Вони працюють із високою напругою під звуки безпілотників, поки поруч може прилетіти вдруге. Це фахівці служби діагностики, ізоляції і захисту від перенапруг АТ «Сумиобленерго», які займаються високовольтними випробуваннями електрообладнання на різних об’єктах по всій Сумській області.
За допомогою пересувної лабораторії енергетики подають напругу до 100 тисяч вольт, для порівняння, напруга у звичайній розетці становить 230 вольт. Вони перевіряють устаткування, вимірюють різні параметри й за ними роблять висновки, чи можна його вводити в експлуатацію.
Журналісти «Трибуни. Суми» відвідали один з об’єктів «Сумиобленерго» на Сумщині й поспілкувалися з працівниками підприємства про те, що вони роблять, аби у наших містах і селах було світло.
Перше правило. Мати страх та обережність
Інженер Віталій працює на підприємстві близько 10 років. Говорить, обрав енергетику, бо йому подобається щось дарувати людям, тим більше приносити в їхнє життя світло. Упевнений, що без електрики в наш час жити майже неможливо, адже все буде паралізоване.
Віталій вважає, що аби працювати на такій роботі, треба бути цілеспрямованим й виваженим.
— У тебе має бути страх та обережність — у нашій професії це головні якості. Бо якщо ти будеш повністю безстрашним, то може статися нещасний випадок через високу напругу, — говорить енергетик.
Його бригада виїжджає для випробувань всією Сумською областю, часто на прикордоння. Каже, їдуть туди, куди потрібно, іноді це і за 10 кілометрів від кордону з Росією. Переважно вони перевіряють обладнання, пошкоджене черговими російськими обстрілами.
Для роботи у небезпечних зонах енергетики одягають бронежилети та каски, беруть із собою аптечки. Весь час моніторять, чи не летить російський безпілотник, придивляються та прислухаються.
Під час перебування на пошкоджених об’єктах у будь-який момент можна очікувати повторний удар. Загалом енергетики часто повертаються із випробуваннями на одні і ті самі локації, адже росіяни їх обстрілюють неодноразово.
Ускладнюють роботу й постійні повітряні тривоги, під час яких фахівці мають перейти в безпечніше місце або укриття.
— На прикордоння виїжджати страшно. А що робити? Доводиться працювати, щоб люди були зі світлом, — говорить Віталій.
Робочий день бригади починається з того, що вони отримують вказівки, куди мають їхати, і список завдань, які мають виконати. Виїжджають на об’єкт, отримують допуск і перед тим, як приступити до виконання, огороджують місце роботи, адже випробування можуть бути небезпечними.
Інколи роботи затягуються, тож працюють понаднормово. Або ж потрібно терміново виходити у вихідні — до такого тут звикли.
Можливо, через те, що Віталій та його колеги не працюють безпосередньо з населенням, вони не відчули тиску чи незадоволення під час відключень світла минулої осені та зими. Існуюче негативне ставлення його не розчаровує, вважає, що деякі люди розуміють ситуацію, а деякі — ні.
— Війна накладає свій відбиток і на нашу роботу, і на людей, і на їхнє ставлення, — ділиться Віталій.
Були й випадки, коли енергетикам дякували, особливо, коли після випробувань, вони подавали світло в якийсь населений пункт.
Вони працюють бригадою, тож звикли до командної роботи, спілкуються, знають одне одного й можуть розумітися з пів слова.
— Ти щось зробив і потім у людей, твоїх близьких або незнайомих, просто в усього міста є світло. Це мотивує, коли ти розумієш, що люди будуть зі світлом, — говорить Віталій.
Друге правило. Знати свою роботу
Колега Віталія електромонтер Ігор на «Сумиобленерго» п’ять років. Раніше він працював закордоном, а незадовго до повномасштабного вторгнення повернувся додому.
Каже, робота залишається та сама, але велика війна принесла ризики, додаткове навантаження й моральний тиск. Тепер у нього й колег більше відряджень, іноді вони по кілька тижнів живуть в інших населених пунктах регіону, аби запустити в роботу обладнання.
Одного разу Ігор з колегами працювали на півночі області й побачили поруч російський безпілотник. Вони швидко перейшли в безпечне місце й за кілька хвилин почули вибух.
— Це буквально секунди, аби зрозуміти, що щось летить, — ділиться Ігор.
Діяти треба швидко, а фахівці під час робіт часто знаходяться на висоті, тож їм потрібен додатковий час, аби спуститися вниз.
На думку Ігоря, ризик небезпеки мав би заважати концентрації, але він цього не відчуває. Каже, що роботу свою енергетики знають і виконують її добре. Поки фахівці вкладаються на повну, деякі люди цього не розуміють.
