Під час російського обстрілу центру міста Суми 17 лютого 2026 року були пошкоджені кілька пам’яток архітектури. Серед них Будинок державного банку, у якому знаходиться Сумський обласний художній музей ім. Никанора Онацького, Земська управа, де розташований Сумський обласний краєзнавчий музей, Жіноча гімназія — нині приміщення Сумського державного університету. Також пошкоджень зазнали Комерційний банк, де розміщується Сумський палац дітей та юнацтва, і Будинок Линтварьової, у якому знаходиться медичний заклад.
За інформацією Сумської обласної державної адміністрації, наданою на запит сайту Трибуна.Суми, в усіх цих будівлях частково вибило вікна, а в приміщенні Художнього музею пошкодилося опорядження фасадів. Пошкодження цих споруд адміністрація оцінює як незначні.
Журналісти сайту «Трибуна. Суми» поспілкувалися із сумським архітектором, викладачем Сумського фахового коледжу будівництва та архітектури Олегом Кривцовим про значення цих пам’яток архітектури для міста Суми й про те, чому їх важливо зберегти під час великої війни.
Хоча б захистити від уламків
За словами Олега Кривцова, будинки, які мають статус пам’яток архітектури, неможливо відновити швидко. Управління архітектури, містобудування та охорони культурної спадщини громади слідкує за тим, щоб балансоутримувач або власник пам’ятки архітектури уклав з ним охоронний договір про те, що він зобов’язується підтримувати пам’ятку в належному стані. За цим документом він не може без дозволу проводити будь-які роботи.
До прикладу, якщо пошкодиться автентична дерев’яна рама, її можна відновити лише через реставрацію. Власник чи орендар не мають права замінити вікно на нове металопластикове.
Олег Кривцов не може пригадати, коли у Сумах фундаментально реставрували якусь із історичних будівель. Пригадує лише реставраційні роботи Троїцького собору, які відбувалися у 70-х роках ще при Радянському Союзі. Усі інші відновлювальні роботи проводилися частково.
За словами архітектора, реставрація — це дуже дороговартісний процес. Часто дешевше спроєктувати й побудувати нову будівлю, ніж відновити стару.
Так само виникають складнощі із вимогами доступності та енергозбереження. Багато пам’яток архітектури складно зробити інклюзивними через збереження автентичного вигляду. Так само й з утепленням — у багатьох будівлях воно неможливе, бо спотворить історичний вигляд.
Олег Кривцов вважає, що в цій ієрархії охорона культурної спадщини виходить на перше місце, а з рештою вимог потрібно шукати компроміс.
Архітектор впевнений, що історичні будівлі у Сумах треба намагатися захистити хоча б від уламків під час обстрілів.
— Якби у нас був системний підхід до збереження, давно б уже розробили якийсь план заходів. Щоб це було не спонтанно і хаотично, як було із скульптурами Круазі на початку повномасштабного вторгнення. Їх обклали мішками з піском, які потім розсипалися під дією ультрафіолету. Такі спонтанні рішення дають тимчасовий результат, бо ними займалися не фахівці, — говорить Олег Кривцов.
На його думку, якщо вже обкладати скульптури мішками з піском, то треба спершу зробити захисну споруду із вологостійкої фанери, а вже потім заповнити проміжки.
Олег Кривцов розуміє, що фізично закрити всі пам’ятки архітектури у Сумах неможливо. Важливо хоча б убезпечити вікна з автентичними рамами та скульптурні елементи.
На його думку, рекомендації щодо збереження пам’яток архітектури мають розробити архітектори-реставратори. Фахівці будуть відштовхуватися від того, що саме є найціннішого в будівлі — це може бути лише фасад, ліпнина, інтер’єр, сходи тощо.
Пам’ятки архітектури не в пріоритеті
На думку Олега Кривцова, повномасштабне вторгнення змінило ставлення до значимості пам’яток архітектури. Війна показала, наскільки цінно мати свою самоідентичність та знати свою культуру.
— Культура є безпековою складовою. Саме підтримка пам’яток архітектури в належному стані показує, що є пріоритетом для держави та міста. Ми бачимо благоустрій території у центрі, фонтан, а потім підходимо до альтанки — символу міста — і бачимо, що вона не в пріоритеті, — говорить Олег Кривцов.
На його думку, захистити якісь об’єкти, до прикладу, скульптури на будівлі Краєзнавчого музею, це означало б показати, що влада щось робить з цього питання. Бо цінні експозиції музеїв у Сумах рятують, а самі будівлі залишають напризволяще.
Будівлі Художнього та Краєзнавчого музеїв у стилі неоренесансу є важливими для міста, адже таких тут збереглося небагато. На думку Олега Кривцова, особливість Сум у тому, що з кінця 19 століття і до Жовтневого перевороту, у місті створювали будівлі у різних стилях. Це необароко, неоренесанс, неокласицизм, модерн, неоготика.
— Така кількість пам’яток архітектури різних стилів в невеликому місті — це певна рідкість. Бо зазвичай міста формувалися у періоди, коли був модний один стиль. А в Сумах ми отримали нашарування різних стилів, — говорить Олег Кривцов.
Фахівець вважає, що кожен об’єкт, який представляє той чи інший архітектурний стиль, дає розуміння, наскільки різноманітною була архітектура. Такі будівлі говорять про багатовекторний розвиток міста і його мультикультурність, про місто, яке було толерантним до різних релігій і різних спільнот.
— Кожен об’єкт, який свідчить матеріально про цей період, дуже цінний. Якщо ми їх не вбережемо, то у нас залишиться лише радянська архітектура. Або те, що побудували за часів незалежності: павільйончики, кіоски і магазинчики, — вважає Олег Кривцов.
— Таке враження, ніби ми сподіваємося, що скоро все закінчиться, і тому немає сенсу витрачати кошти на консервацію будівель. Немає такого бачення, що війна всерйоз і надовго, і нам треба перелаштовувати все своє життя та дійсно вкладати кошти у збереження пам’яток архітектури, — говорить Олег Кривцов.
