Вночі 21 квітня Суми опинилися під масованим ударом РФ. Сім прильотів по житловому кварталу — і майже одразу в російських пабліках з’явилося відео з дрона: темрява, спалахи і підпис про “знищення розташування українських військових”. Насправді серед пошкоджених об’єктів — житлові багатоповерхівки, навчальні заклади, спортивна арена і соціальний гуртожиток, якому цього року виповнюється 20 років.
Жанна Сітало, керівниця КУ “Соціальний гуртожиток для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” Сумської обласної ради, показала наслідки від вибухової хвилі та розповіла, чому їхній заклад особливий.
Без сонячного світла
Соціальний гуртожиток розташований на дев’ятому поверсі будинку, який опинився в епіцентрі ударів 21 квітня. Через вибухи у будівлі вибиті майже всі вікна, одразу біля входу — купа метрової висоти зі скла та розбитих меблів. Вхідні залізні двері — вигнуті та наскрізь посічені уламками. Поруч з ними просто на підлозі серед понівечених речей — яскраво виділяється ікона. Образ, зображений на ній, ніби нагадує, що віра не втрачена. Щось таки уберегло людей, які живуть тут, адже всі лишилися цілі.
Підіймаємося сходами на останній поверх, бо ліфт після атаки не працює. На кожному прогоні на вікнах замість скла — OSB-плити, а на стінах — дірки від уламків.
У просторі, який займає соціальний гуртожиток, є близько 10 житлових кімнат, кухні, спільні холи та кабінети працівників. Більша частина вікон у приміщеннях розбита, також побиті лоджії. Деякі вікна від сильної вибухової хвилі винесло повністю, з деяких — зірвало металеві решітки. Ті вікна, які наче вціліли, тепер не відкриваються, бо механізм всередині них взяв удар на себе та погнувся. У приміщенні відчувається протяг через сильний вітер, який тепер задуває у всі щілини.
У ніч удару нікого з мешканців у кімнатах не було. Заклад заздалегідь організував нічліг у сховищі. Після стількох місяців обстрілів це стало нормою. Завдяки цьому всі залишилися цілі, каже керівниця.
У заклад Жанна Сітало змогла підійнятися лише вранці — вночі служби нікого не пускали. Згадує: “Коли приїхала, перше, що мене цікавило, чи всі живі-здорові. А все інше — виправимо. Слава Богу, всі цілі. Як зайшла, була в шоці, тому що тут були кучі скла скрізь. І, звичайно ж, я заплакала. Ми тільки нещодавно зробили тут ремонт завдяки благодійникам. Все чистеньке, новеньке. Мені так шкода..”, — розповідає вона, йдучи коридорами, де тепер немає сонячного світла, бо на вікнах – дерев’яні плити.
Проте головне, чим пишаються, — фото випускників з їхніми дітьми, вже повішені на стіни.
На підлозі сліди скла та шматочки фарби, що не встигли прибрати. А на стелях руді потоки від води — після першого ж дощу дах почав протікати.
Пані Жанна говорить, що за попередніми підрахунками, лише на заміну вікон потрібно близько 170 тисяч гривень. Дві лоджії — ще майже 60 тисяч. Стан даху і ліфта досі не обстежували — потрібні профільні спеціалісти.
Хто тут живе
Соціальний гуртожиток працює з 2006 року і є єдиним таким закладом на Сумщині — як і в кожній області України. Сюди потрапляють діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, від 15 до 23 років. Зараз тут мешкають 22 людини, старші 18 років. За правилами, якщо людина заселилася у 18 — може залишатися три роки, якщо у 22 — лише до наступного дня народження. Заклад також приймає внутрішньо переміщених осіб цієї категорії.
У кімнатах живуть по двоє-троє. Нерідко тут селяться брати та сестри, адже їх намагаються не розлучати.
“Вони приходять до нас після інтернатів, після опікунів. Наше завдання — навчити їх самостійності. Допомогти з працевлаштуванням, документами, вступом у спадщину, здоров’ям. Це цілий комплекс — психологічні, соціальні, юридичні послуги”, — пояснює Жанна Сітало.
“Розумієте, ми як велика сім’я вже тут”, — говорить жінка та відкриває по черзі кімнати, де ще кілька тижнів тому жили люди. Зараз тут пусто, адже тепер вихованці ночують у Центрі реабілітації для дітей з інвалідністю та забрали речі з собою.
Заклад — унікальний, адже у деяких випадках він стає єдиним можливим прихистком для дітей-сиріт. Мешканці не платять ні за проживання, ні за постіль, ні за предмети гігієни. Їжу готують самостійно.
“Діти приходять різні. Є люди із затримкою психічного розвитку, їм дуже важко опинитися після інтернатного закладу у зовсім чужому світі. Вони туляться до нас, їм хочеться підтримки, і їм треба час, аби зорієнтуватися, що робити далі. Для нас найкращий показник — це те, що навіть після того, як від нас переїжджають, вони все одно всі приходять сюди. І кажуть: “Ми йдемо додому”. Для них це дім”, — говорить керівниця.
Тож після атаки Жанна отримала сотню дзвінків від випускників з пропозицією допомогти. За день спільними зусиллями тут все прибрали, винесли сміття, а ДСНС допомогла забити вікна.
Фото Жанни Сітало, зроблені у день атаки
***
А поки люди прибирали уламки, російські телеграм-канали вже публікували відео нічних вибухів із підписом про “знищення військового розташування”. Жанна Сітало не приховує обурення стосовно цього: “Це пряма дезінформація. Ми всі розуміємо, що це житловий квартал. Постраждали звичайні люди. Поряд із нами — школа, спортивна арена. Яке військове розташування? Серед постраждалих об’єктів — виключно цивільна інфраструктура. Всі вони зараз оформляють документи, щоб потрапити до переліку пошкодженого майна”.
Зараз заклад шукає кошти на відновлення. Благодійний фонд “Янголи спасіння” береться за вікна. Лоджії та балкони планують замінити завдяки збору, який організували друзі керівниці. БФ “Балу” пообіцяв допомогти з новими дверима. У закладі сподіваються, що за три-чотири місяці зможуть все відновити.
“Я дуже хочу, щоб вони жили в теплі й у гарних умовах. Для мене це пріоритет. Щоб вони були в безпеці й у теплі”, — зізнається пані Жанна.
За інформацією Сумської міськради, внаслідок масованої атаки на Суми вночі 21 квітня постраждало 39 людей. Серед них — 14 дорослих та 25 дітей. Пошкоджень зазнали 36 об’єктів, серед них 14 житлових багатоквартирних будинків і 15 приватних, а також будівлі закладів освіти, медицини та спорту.
