Вперше Софії* діагностували гастрит, коли вона навчалася в університеті. Дівчина їхала на заняття і в дорозі їй стало погано. Вона звернулася до однієї з міських лікарень, де їй зробили гастроскопію (розмовне – «ковтати зонд»), і поставили діагноз. Щоправда, тоді лікарі не пояснили Софії, що це за хвороба і як з нею жити. Дівчина пропила пігулки й забула про гастрит на кілька років.
Хвороба повернулася у 2020 році під час епідемії коронавірусу. Тоді Софія тривалий час почувалася зле й не розуміла, що з нею відбувається. Колега порадив їй звернутися до лікарки-гастроентерелогині, на прийомі у якої дівчині діагностували хронічний гастродуоденіт, ерозійний гастрит з підвищеною секрецією шлункового соку, хелікобактер пілорі, хронічний коліт та функціональний розлад жовчного міхура.
У мене дуже болів шлунок, нудило від усього, що я їла, — говорить Софія. — Я могла харчуватися лише вареними яйцями і йогуртом без домішок. Окрім нудоти турбували болі у шлунку, проблеми з кишківником і закрепи. Гастрит взагалі негативно впливає на твій стан: ти постійно нервуєш, завжди болить шлунок, він відчувається надутим. Ти можеш полежати й ніби відпочити, але краще не становиться.
Перед тим, як звернутися до лікарки, Софія терпіла десь два тижні. Раніше вона не дуже звертала увагу на болі у шлунку, вважала, що вони були викликані тим, що вона не снідала зранку, часто пропускала обід, харчувалася в основному перекусами, а повноцінно їла лише один раз на день – ввечері. Дівчина згадує, що любила гостру та кислу їжу, наприклад, могла натщесерце з’їсти два грейпфрути. Зараз вона розуміє, що навіть для здорового шлунку таке харчування не підходить. Самолікуванням Софія не займалася, сподівалася, що хвороба пройде сама. Але так не трапилося. Їй лише ставало гірше й гірше.
У лікарні Софії призначили розгорнутий аналіз крові й сечі, гастроскопію і колоноскопію. Під час обстеження виявили, що у пацієнтки кишківник довший за норму, від цього може бути схильність до закрепів і процес переварювання сповільняється і має певні складнощі. Також лікарі звернули увагу на її схильність до опущення шлунку.
Під час гастроскопії та колоноскопії Софія знаходилася у медикаментозному сні. Дівчині ввели препарат, вона заснула і після процедури не відчувала жодного дискомфорту. Вона вважає, що медикаментозний сон — це хороший спосіб для тих, хто боїться таких обстежень. Адже ці методи діагностики є дуже інформативними для лікарів і дають їм можливість краще розібратися у проблемі. Наступного разу Софія «ковтала зонд» без медикаментозного сну і дуже розхвилювалася від цієї процедури, що негативно вплинуло на її стан.
«Взагалі лікування шлунку — це тривалий процес і таблетки мають накопичуваний ефект, — говорить Софія. — Це не так, що ти випив пігулку, вона за дві години подіяла і тобі стало краще. У середньому мені виписують курс лікування довжиною 2-3 тижні і лише десь через тиждень я можу сказати, що мені стало краще. Перші кілька днів лікування під час загострення відчуттів, на жаль, не змінюються».
Під час загострення гастриту Софія відчувала спазми, печію і болі, пов’язані з прийомами їжі. Біль виникає, щойно зголоднієш, але після їжі не зникає. Призначене лікування допомогло, але з того часу гастрит став хронічним і щоосені та щовесни Софія відвідує лікарку під час сезонних загострень.
Гастрит і харчування
За словами Софії, при лікуванні гастриту — основа це правильне харчування, і не лише в період загострення, а весь час. При загостренні не можна вживати сирі овочі та фрукти, усі продукти мають бути відвареними й максимально м’якими, бажано подрібленими у блендері, щоб шлунок не витрачав багато сил на перетравлення і щоб їжа нічого не подразнювала.
Софія говорить, що весь час знаходитися на дієті важко, все одно колись захочеться скуштувати щось солодке, кисле або солоне.
Звичайно, я вже якось звикла і не їм смаженого, кетчупів, майонезів, консервації, але якщо мені колись дуже захочеться, то я можу з’їсти солоний огірок і нічого від цього не станеться, — говорить Софія. — Але, звичайно, це не в період загострення, а коли я нормально себе почуваю. Я не зловживаю продуктами, які мені не можна, більшу частину мого раціону складає саме здорова їжа. Мені було нормально перейти на здорове харчування, тим більше, я вегетаріанка, наприклад, жирних продуктів чи копчених ковбас я і так не їла.
Лікарка дуже детально пояснила Софії дієту, пройшлася всіма категоріями продуктів та нюансами їхнього приготування. На кожному прийомі вони корегують раціон, адже є продукти, які рекомендовані при гастриті, але Софії від них погано, а буває й навпаки. Софія говорить, що все дуже індивідуально і важливо прислухатися до власного організму.