— Багато хто думає, що раз їм вимкнули світло, значить енергетики не справляються. Насправді ж, не все від нас залежить, — говорить Ігор.
Правило третє. Працювати швидко
Інженер Сергій, який також працює у службі діагностики, ізоляції і захисту від перенапруг, має й багато інших обов’язків, окрім проведення випробувань. Це і робота з персоналом, і складання графіків, і розрахунки. Найбільше ж любить тепловізійний контроль.
За допомогою спеціальних приладів енергетики перевіряють елементи у підстанціях, які можуть перегріватися і згодом спричинити аварію. Аби попередити такі випадки, фахівці постійно об’їжджають різні об’єкти підприємства й контролюють стан обладнання.
Енергетик говорить, що насправді в роботі йому подобається все, — окрім війни.
— Обладнання обстрілюють, воно виходить з ладу. Доводиться їздити на прикордоння, проводити аварійно-відновлювальні роботи. А при цьому над тобою літають і шахеди, і все, що хочеш. Це накладає свій відбиток, — ділиться Сергій.
Хоча обсяг випробувань включає в себе одні й ті самі роботи, через тривоги та обстріли всі процеси затягуються.
— Якщо є небезпека, то ми максимально швидко намагаємося приїхати, виконати всю роботу і швидко поїхати, — говорить енергетик.
За його словами, тікати від російських безпілотників приходилося не один раз. Говорить, що хоча на машинах «Сумиобленерго» є назва підприємства, енергетики все одно залишаються цілями для росіян. Власне, як і всі українці.
— Сумно дивитися на те, що коїться на підстанціях: ще нещодавно це було нове обладнання, його тільки поставили і ми його випробовували, а зараз приїжджаєш, а воно все згоріло, — ділиться Сергій.
Час від часу енергетики отримують додаткові кваліфікації, аби працювати із новими матеріалами чи обладнанням. Загалом же, каже, що все знають і уміють.
Правило четверте. Садити дерева
Водій спеціальних автотранспортних засобів Руслан працює і на автокрані, і на вишці. Він допомагає енергетикам піднятися на висоту для виконання відновлювальних робіт на різних об’єктах.
Автовишка складається і розкладається за кілька хвилин, автокрану ж треба довше — до 10. Тож у випадку небезпеки важливо не знаходитися постійно в машині — саме по ній може прилетіти безпілотник.
— Потрібно постійно прислуховуватися. Коли підлітає fpv — чутно гул. Кран шумить, але коли працюєш постійно на одній спецтехніці, то звикаєш до її монотонного шуму, — говорить Руслан.
Одного разу енергетика та його колег переслідував безпілотник на прикордонні. Тоді прийшлося «брати ноги в руки» й бігти ховатися в посадку. Роботи часто проводяться на відкритій місцевості, де мало місць для того, аби сховатися. Тож шукають якісь будівлі, хоч щось, що може прикрити від небезпеки.
Руслан каже, що до постійної небезпеки потрібно звикати й налаштовувати себе на роботу. Також, для того, аби працювати енергетиком, важливо мати стійкість, витривалість і моральну підготовку. Вважає, що цьому можна навчитися у процесі роботи.
На його думку, війна навряд чи змінить престиж таких професій, як у нього. Він впевнений, що держава має шукати шляхи, як зацікавити молодь залишатися в Україні. Сам же себе бачить лише тут.
— Це моя батьківщина. Я тут дім побудував, посадив дерева, вирощую двох синів — як то кажуть, життєвий план виконав, — говорить Руслан.
Для нього це — робота, як робота. Та вона йому подобається.
***
Ця холодна весна поливає нас затяжним дощем. Високі гумові чоботи Руслана повільно загрузають у чорній грязюці, поки він широко посміхається для фото на тлі свого автокрана.
***
Із 2022 року колектив АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» втратив 14 працівників унаслідок збройної агресії Росії. 7 енергетиків загинули під час виконання своїх службових обов’язків, 5 — захищаючи Україну на фронті, 2 — внаслідок обстрілів російської армії по Сумах і Великій Писарівці.
Ще 18 фахівців отримали поранення внаслідок ударів армії Росії, 15 із них — під час виконання своїх службових обов’язків.
Із початку повномасштабного вторгнення були пошкоджені або знищені більш ніж 2 тисячі об’єктів АТ “СУМИОБЛЕНЕРГО”. Із них майже третина — протягом 2025 року.
Багато з них зазнавали ворожих ударів неодноразово. Ворог прицільно атакує не лише об’єкти енергетики, а й авто з персоналом. Автотранспортні засоби, які зазнали ударів, брендовані логотипом компанії, тобто росіяни знають, що цілять у енергетиків.
***
Фото сайту Трибуна.Суми
Матеріал створено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Текст представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
