«Ми не розголошуємо адресу Простору, щоб жінки й дівчата почували себе комфортно та безпечно. Вони дізнаються її, коли записуються на консультацію до фахівчині чи реєструються на якесь групове заняття. Ми просимо клієнток також не розголошувати цю адресу, щоб кривдники не могли сюди прийти. Це питання безпеки».
Із вересня 2022 року в Сумах працює Безпечний простір для жінок та дівчат, в тому числі які зазнали насильства через їхню стать. Його створила громадська організація «Ліга сучасних жінок» за підтримки Міжнародного Медичного Корпусу, зробивши місце повністю анонімним і прихованим.
Трибуна.Суми поговорила з п’ятьма фахівчинями, кожна з яких — складова місця прихистку. Про супровід, емоції, батли адвокатів, сесії з психотерапевткою і роботу в громадах Сумщини — далі.
Підтримка
До Безпечного простору може звернутися будь-яка жителька Сумщини від 16 років, що постраждала від насильства в родині чи поза нею. Мова йде як про фізичне чи сексуальне насильство, так і про всі прояви психологічного й економічного насильства.
Сюди — у Простір — дівчата можуть прийти як одні, так і з дитиною чи дітьми, для них є чай, кава й печиво, література та іграшки для малечі. За потреби, можна отримати консультацію адвокатки, кейс-менеджерки (ред.прим. — соціальна працівниця) чи психологині, відвідати групові заходи.
Ірина Шимчук — одна з кейс-менеджерок Безпечного простору. На сьогодні вона консультує й надає соціальний супровід дванадцятьом дівчатам.
«Війна і гендерно зумовлене насильство йдуть поряд: стрес, безгрошів’я, чоловіки можуть довгий час перебувати вдома, не працювати, це економічно впливає на родину, особливо, якщо жінка теж безробітня. На фоні цього виникають сварки, суперечки. Окрема історія, коли чоловік працює і забезпечує жінку, а вона повністю залежить від його фінансів. Це теж може посилити конфлікти, й з такими історіями жінки також до нас приходять», — говорить Ірина.
Усі послуги в Просторі надають анонімно, клієнтка може сказати лише своє ім’я, або й взагалі представитися вигаданим.
«Коли жінка приходить до нас і потребує допомоги, ми за її згодою починаємо вести “випадок”, спільно плануємо кожен крок, надаємо абсолютно різну підтримку: інформаційну, консультаційну, можемо разом із нею сходити до інших установ, наприклад, до Центру зайнятості, чи якихось гуманітарних організацій», — розповідає Ірина.
Безпечний простір відкритий з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 19:00 та в суботу з 10:00 до 16:00.
«Зазвичай жінки звертаються за консультаціями фахівчинь, якщо бажають, можуть просто побути в просторі, відпочити, поспілкуватися. Був випадок, коли клієнтці не було де переночувати, тож ми перенаправили її в Центр матері та дитини. Цьогоріч у листопаді в Сумах відкрилася Кризова кімната, проте за цей час запитів на перебування там не було, тож ми ще нікого туди не перенаправляли».
Також у проєкті передбачена одноразова грошова допомога — вона надається жінкам у особливо складних життєвих обставинах: на лікування, переїзд від кривдника чи оренду житла, покриття базових потреб. За потреби клієнтки можуть отримати набори гідності, куди входять шампунь, засоби особистої гігієни, рушник, білизна, ліхтарик тощо.
За словами Ірини, зазвичай клієнтки дізнаються про них із соціальних мереж, де організація активно промотує Безпечний простір, а також — із брошур і візиток, які вони розносять по лікарнях, школах і різних комунальних установах Сумщини.
Стабілізація
Лариса Чеканська, одна з психологинь Безпечного простору, член Української спілки психотерапевтів, працює в напрямку кататимно-імагінативної психотерапії (символдрама).
«Найчастіше в роботі ми зустрічаємося з психологічним насильством, яке жінки можуть навіть не усвідомлювати, потім — економічне, фізичне та сексуальне. Останнього, за заверненнями до психологинь, — найменше й воно може бути не першим запитом. Буває, клієнтки приходять із питаннями страху війни, підвищеним рівнем тривожності, тривожно-депресивними розладами тощо. І в процесі терапії ми можемо вийти на питання насильства».
До психологині звертаються як дівчата-підлітки, так і жінки поважного віку, але середня вікова категорія все ж від 30 до 45 років. У середньому на клієнтку передбачено 10 психологічних консультацій, але за потреби ця кількість збільшується.
«Війна посприяла об’єднанню медиків, психологів і психотерапевтів. Якщо я бачу, що є потреба в призначенні ліків, скеровую людину до лікаря-психіатра, й ми можемо разом вести таку клієнтку. Рефлексія потребує внутрішніх сил, і на якомусь етапі може стати необхідною медикаментозна терапія. Буває навпаки, лікарі перенаправляють людей до мене, якщо бачать, що є потреба саме в психотерапії».