Початок повномасштабного вторгнення
На початку повномасштабного вторгнення Софія побачила довгі черги в аптеки й зрозуміла, що варто придбати ліки від гастриту, адже в неї не було запасу. Вона не знала, чи будуть працювати аптеки й надалі й чи будуть доступні необхідні їй препарати. До цього вона не купувала ліки наперед через строки придатності й через надію, що можливо у неї не буде сезонного загострення і медикаменти не знадобляться.
Софія придбала ліки, яких повинно було вистачити мінімум на один повноцінний курс лікування. На той момент усі потрібні їй медикаменти були в наявності, одного з препаратів не було, але дівчина придбала аналог із тією ж діючою речовиною і дозуванням, які були необхідні. Софія мала острах, раптом лікарні не будуть працювати, а у неї станеться загострення. Та вона заспокоювала себе тим, що з цими ліками переживе загострення. Із Сум дівчина не планувала виїжджати, але якщо б сталося загострення і отримати медичну допомогу було б ніде, вона мала запасний варіант виїхати в більш безпечний регіон на лікування.
«Я все чекала весняне загострення, коли вже воно почнеться, — говорить Софія. — Я розуміла, що воно точно буде через шалені нерви, через те, що перші тижні повномасштабного вторгнення я нормально не їла, схудла. Було незрозуміло, що робити, завжди в телефоні, в новинах, наче й були продукти, та було не до їжі. Але весною загострення не було. Взагалі за ту весну у мене нічого не боліло, не було простуди, я почувала себе фізично здоровою, хоча й не досипала, не доїдала, емоційно відчувала себе не дуже, але у мене були сили. Багато моїх знайомих розповідають приблизно такі ж історії, мабуть, на тлі великого стресу так захищається організм».
Загострення сталося восени 2022 року. Перед цим Софія двічі перехворіла ковідом у неважкій формі, постійно відчувала втому і емоційну напругу. Дівчина говорить, що отримати медичну допомогу не стало важче, ніж до повномасштабного вторгнення. Софії призначили лікування, але всю зиму періодично повторювалися болі та дискомфорт. Навесні 2023 року Софія знову пройшла курс лікування і наразі її нічого не турбує.
Як гастрит впливає на роботу й соціальне життя
У період загострення гастриту Софія може уникати посиденьок з друзями, де буде багато їжі, яку їй не можна вживати. Дівчині важко сидіти весь вечір і дивитися, як усі їдять піцу і запивають колою, адже в якийсь момент захочеться також скуштувати.
Також вона говорить, що під час загострення складно знайти заклад, де можна поїсти. У місті Софія приблизно знає, у яких кафе в меню є страви, які можна замовити і не нашкодити шлунку під час загострення. Також в цей період потрібно харчуватися невеликими порціями п’ять разів на день. Під час першого загострення Софія працювала дистанційно через пандемію, вона була вдома і мала можливість харчуватися відповідно дієти.
Із роботою важче — я працюю за містом і під час загострення беру з собою купу лоточків, — говорить Софія. — Це сніданок, другий сніданок, обід, полуденок. Також прийоми їжі прив’язані до ліків — якісь треба пити до, якісь після. Важливо їсти в один і той самий час маленькими порціями, щоб не навантажувати шлунок. Колеги мені іноді кажуть, що я постійно їм, і приходиться пояснювати, що це треба через дієту.
На роботі у Софії є їдальня, але там дуже рідко готують те, що дівчині можна. Тому вона завжди привозить їжу з собою. Складнощі можуть виникнути і під час поїздок, наприклад, коли Софія їздила в тур Карпатами, то там було багато місцевих страв, які їй не можна споживати.
«Через те, що шлунок постійно болить, я стаю дуже дратівливою під час загострень гастриту, — говорить Софія. — Їсти наче й хочеться, але від їжі нудить. Стан дуже пригнічений, знесилений, важко, ти весь замучений, бо постійно відчуваєш цей біль. Емоційно дуже впливає».
Софія говорить, що серед відомих їй мітів про гастрит — це те, що корисно їсти часник і цибулю, насправді, вони не рекомендовані людям з таким діагнозом. Водночас користь від супів перебільшена, адже при гастриті можна не будь-який суп, він повинен бути без засмажки, не наваристим, бажано овочевим або з дієтичним м’ясом. До того, що Софія – вегетаріанка її лікарка ставиться нормально. Лише підкреслює, що в раціоні повинен бути білок.
Зараз Софія має в аптечці запас ліків на випадок загострення гастриту. Кожні кілька місяців вона передивляється строки придатності, і якщо бачить, що вони скоро спливають, віддає їх людям, які потребують цих ліків у цей момент. Коли випиває якісь ліки із тривожної аптечки, то замінює їх потім новими, щоб був запас.
***
Матеріал створений у рамках спецпроєкту «Жити далі. Пацієнти про наслідки війни та лікування під російськими обстрілами» за підтримки громадської організації «Інститут масової інформації» та за підтримки програми МАТРА Посольства Нідерландів в Україні.
*Ім’я змінене на прохання героїні.
