Попри близькість фронту й постійні загрози, Сумщина залишається домом для тисяч переселенців. Тут не просто допомагають тим, хто втратив житло, — тут разом будують нове життя. Внутрішньо переміщені особи стають активними членами громад, створюють бізнеси й беруть участь у місцевому самоврядуванні. У нашому тексті розповідаємо про програми підтримки у рамках Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” та роль ВПО у житті громад.
Понад 100 тисяч доль
З 2014 року в Сумській області зареєстровано понад 100 тисяч внутрішньо переміщених осіб, розповіла начальниця Управління соціальних гарантій, внутрішньо переміщених осіб, сімейної та гендерної політики Департаменту з питань соціальної політики Сумської ОДА Надія Степаненко.
“Сьогодні в нас 100 тисяч 700 ВПО. З них понад 89 тисяч оселилися після введення воєнного стану у 2022 році. Особливість нашої області в тому, що більшість переселенців залишаються саме тут — не виїжджають далі, а переїжджають із прикордонних територій у більш безпечні райони Сумщини”, — пояснює посадовиця.
Близько 74 тисяч переселенців — це мешканці самої області, які вимушено переїхали з прикордонних або небезпечних територій. Водночас є й ті, хто прибув із інших регіонів — передусім із Харківської, Донецької та Луганської.
“У 2014 році до переселенців ставилися як до людей, яким треба допомогти, — це було нове явище для суспільства. Сьогодні ситуація змінилася. Ми всі відчуваємо наслідки війни, і громади бачать у ВПО не лише тих, хто потребує підтримки, а й потенціал для розвитку”, — зазначає Надія Степаненко.
За її словами, молоді сім’ї, які переїжджають, вливаються у життя громад, діти навчаються в місцевих школах, батьки працюють, створюють бізнеси, беруть участь у громадських ініціативах.
“Багато з тих, хто переселився у 2014–2015 роках, сьогодні — активні члени місцевого самоврядування, підприємці, громадські діячі. Вони не просто інтегрувалися — вони розвивають громади, у яких оселилися”, — додає вона.
У Сумській області вже третій рік діє Обласна комплексна програма підтримки ВПО, яка охоплює різні напрями:
матеріальну, правову та психологічну допомогу;
професійне навчання, працевлаштування та самозайнятість;
культурну інтеграцію та інформаційні кампанії.
Крім обласної програми, в громадах реалізуються цільові місцеві програми з підтримки евакуйованих сімей, забезпечення тимчасовим житлом і сприяння працевлаштуванню.
Програми підтримки ВПО в області тісно пов’язані з принципами резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека”.
“Департамент активно долучається до роботи коаліції 1325. Ми просуваємо принципи залучення жінок, соціальної згуртованості та безпеки громад”, — говорить Надія Степаненко.
У Сумській області є громади, які активно залучають ВПО, створюють умови для життя і роботи. Липоводолинська громада, де є велике працююче підприємство, бере участь у проєкті зі встановлення модульних будиночків для молодих сімей.
“Там громада не просто надає житло, а й забезпечує необхідною інфраструктурою — школи, садочки, лікарні. Це приклад, коли ВПО одразу стають частиною місцевої спільноти. Громади бачать у ВПО трудовий потенціал. Для них це не проблема, а шанс для розвитку: завдяки сім’ям із дітьми у селах зберігаються освітні заклади, а місцевий бюджет отримує додаткові податки”, — каже начальниця управління.
У Тростянецькій та Нижньосироватській громаді також звели модульні містечка для переселенців і пропонують робочі місця.
Центр зайнятості допомагає ВПО у перекваліфікації, видачі мікрогрантів на власну справу та професійному навчанні.
цього року 42 людини отримали мікрогранти;
252 людини пройшли навчання;
понад 600 переселенців працевлаштували.
“Окрема програма — суспільно корисні роботи. Її учасники допомагають громадам, а зарплату їм виплачує служба зайнятості. Багато хто з цих працівників — саме переселенці”, — пояснює чиновниця.
Попри таку динаміку, є виклики, які залишаються актуальними: нестача постійного або соціального житла, робота — особливо у невеликих громадах без великих підприємств, психологічна адаптація після пережитих травм і втрат.
“Більшість переселенців мріють повернутися додому, але навіть якщо залишаються в інших громадах, вони стають важливою частиною суспільства. У майбутньому саме ці люди допомагатимуть відбудовувати нашу область і всю країну. Ми хочемо, щоб ці люди залишалися активними, відчували себе потрібними і впливали на розвиток своїх громад”, — говорить Надія Степаненко.
Держава працює над новими програмами житлової підтримки, кредитуванням для ВПО, залученням їх до процесів прийняття рішень. На думку посадовиці, зараз варто більше говорити про історії успіху ВПО, проводити спільні ініціативи, залучати їх до місцевих рад і програм.
“Має бути діалог. ВПО треба чути. І коли громади бачать, що переселенці — це не лише ті, кому потрібна допомога, а люди, які створюють робочі місця, виховують дітей, розвивають культуру, — тоді й ставлення стає іншим”, — переконана Надія Степаненко.
Унікальний досвід подолання: як підтримують жінок-переселенок
Стабільність і впевненість у завтрашньому дні — серед головних потреб жінок, які вимушено переїхали, говорить голова Ради з питань внутрішньо переміщених осіб Сумської міської територіальної громади Наталія Єсіна.
