За довгим білим цегляним парканом з колючим дротом – Сумська виправна колонія №116. Вона знаходиться на окраїні міста. Від кінцевої зупинки – хвилин двадцять повільною ходою.
Там, за парканом – гуртожиток, харчоблок, медична частина, промислова зона, церква, невелике футбольне поле. І близько 380 засуджених. З них у одинадцятьох є ВІЛ-інфекція.
У медичній частині, в маленькому кабінеті з брошурами та звітами, надає консультації Андрій Дьомін. Він – консультант громадської організації “Клуб “Шанс”. Щодня Андрій інформує засуджених про ВІЛ-інфекцію, мотивує пройти тест, підтримує та допомагає.
За дверима медичної частини – стійкий запах хлору. Зліва від входу – маленький кабінет зі смугастими біло-блакитними стінами.
У кабінеті – стіл, стілець, документація, поличка з інформаційними матеріалами – брошурами, журналами, книгами. Повсюди плакати, які закликають пройти тест на ВІЛ-інфекцію. З вікна видно харчоблок, акуратні доріжки і церкву.
У цьому кабінеті працює Андрій Дьомін. Йому – 35 років. У Сумській виправній колонії він два роки. Засуджений до покарання у вигляді позбавлення волі.
Більшість засуджених у колонії працюють на виробничій зоні або на господарському обслуговуванні. Спочатку Андрій був днювальним у медичній частині. Потім почав працювати консультантом. Громадська організація “Клуб “Шанс” уклала з ним офіційний договір і виплачує зарплатню, перераховує податок державі. Працює Андрій в проекті за підтримки “Всеукраїнської Мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом”.
Задача Андрія – мотивувати засуджених до проходження тестування на ВІЛ, інформувати про шляхи передачі ВІЛ-інфекції та засоби профілактики.
Я запитую в Андрія, чи подобається йому працювати у такій сфері. Він розказує, що має в сім’ї медиків, тож йому це знайомо. Більше того, приносить задоволення.
На роботі майже весь час забирає дотестова консультація.
Я пояснюю, як проходить тестування на ВІЛ. Розказую про різні нюанси: що одна паличка на тесті – це тест в робочому стані та вірусних антитіл не виявлено. Дві палички показують, що можуть бути виявлені антитіла. Саме ж тестування проводять медики колонії.
Загалом, Андрій консультує та мотивує зробити тест новоприбувших. Проте, наголошує, що раз у рік тестуватися потрібно всім, адже знати свій ВІЛ-статус – це важливо. Вчасне виявлення хвороби допоможе ефективно її лікувати.
Майже кожен ставиться до тестування з розумінням і вчасно його проходить. І, якщо інфекцію виявлять, то відразу починають приймати антиретровірусну терапію.
Майже всі, у кого показало позитивний результат, практикували ризиковану поведінку до того, як потрапили в колонію. Вони підозрювали, що мають статус. Це не було для них новиною. Моя ж задача, як консультанта, зрозуміло донести їм інформацію про ВІЛ-інфекцію. Про всі можливі ризики та методи профілактики.
З роботою у Андрія з’явилося більше можливості для спілкування. Тепер, за словами хлопця, час для нього летить швидше.
У мене залишилося ще чотири місяці в колонії до звільнення. Чим буду займатися далі я наразі не знаю. Але мені подобається соціальна робота. Це цікаво і приносить користь людям.
***
Громадська організація “Клуб Шанс” – перша організація в Україні, яка застосувала практику прийому на роботу консультантів з числа самих засуджених. Наразі рівні консультанти організації “Клуб “Шанс” є в Сумській виправній колонії – №116 середнього рівня безпеки, Роменській виправній колонії – №56 максимального рівня безпеки та Конотопському виправному центрі.
Проект “Від прецедентів до сталих практик: мобілізація спільнот, доступ до лікування, сталість послуг” реалізується за підтримки “Всеукраїнської Мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом”.
