заняття та чи подобається їм навчання. Керівниця ГО «Мануша» Ольга Михайленко говорить, що вони побачили зацікавлення і прогрес, до прикладу, одна з жінок вперше змогла заповнити бланк у соціальній службі, до цього вона не могла зробити це самостійно.
— Онлайн-навчання залишається проблемою, до того ж у Суми приїжджають переселенці, часто це багатодітні родини, у яких немає можливості купити дитині гаджет, аби вона займалася онлайн, — говорить Ольга Михайленко.
За час повномасштабної війни на Сумщину переїхали багато ромів, переважно з Луганської і Донецької областей. Із загостренням ситуації на кордоні мешканці сіл переїжджають до Сум, так була вимушена евакуюватися й значна спільнота ромів із Білопілля. 17 травня цього року під час російського обстрілу автобусу, що їхав із Білопілля до Сум, загинули дев’ять пасажирів, серед них ромська жінка, у якої було двоє дітей, інша — мати вісьмох — отримала поранення й наразі проживає у прихистку в обласному центрі.
Окрім школярів у ромському дитячому освітньому центрі будуть навчатися дошкільнята та жінки. Минулого року заняття відвідували понад 30 людей, зараз бажаючих більше, і не лише за рахунок ВПО, а й за рахунок тих, хто одразу не приєднався до навчання, а зацікавився проєктом пізніше.
Для Центру орендували окрему будівлю на Баранівці і написали проєкт, реалізацію якого на два роки профінансував один із благодійних фондів.
— За пів року важко навчитися читати й писати. Заняття проводилися двічі на тиждень, після такого не станеш одразу грамотним і не знайдеш роботу — для цього потрібен час. Тепер ми маємо довгостроковий проєкт і зможемо дати знання усім бажаючим — від цього у нас виросли крила, — говорить Ольга Михайленко.
У її планах зробити освітній центр доступним не лише для ромів, а й для усіх бажаючих дітей, які проживають поруч й хочуть надолужити втрачене у навчанні.
Знайти спільну мову
У Центрі продовжать працювати вчителі, які навчали дітей минулого року. Микола Москальов, керівник громадської організації «Ромське національне об’єднання», каже, що вони знайшли спільну мову.
— Ці вчителі, які працюють у школі на Баранівці, де компактно проживають роми, добре розуміють наших дітей. У них індивідуальний підхід, вони розуміються з учнями, тому діти самі хотіли навчатися саме у них, — говорить Микола Москальов.
Одна з вчительок, Вікторія Ломака, викладає гуманітарні предмети. Вона говорить, що торік бачила у дітей велике бажання вчитися, тому підтримує ініціативу тривалого проєкту. Так само вона відчувала відгук від жінок, які свого часу не отримали освіти й прийшли на навчання, аби надолужити знання.
— Вчителю дуже важливо відчувати цю віддачу від учнів і я її відчувала. Ми хочемо допомагати нашим діткам розвиватися і отримувати знання, які їм потрібні, — говорить освітянка.
Вікторія Ломака працює у 5-й школі, яку вона свого часу закінчила і де зараз навчається її донька. Говорить, що знання можна отримати усюди, якщо дитина має бажання вчитися.
За її словами, пів року — це невеликий термін, аби оцінювати освітні успіхи, до того ж декому довелося починати навчання з вивчення алфавіту. Та прогрес є — дехто з учнів вже може написати своє ім’я та прізвище, прочитати певний текст. Важливо й зважати на те, що всі діти різні, й комусь достатнього одного пояснення, а хтось потребує кількох, аби засвоїти матеріал.
— Через онлайн-освіту діти втрачають мотивацію до навчання — це всеукраїнська проблема. У класі вони тягнуться одне за одним, частіше ставлять питання та й вчителі звертають на учнів більше уваги. А коли дитина сидить одна біля комп’ютера — це не лише відбиває бажання вчитися, а й впливає на здоров’я та соціалізацію, — говорить Вікторія Ломака.
Окрім гуманітарного циклу предметів у Центрі викладатимуть природничо-математичний та інформатику. Програму формуватимуть, орієнтуючись на рівень та запити учнів. Загалом це буде надолуження освітніх втрат, а з вересня — паралельне зі шкільним навчання.
Додатково у Центрі працюватиме психолог, буде проводитися арт-терапія. Ольга Михайленко говорить, що на Баранівці зараз гучніше, ніж у середмісті, тож все це впливає на психічний стан дітей і дорослих. Через можливість обстрілів діти більше часу проводять вдома, що також зменшує час спілкування з однолітками.
Без освіти – нікуди
Активістка ГО «Мануша» Зіта Денисенко проводила уроки ромської культури, малювання й ліпки з пластиліну. Також жінка організовувала бесіди з позитивного батьківства — пояснювала людям, чому їхнім дітям необхідна освіта.
— Щоб десь поїхати, хоч у Київ, хоч у Харків, треба вміти читати. Коли приходиш у магазин — також, бо треба і порахувати, скільки дати грошей, і подивитися, який строк придатності у продукту. Зараз такий час — без освіти нікуди, — говорить Зіта Денисенко.
Спілкування з Зітою часто впливало на вибір батьків, адже, вони бачили, що це ромська жінка, яка має освіту, тож це означає, що й інші зможуть. До того ж вона спілкувалася і українською, і ромською мовами, щоб краще пояснити й викликати довіру.
Торік Зіта Денисенко приводила надолужувати пропущене і своїх дітей, які навчаються дистанційно. Говорить, що відкриття Центру дасть їм більше можливостей для спілкування з однолітками, чого їм дуже не вистачає. Навіть перерва між уроками стає для школярів можливістю соціалізації.
Окрім освіти, Центр стане простором, куди можна звернутися для вирішення різних проблем, туди, за потреби, запрошуватимуть представників різних установ, щоб обговорити актуальні питання.
За наявності коштів на подвір’ї збираються облаштувати невеликий спортивний майданчик, аби там могли займатися і діти, й дорослі.
Орендована будівля потребує ремонту, на який знадобиться близько місяця. Меблі та техніку для Центру вже придбали благодійники.
У планах на майбутнє Ольги Михайленко масштабувати проєкт і зробити такі центри в інших населених пунктах Сумської області, де компактно проживають роми. Зокрема, у Конотопі, Лебедині, Охтирці. Адже саме від освіти, на її думку, залежить інтеграція ромів у суспільство.
