Андрій Мироненко викладає медичну біологію та географію для студентів Сумського медичного коледжу. Саме освіта, а згодом і професія, дали йому базу знань і відсутність стереотипів щодо донорства.
Розуміючи фізіологію людського організму, у лютому 2022 року чоловік вирішив долучитися до Українського реєстру донорів кісткового мозку й уже три роки чекає на співпадіння його генів із тими, хто потребує пересадку.
У новому тексті сайту Трибуна.Суми розповідаємо, як проходить відбір потенційних донорів, чому ваш геном неможливо викрасти під час аналізів, і спростовуємо найпоширеніший міф, що забір кісткового мозку — це пункція в спину.
Бути в Реєстрі донорів
За кілька тижнів до початку повномасштабного вторгнення сум’янин Андрій Мироненко написав Українському реєстру донорів кісткового мозку, щоб доєднатися до бази потенційних донорів. Реєстр мав надіслати тест-пакет зі спеціальними паличками, якими потенційні донори самостійно збирають мазки з внутрішньої поверхні щоки для подальшого генетичного аналізу.
Проте спершу сталася затримка доставки комплектуючих, а згодом — повномасштабне вторгнення. Так історія з Реєстром відтермінувалася на кілька місяців.
У травні 2022 року Андрій врешті отримав тест-пакет, зібрав і відправив зразки свого епітелію на дослідження.
Є теорія змови, що за допомогою таких генетичних тестів «хтось хоче прочитати наш генетичний код». Відкрию секрет, людський геном уже давно відомий і використати цю інформацію проти когось неможливо. Окрім цього, мова не йде про дослідження всього геному потенційного донора, адже робити такі аналізи дуже дорого. Зі зразка нашої тканини дістають лише частину ДНК — гени, які відповідають за стовбурові клітини й лише ця частинка інформації потрапляє та залишається в Реєстрі донорів кісткового мозку. Умовно, інформація про колір моєї шкіри, очей тощо нікому не потрібна, — говорить Андрій Мироненко.
Згодом дані, зібрані під час аналізу, допомагають дослідити генетичну спорідненість стовбурових клітин донора з такими ж клітинами людини, яка потребує донації. Щоб кістковий мозок прижився, має бути максимальне співпадіння. Специфіка донації ще в тому, що лише невелика частка родинних донорів — 25% із усіх випадків — можуть генетично підійти, у більшості випадків — 75% — донори не мають бути спорідненими з тими, хто потребує переливання.
На момент заповнення анкети для потенційних донорів немає додаткових обстежень. Їх призначають лише на етапі співпадіння, адже від моменту реєстрації до пересадки може пройти 10-20 років, а можна прожити все життя, будучи в Реєстрі, й не стати донором.
Якщо сталося співпадіння, але зробивши аналізи, в донора виявили хронічні чи інфекційні хвороби, до здачі його не допустять. Перед трансплантацією людині, яка чекає пересадку, знищують залишки свого кісткового мозку, який продукує імунні клітини. Таким чином, реципієнт залишається повністю без імунітету, тож донора сканують на всі хвороби, враховуючи різні аспекти його здоров’я — навіть вагу.
Попри те, що українцям простіше знайти співпадіння серед українців, наш реєстр долучився до Світового, і це розширює можливість для людей, які не знайшли співпадіння серед донорів-співвітчизників, і можуть подати заявку й шукати серед інших країн. Я знаю, що зазвичай намагаються знайти із країн-сусідів, і хоч немає гену українців, поляків або угорців, але ми з ними більш споріднені, ніж із людьми, наприклад, із Західної Європи чи Північної Африки, — розповідає Андрій.
Ще одне питання територіальної наближеності донора — доставка клітин, які треба привезти дуже швидко.
«Кістковий мозок — це жива структура, яку треба оперативно перелити людині. І ми пам’ятаємо, що доки до людини їдуть клітини — вона вже без імунітету, останні залишки її кісткового мозку “відключили”. І чим швидше відбудеться доставка клітин, тим краще. Зважаючи на ускладнену війною логістику, можу сказати, що люди, які супроводжують трансплантацію — герої».
На будь-якому етапі потенційний донор може відмовитися від донації — процедура є добровільною. Також процедура є безкоштовною для людей від 18 до 35 років, потенційний донор не платить за генетичний тест і внесення до реєстру. При співпадінні донор теж не оплачує подальші аналізи та будь-які супроводжуючі медикаменти. Проте, заробити кошти на донорстві теж не вдасться — донація кісткового мозку в Україні не оплачується.
Якщо співпадіння станеться
Андрій говорить, якщо його гени співпадуть із генами того, хто потребує пересадку кісткового мозку, з ним вийде на зв’язок Український реєстр донорів кісткового мозку. Далі будуть додаткові обстеження, підготовка та забір клітин.
Загалом це безболісна процедура, яка не має негативного впливу на організм донора.
Забір клітин відбувається двома шляхами: 80% випадків — донорство із циркулюючої крові. За декілька днів до процедури донор п’є препарати, які збільшують кількість стовбурових клітин у кровотоці. На п’ятий день донору проведуть аналіз крові, щоб перевірити, чи достатньо у нього циркулюючих стовбурових клітин. Далі, за допомогою спеціального апарату проводиться забір стовбурових клітин з крові через вену в одній руці, повертаючи кров до тіла донора через вену в іншій руці. Сама процедура забору клітин триває до п’яти годин, в залежності від кількості стовбурових клітин, яку необхідно отримати.
Інші 20% випадків донорства проводять через забір стовбурових клітин із кісток, але це проводиться не з хребта, як прийнято вірити, а з тазу.
Ризику зачепити спинний мозок немає, але буде загальна анестезія і залишиться невеликий прокол. Уже за декілька днів кількість стовбурових клітин відновиться — донація є менш травматичною, ніж, наприклад, перелом кістки, — говорить Андрій.
Як зараз
«Я періодично згадую, що знаходжуся в Реєстрі донорів, але в мене немає героїчного відчуття. Переконаний, що необхідно додати більше інформації про донорство до навчальних програм загальноосвітньої ланки. Пояснювати людям, що в цьому немає нічого складного, це просто реєстрація, яка допомагає людям шукати співпадіння й можливо колись ви дасте іншому шанс жити. Це не про геройство, а про розуміння базових біологічних процесів».
На своїх заняттях Андрій Мироненко розказує студентам про можливість долучитися до Реєстру після повноліття. І чим молодшою людина зареєструється, тим довше вона буде в базі донорів, і за роки життя, можливо, зможе допомогти іншому.
***
За інформацією Українського реєстру донорів кісткового мозку, наразі в базі зареєстровано 411 людей із Сумщини.
Долучитися до Реєстру можна — за посиланням.