“Це і житло, і робота, і відчуття безпеки, на останнє, на жаль, найважче вплинути. Що не менш важливо — це, щоб жінки-переселенки відчували себе не об’єктами допомоги, а й повноцінними учасницями життя громади. Адже серед них є активні, сильні, відповідальні. І якщо громада їх підтримає, вони навпаки підсилять місцеву спроможність, а не стануть навантаженням. Суспільство має це усвідомити: жінки-ВПО несуть із собою унікальний досвід подолання. Вони вже пройшли через втрату, страх, невідомість і не зламалися. Цей досвід вартий того, щоб бути почутим і врахованим при ухваленні рішень”, — говорить Наталія.
Наразі Рада ВПО працює над проєктами, які сприяють економічній самостійності жінок. Зокрема, допомагають жінкам з інструментами для самореалізації, інформують їх про грантові програми, організовують тренінги, підтримують участь у конкурсах і проєктах.
“Нещодавно відбувся інформаційний захід у рамках програми мінігрантів для підтримки жінок-ВПО та місцевих постраждалих жінок від ГО «Інтегра» (Словаччина), в залученні якої наша Рада брала активну участь. Захід зібрав понад 70 жінок на етапі реєстрації, понад 25 взяли участь наживо і ще стільки ж долучилися онлайн. І що найважливіше — вже протягом цього тижня вони писали власні проєкти. Ще тиждень піде на їх оцінку грантовим комітетом і до Нового року вони отримують фінансову підтримку на відновлення, започаткування або розвиток власних бізнес-ідей”, — розповіла Наталія Єсіна.
“Це надихає, особливо в умовах Сумської області, де громади живуть під постійною загрозою обстрілів, а життя часто вимагає надлюдської стійкості. Попри все, ці жінки не замикаються в страху, а планують, створюють і шукають можливості. На останньому заході це відчувалось особливо цінно: вони не просто живуть далі, а планують, допомагають іншим жити, підтримують як одна одну, так і свої громади”, — ділиться жінка.
З часом дедалі більше стає і прикладів успішної співпраці між жінками-ВПО та місцевими громадами й бізнесом, говорить Наталія Єсіна. Наприклад, у Садівській громаді жінки-ВПО спільно з місцевими активістками працюють над створенням Центру підтримки для людей, які потребують догляду, у Боромлянській — працюють над соціальним простором для ветеранів і членів їх родин, у Лебедині переселенки долучаються до планування заходів із соціальними працівниками та старостами сіл.
Щодо прикладів співпраці з бізнесом, у Сумах і Ромнах кав’ярні надають приміщення для “жіночих зустрічей підтримки”, книжкових клубів та інших заходів, які організовують переселенки спільно з громадськими організаціями.
“Це говорить про соціальну складову бізнесу, який я називаю «бізнес зі змістом», а також про те, що жінки-переселенки можуть бути партнерками у розвитку. Варто лише дати їм можливість проявити себе”, — вважає Наталія.
Пані Наталія вважає, аби посилити участь жінок у прийнятті рішень на місцевому рівні, передусім треба створити постійні діалогові майданчики, де жінки можуть впливати на рішення: долучення до рад ВПО, консультативних рад при органах місцевого самоврядування та робочих груп.
“Але важливо не лише запросити жінок «бути присутніми», а й дати їм реальні можливості висловитися й щось змінити, дослухатися до їх голосів. Ми в рамках Коаліції 1325 працюємо саме над цим — розвиваємо лідерство, підсилюємо компетенції, створюємо можливості для навчання й менторства”, — зазначила Наталія Єсіна.
Допомога жінкам від благодійного фонду “Рокада”
Регіональна координаторка БФ “Рокада” Валентина Ігнатуша розповіла, що робота їхнього фонду пов’язана з ідеями Резолюції 1325. Один із напрямів — підтримка людей, які постраждали від війни. Особливу увагу приділяють саме жінкам, аби вони могли відновити своє життя, долучатися до розвитку громад і прийняття рішень.
“У наших проєктах жінки не лише отримують допомогу, а й самі є членкинями команди — як координаторки, психологині, інженерки, тренерки”, — говорить пані Валентина.
Допомога жінкам базується на чотирьох основах Резолюції, пояснює координаторка: “Участь: ми допомагаємо жінкам розвивати лідерські навички, долучатися до життя громади, брати участь у прийнятті рішень і створювати власні ініціативи. Захист: «Рокада» організовує безпечні простори, надає психологічну та юридичну підтримку, проводить заняття з протидії насильству. Попередження: через тренінги та інформаційні кампанії ми поширюємо знання про права жінок, рівність і взаємоповагу. Відновлення та реінтеграція: ми допомагаємо відновлювати житло, підтримує внутрішньо переміщених осіб, сприяє їхній адаптації та працевлаштуванню у громадах”.
На думку пані Валентини, тема “Жінки. Мир. Безпека” на сьогодні є важливою для Сумської області, адже тут — у прикордонні, люди живуть у постійній небезпеці, багато жінок втратили дім або роботу, але продовжують підтримувати свої сім’ї, допомагати іншим, волонтерити та розвивати громади.
“Для нас тема «Жінки. Мир. Безпека» — це про щоденну роботу і життя: як жінки знаходять у собі сили діяти, підтримувати інших і відновлювати мир і стабільність у своїх громадах”, — говорить Валентина Ігнатуша.
Матеріал створений у рамках комунікаційної кампанії «1325 зміцнює країну» за підтримки урядів Британії, Нідерландів та Канади і за сприяння Урядової уповноваженої з питань гендерної політики та Українського Жіночого Фонду.