Лариса Чеканська говорить, страх приймати медикаментозну терапію і страх звикання до препаратів нав’язані радянщиною, натомість медицина пішла далеко вперед.
«Є групи препаратів, які не викликають звикання, а сприяють зниженню рівня внутрішньої тривоги й напруги, аби могла запуститися внутрішня робота, з’явилися опори й стійкий внутрішній ресурс, який згодом допоможе замінити цю терапію».
Роз’яснення
Окрім індивідуальних консультацій, у Безпечному просторі проводять групи підтримки та психологічні тренінги. Зокрема, курс “PRO.Емоції”, метою якого є розвиток емоційної грамотності та усвідомленого ставлення до власних почуттів. Авторкою та тренеркою курсу є психотерапевтка Ольга Хоружа. На заняттях говорять про те, як емоції пов’язані з потребами, якими є основні навички емоційно грамотної людини, як працює нервова система під час різноманітних надзвичайних ситуацій та про основні способи стабілізації та стресоподолання.
«В емоційному плані ми — учасники дорожнього руху, а емоції — дорожні знаки. Тож важливо вміти на них зважати та орієнтуватися у основних сигналах емоцій. Адже почуття допомагають нам зрозуміти оточуючий світ, себе, власні потреби, бажання та те, на скільки вони задоволені», — говорить психотерапевтка Ольга Хоружа.
У планах фахівців громадської організації «Ліга сучасних жінок» організація груп підтримки та тренінгів, спрямованих на інформування населення про механізми та реакції психіки на травматичні події.
«Один із моїх вчителів говорив: «Війна — це колективна травма, й лікувати її треба колективно». Тому наразі досить важлива саме групова робота, щоб люди не почувалися ізольованими у власному досвіді. Загалом, я бачу, як глибоко працює саме створення безпечного та передбачуваного простору у групі, бо це сприяє щирості і відвертості жінок».
Захист
«Жінка, яка довго перебуває в колі насильства, має знижену працездатність, а також — здатність взагалі щось змінювати в своєму житті. Її стан — вижити й забезпечити хоча б базові потреби: поїсти, поспати, відвести дитину в садочок. Вона не здатна вирішувати складні юридичні питання — не має підтримки від рідних і близьких, почувається розгублено, соромиться».
Діна Рішка, практикуюча адвокатка з 2012 року. За фахом — юристка, у цій сфері вже 20 років. У Безпечному просторі вона консультує жінок, які зазнали насильства, юридично супроводжує їх до державних органів та інстанцій, представляє їхні інтереси в суді.
«Моя роль — допомогти заповнити документи, скласти письмові пояснення, зорієнтувати, як правильно давати пояснення в суді, про що говорити й на чому акцентувати увагу. В стані абсолютної розгубленості жінка не орієнтується в просторі, не може самостійно приймати будь-які рішення. Ми можемо буквально розписати алгоритм дій: «Куди йти, що з собою брати».
Найскладнішою категорією справ, за словами Діни Рішки, є психологічне «невидиме» насильство без явних заподіянь шкоди. Саме його дуже важко довести в суді.
«Жінка говорить одне, чоловік заперечує, належних доказів немає. Відбувся конфлікт. На жаль, більшість справ, де є психологічне насильство без очевидних доказів, закриваються. Це недосконалість законодавства. І це теж породжує проблеми — кривдник не притягується до відповідальності й почувається безкарним, жінка повторно травмована й перестає вірити, що в житті може щось змінитися. Насильство, як правило, продовжується», — стверджує адвокатка.
Окрім справ по насильству, жінка вела питання, пов’язані зі стягненням аліментів, визначення місця проживання дитини, справи про позбавлення батьківських прав.
«Процесуальне законодавство дозволяє вести справу через представників, тож якщо це, наприклад, справи про розірвання шлюбу чи стягнення аліментів, я можу дистанціювати жінку від проблем і взяти процес повністю на себе. Ми зіштовхувалися з тим, що чоловіки теж наймали собі представників, і в суді починався батл адвокатів», — говорить Діна.
Окрім роботи в Сумах, адвокатка їздить із мобільною бригадою в територіальні громади Сумщини, де теж надає безкоштовні юридичні консультації й може брати жінок під супровід.
«Буває, ми спілкуємося з клієнткою, прописуємо алгоритм дій, готуємо документи, а вона потім просто не з’являється на зустріч, або говорить, що вже примирилася з кривдником. До цього теж треба бути готовим, не критикувати й не засуджувати. Ходити по колу насильства — це стандартна поведінка. Це коло передбачає випадок насильства, вибачення, новий випадок насильства. Інтенсивність, зачасту, росте. Якщо спершу він її ображав словами, обзивав, то з часом включаться застосування фізичної сили. Як правило, ці жінки до нас все ж повертаються».
Просвіта
«Ми розуміємо, що жінки та дівчата в маленьких громадах, так само потребують підтримки та допомоги, тому підтримуємо зв’язок із місцевими соціальними службами, територіальними центрами, які розуміють ситуацію на місці та за потреби перенаправляють жінок і дівчат до Безпечного простору. У свою чергу наші фахівці допомагають їм як офлайн, так і онлайн».
