Безпека музею
Працівники Сумського обласного краєзнавчого музею зустріли повномасштабне вторгнення на робочому місці. 24 лютого 2022 року вони займалися демонтажем музейних предметів з основних експозицій і виставок та переміщали їх в укриття.
— Десь о 16 годині я відпустив людей додому, залишився тут зі сторожем, а недалеко від музею вулицями Харківською та Героїв Сумщини йшла колона ворожих військ, — згадує директор Сумського обласного краєзнавчого музею Владислав Терентьєв.
У лютому і березні 2022 року музейники продовжували убезпечувати експонати. Окрім пакування та переміщення, вони займалися документальною роботою, складанням списків. На початку повномасштабного вторгнення пакувальних матеріалів не вистачало. Їх отримали від благодійників пізніше. Тож спершу використовували підручні матеріали — коробки та упаковки від різних товарів.
За словами Владислава Терентьєва, перші навчання з евакуації музейних предметів працівники закладу проходили ще в 2014 році. Тож у 2022 році вони не розгубилися.
Убезпеченням експонатів займалися доки тривало напівоточення Сум. Ще одним викликом у ті місяці стала безпека музею — центральний пункт охорони тоді не працював, тож всі питання лягли саме на працівників та сторожову охорону музею. Вони чергували й ночували у закладі, допоки в місті не відновилося відносно нормальне життя.
Музей відкрився для відвідувачів у листопаді 2022 року. На той момент відновили зал природи й організували виставку до роковин Голодомору.
Рятували найцінніше
У лютому 2026 року вийшла постанова Кабінету Міністрів України про обов’язкову евакуацію музейних фондів, що знаходяться у зоні до 50 км від лінії бойового зіткнення.
Музейні предмети поділяються на три черги евакуації: першочергово вивозять предмети світового значення, згодом — загальнонаціонального і зрештою — експонати локальної історії.
Найціннішими в колекції Сумського обласного краєзнавчого музею є предмети археології, скульптурні портрети родини Кочубеїв авторства Пармена Забіли, срібні глеки із Жигайлівки часів великого переселення народів, кролевецькі рушники.
— Протягом цих років ми провели величезну непублічну роботу з убезпечення музейних предметів. І тепер наше завдання забезпечувати належне зберігання цих предметів до закінчення війни, — говорить Владислав Терентьєв.
Ще з 2022 року фахівці Національного науково-дослідного реставраційного центру України допомагали працівникам краєзнавчого музею в обстеженні та фіксації експонатів. Частина з них зараз знаходиться у процесі консервації та реставрації, аби після закінчення війни повернутися в поновлені експозиції.
Музей бере участь у різних міжнародних проєктах, зокрема за одним з них тут здійснюють оцифрування колекції. Оцифровані предмети згодом вносять до електронних реєстрів музейних фондів, що працюють в експериментальному режимі і поки не підлягають оприлюдненню.
Три обстріли
Сумський обласний краєзнавчий музей тричі постраждав від російських обстрілів. Вперше під час ракетного удару у Вербну неділю 13 квітня 2025 року. Тоді вибило вікна, двері та частково пошкодило покрівлю в іншому корпусі музею по вулиці Покровській. Усі руйнування вдалося відновити.
У лютому 2026 року краєзнавчий музей двічі постраждав від російських обстрілів центру міста. 17 лютого були пошкоджені віконні рами, вікна та вхідні двері у центральному корпусі, 27 лютого знову постраждав інший корпус.
Коли в Сумській області реалізовувався проєкт «Блакитний щит» — маркування пам’яток архітектури та археології спеціальним знаком, музей став базою для роботи цих фахівців. За словами Владислава Терентьєва, перший блакитний щит було розміщено якраз на будівлі музею.
Питання убезпечення самої історичної будівлі у стилі неоренесансу, за словами директора, складне. На його думку, цим мають займатися архітектори. Поки що за кошти одних із міжнародних донорів на обох корпусах музею встановили систему відеоспостереження. Сам же фасад ніяк не захищений від осколків під час можливих обстрілів.
Музей продовжує працювати
Для відвідувачів музею відновили кілька локацій на першому поверсі приміщення. Це значно менше за повноцінну експозицію, яка займала 11 залів у двох музейних корпусах.
Персоналу у закладі наразі достатньо, адже публічна робота музею скоротилася і навантаження на локаціях стало меншим. Водночас збільшилося навантаження на працівників, які займаються убезпеченням музейних фондів та підтриманням самої будівлі.
Під час повітряної тривоги музей не може приймати відвідувачів. Це один із факторів, який впливає на кількість людей, які сюди приходять.
— Музей потрібен, люди в нього приходять, але це не та кількість відвідувачів, яка була до війни чи до коронавірусу. Люди взагалі в захваті, що вони бачать у Сумах працюючий музей. Вони хочуть дізнатися про Сумщину, про місто, про постаті, які пов’язані з цим краєм, — говорить директор.
Тут проводять заходи для школярів, студентів, ВПО й людей старшого віку. На базі закладу проходять практику студенти деяких сумських вишів.
Наразі в музеї можна відвідати виставку, присвячену видатним постатям, які пов’язані з Сумщиною. Тут є матеріали про Герасима Кондратьєва, Тараса Шевченка, Лесю Українку, Пантелемона Куліша та інших. Через відомі персоналії тут розповідають про різні аспекти історії регіону. Так, тут зібрані матеріали про кобзаря Миколу Мошика, приклади робіт художників Георгія Нарбута та Василя Кричевського, інформація про скульптора Михайла Лисенка. Також представлені роботи майстрів Межигірської керамічної школи.
Наступна локація — етнографічна, на базі якої проводять народознавчі заходи до різних свят. Тут відтворене умовне слобожанське подвір’я та інтер’єр типової хати. Окрім рушників та авторських ляльок, можна побачити невелику колекцію прасок, одну з яких виготовили на «Азовсталі».
— Крім того, що ми убезпечуємо колекцію і за роки повномасштабної війни не втратили жодного предмета, ми ще й збираємо нові. Під час війни наші фонди поповнилися понад двома тисячами експонатів, — розповідає Владислав Терентьєв.
Також у музеї працює тимчасова локація, присвячена Дню державності України, та локація природи, поділена на чотири сезони, де відвідувачі можуть ознайомитися з флорою та фауною Сумщини.
***
Фото сайту Трибуна.Суми
Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
