Днями Суми відвідала керівниця БО “ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА” Наталія Ісаєва. 15 років жінка працювала в секс-індустрії, та врешті з двома подругами створила організацію, аби захищати права секс-працівниць в Україні.
Трибуна поговорила з Наталією про діяльність ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА, вплив великої війни на секс-працівниць та ситуацію на Сумщині.
ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА і законотворчість
На сьогодні, організація “ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА” має осередки у 12 містах країни з центральним офісом у Києві. Проте, більше 10 років тому її заснували три подруги у Кропивницькому. Наталія розповідає — спочатку сиділи в засадах із диктофонами й камерами, ловили, тоді ще міліціонерів, які вимагали гроші з секс-працівниць. Потім подавали скарги в прокуратуру й службу внутрішньої безпеки.
У більшій мірі, до великої війни діяльність організації зосереджувалася на законотворчій діяльності. ЛЕГАЛАЙФ прагне декриміналізувати сферу секс-роботи. Наталія стверджує, попри поширену думку, що секс-праця в Україні не криміналізована, це не так.
Сутенерство, звідництво та організація місць розпусти — це кримінальні статті. Проте, ми рідко говоримо насправді про сутенерів, які тримають борделі, та несуть за це покарання. Частіше це кілька жінок, які для економії чи безпеки винаймають спільне житло та надають секс-послуги.
Ісаєва додає, важливо внести зміни до Законодавства, щоб в Україні визнали секс-працю роботою. Це дасть повнолітнім людям, які надають сексуальні послуги за винагороду, можливість законно взаємодіяти з державними органами: сплачувати податки, мати гарантовані права та захист із боку інституцій держави.
Загалом, за словами Наталі, в країні є різні погляди на те, яким має бути рішення стосовно врегулювання питання секс-роботи. Одні бачать лише викорінення секс-праці з законодавчими переслідуваннями секс-працівників, інші схиляються до шведської моделі, коли відповідальність несе не секс-працівниця, а клієнт.
Проте, неврегульовані переслідування клієнта чи секс-працівниці, без державного захисту, виводять сферу послуг у тінь. Що, так чи інакше, передає питання під юрисдикцію бандитських угруповувань чи корумпованих поліцейських. Це не працюватиме ні в контексті захисту від насильства жінок чи чоловіків із секс-індустрії, ні в контексті профілактики соціально небезпечних хвороб, — стверджує Ісаєва.
Окрім цього, ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА бореться за рівний доступ секс-працівників до медичних і профілактичних послуг, соціального захисту та захисту прав.
Наша ціль – зробити так, аби секс-працівники та секс працівниці були повноцінними громадянами й громадянками держави, та мали рівний доступ до послуг, що існують в Україні.
У 12 містах країни організація має своїх лідерок і параюристів, які співпрацюють із медичними установами, ЦНАПами, центрами зайнятості, органами влади, неурядовими чи благодійними організаціями, куди секс-працівників можуть перенаправити для отримання потрібної допомоги. Окрім цього, ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА має гарячу лінію та онлайн-чат, де надають консультації.
До психологів найчастіше звертаються із депресивними станами: питаннями планування майбутнього, взаємодії з дітьми. Окрема тема — бажання зізнатися рідним у сфері діяльності чи стані здоров’я та страх це зробити. Щодо правових тем — звернення часто пов’язані з незаконними затриманнями. Із початком війни з’явилися питання відновлення документів, отримання статусу ВПО, офіційного працевлаштування тощо. Окрім цього, в умовах великої війни гострішими стали питання домашнього насильства.
Початок великої війни та переформатування роботи
Із початком великої війни робота організації “ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА” дещо змінилася. За словами Наталії, правозахисна та законотворча діяльність не зникли, проте, додалися нові виклики та задачі.
Зокрема, в перші місяці війни ми надали гуманітарну допомогу близько 500 секс-працівницям в Україні. Це були продукти харчування, аптечки, засоби гігієни для жінок і дітей, фінансова допомога. Ми отримали як донорську підтримку, так і підтримку благодійників із різних країн світу.
На сьогодні, ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА підтримує гуманітарною допомогою щонайменше 130 секс-працівників і працівниць в Україні.
Також не полишаємо проєктну роботу щодо розширення діяльності організації на інші регіони України.
Вплив війни на секс-працівниць
Наталія говорить, війна погіршила становище секс-працівниць в Україні. Безумовно, мова йде про різні фактори впливу.
Перше – багато жінок втратили роботу чи клієнтів, і наразі мають менші можливості заробляти кошти. Друге – деякі жінки втратили житло чи були вимушені евакуюватися разом із дітьми за кордон задля виживання.
Наталія додає, враховуючи, що жінки із секс-роботи, не були офіційно працевлаштовані, вони не отримали допомоги від держави через втрату зайнятості, або як малозабезпечені.
Також, не менш важливим фактором, за словами Ісаєвої, який принесла війна, є те, що у перші місяці бойових дій, деякі сервіси профілактики в регіонах не працювали. Це обмежило доступ жінок до засобів захисту: безкоштовних презервативів і лубрикантів, а також — скринінгів на соціально небезпечні хвороби: ВІЛ, вірусні гепатити, туберкульоз.
У той же час, ми не можемо говорити про приріст чи зменшення кількості секс-працівників і працівниць у зв’язку з війною, адже наразі це неможливо порахувати. Єдине, останніми роками секс-робота подорослішала. Ми говоримо не про молодих дівчат, які прийшли в індустрію, а про дорослих жінок — 30+ років. Ймовірно, це пов’язано із соціально-економічним становищем від початку карантину: зростання цін, втрата роботи тощо. Війна це лише посилила.
Ситуація в регіонах
Ісаєва додає, попри складну ситуацію, більшість представниць організації у регіонах тримаються – продовжують збирати групи дівчат, надавати допомогу й консультувати. Проте, є й більш складні регіони, зокрема, ті, які перебувають під окупацією.
Ми маємо філіал у Маріуполі, але наразі втратили зв’язок із нашою представницею. На щастя, ми знаємо, що вона жива. Дівчата з Мелітополя виїхали. Ми підтримували їх, коли вони були в окупації — надавали кошти на оренду авта, аби доїхати до Запоріжжя та отримати терапію, консультували. Наразі з містом зв’язок втрачений, адже там немає наших представниць.
Ситуація на Сумщині
У Сумській області ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА має лідерку Яну Дейнеку, яка збирає ініціативну групу жінок, котрі працюють у секс-роботі.
Вона надає інформаційну допомогу дівчатам, консультує, перенаправляє, передає гуманітарну підтримку, яку ми закуповуємо та формуємо в Києві. Загалом, у контексті нашої діяльності, Суми мало відрізняються від інших міст України. Єдине — Сумщина має велику протяжність кордону з Росією, тож дівчата знаходяться у більш тривожному психологічному становищі — умовно, постійно в передчутті, страху щодо поновлення бойових дій чи наступу.
Проте, за словами Наталії, на Сумщині є організації, відкриті до підтримки секс-працівниць й інших уразливих спільнот. Зокрема, це й профілактичні програми для соціально вразливих верств, і замісна підтримуюча терапія для споживачів наркотиків, і антиретровірусна терапія для людей із ВІЛ.