Альона Мирошниченко — мобілізаторка громад громадської організації «Ліга сучасних жінок». Її роль налагодження взаємодії з урядовими і неурядовими інституціями, громадськими організаціями задля підтримки та допомоги дівчатам і жінкам Сумщини, які постраждали від гендерно зумовленого насильтсва чи перебувають в групі ризику.
«Ми не можемо змусити дівчат і жінок звернутися до нас за допомогою, але наша ціль — постійне інформування, адже чим більше людей знатимуть про проблеми гендерно зумовленого насильства, розумітимуться, що їх не треба замовчувати, а треба звертатися до фахівців, про те, що функціонують сервіси, де надається безкоштовна підтримка, — тим більше жінок та дівчат отримають таку підтримку, й тим більше кривдників буде покарано».
Загалом, схожі Безпечні простори від громадської організації «Ліги сучасних жінок» діють також у Лебедині та Глухові, але їх фінансує інший донор, і в дечому вони все ж відрізняються. У районних Просторах на безоплатній основі надають психологічну допомогу, рекреаційне відновлення та займаються просвітою гендерно зумовленого насильства серед населення, і лише в Сумах працюють кейс-менеджерки.
Із жовтня 2024 року команда громадської організації «Ліга сучасних жінок» також проводить просвітницькі сесії для молоді різної статі, їхня мета — розповісти про гендерно зумовлене насильство та його маркери, формувати нетерпимість до гендерно зумовленого насильства. За цей час просвітницькими сесіями охопили 325 людей.
Як звернутися
Адреса простору не розголошується публічно. Якщо ви потребуєте допомоги — подзвоніть за телефоном +38 067 53 68 466 або напишіть на електронну пошту bezpechno.womengirls@gmail.com. Фахівчині Простору пояснять подальший алгоритм дій.
Які ще послуги є в Сумах для жінок, які зазнали насильства
У Сумах діють громадські та комунальні установи, націлені на підтримку дівчат і жінок, які зазнали насильства.
Адреси та контакти допомоги в обласному центрі:
- Сумський обласний центр соціально-психологічної допомоги. Для цілодобового перебування в безпечних умовах — вул. Іллінська, 51Г. Телефон — 0542-60-18-58.
- Комунальна установа Центр матері та дитини, вул. Герасима Кондратьєва, 110. Телефон — 095-300-26-57.
- Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги людям, які постраждали від домашнього насильства, або насильства за ознакою статі в місті Суми — 0542-700-606
- Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги людям, які постраждали від домашнього насильства від Фонду ООН у галузі народонаселення — Суми: 096-145-93-59.
- Всеукраїнська громадська організація «Жіночий консорціум України». Телефони — 099-326-46-49 та 095-419-26-05.
- «Вільна» — дружній до жінок та дівчат простір, вул. Воскресенська, 3. Телефон — 068-921-36-46.
- Гінекологічний кабінет безбар’єрного доступу для жінок, які постраждали від гендерно-зумовленого насильства, вул. Санаторна, 3 (Обласний клінічний перинатальний центр).
- Центр допомоги врятованим, вул. Олександра Аніщенка, 3/1, телефон — 050-851-79-35.
Правова допомога:
- Кризовий центр Благодійного фонду «Карітас Суми», вул Покровська, 22. Телефон — 099-333-73-92.
- Українська Гельсінська спілка з прав людини, Майдан Незалежності, 3. Телефон — 095-931-11-20.
- Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Сумській області, вул. Магістратьска, 29, 3 поверх. Телефон — 067-313-66-90.
- Сектор «Сумське бюро правничої допомоги №1», вул. Петропавлівська, 108, каб. 105Б, телефон — 066-771-32-61.
- Сектор «Сумське бюро правничої допомоги №2», вул. Засумська, 2 (ТЦ Євробазар), 4 поверх, приміщення 24. Телефон — 098-380-69-38.
Ще більше контактів можна знайти за посиланням.
Окрім цього, у Сумах працює кризова кімната від Сумського міського центру соціальних служб для постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі. Адреса закладу теж засекречена, простір розрахований на одночасне проживання шести людей. Тамт є дві окремі кімнати, туалетна й душова кімнати, а також кухня та пральня.
***
За інформацією начальника відділу комунікації поліції Сумської області Володимира Крупецьких, станом на 1 грудня 2024 на профілактичному обліку поліції Сумської області за вчинення домашнього насильства перебуває 2941 людина, яка скоїла домашнє насильство. За результатами реагування на повідомлення та заяви за фактами домашнього насильства підрозділами поліції області складено 3712 адміністративних протоколів за ст. 173-2 КУпАП.
Також було винесено 3867 термінових заборонних приписів стосовно кривдника.
За ст.126-1 КК України (домашнє насильство) до суду з обвинувальним актом направлено 141 кримінальні провадження.
***
Фото сайту Трибуна.Суми
Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
