— Дві бомби впали трішки збоку. Третя — прямо на будинок, там, де зараз вирва. Дім згорнувся, як паперовий, — Надія показує рукою на руйнування. — Ще одна бомба впала навпроти. І остання — людям в городи.
Лебедин. У центрі міста близько 30 людей, які приїхали розбирати зруйновані російською авіацією житлові будинки.
Надія — подруга власниці знищеного помешкання, показує об’єм роботи. Розповідає історію дому на місці якого сьогодні руїни, трохи вищі за людський зріст.
— Спершу тут була дерев’яна хата, потім господарі обклали її цеглою. Великий був дім, просторий. Власниці — 76 років, усе наживала своїми силами. Два роки тому поїхала в Ізраїль до сина. Один рік через коронавірус, далі — через війну не могла приїхати додому. Тепер повертатися нікуди.
Надія показує рукою на подвір’я, каже, залишився сарай і літня кухня. Все, що вдалося врятувати з-під будинку — одяг.
На купі дощок і битої цегли стоїть сковорідка. Крізь землю і пісок можна роздивитися кольорові цвітасті скатерті та в’язані серветки.
— Я тут баночку варення знайшов під дошками. Уціліла, — один із волонтерів простягає Надії обліплену брудом, проте повністю неушкоджену банку.
Хто волонтерить у Добробаті
На подвір’ї утворюється буквально мурашник. Без довгих промов, із коротким інструктажем: “Дивитися під ноги та бути обережним” люди стають на свої позиції.
У добровольчому будівельному батальйоні зібралися волонтери різного віку й професій. Люди приїжджають розбирати завали будинків, будучи лікарями й вчителями, ІТ-шниками, будівельниками, домогосподарками, безробітними й менеджерами з фінансів.
Відновлювати те, що зруйнувала російська армія, запрошують абсолютно всіх бажаючих. За потреби шукають професійних волонтерів-будівельників, щоб, наприклад, перекрити дах будинку чи засклити вікна. На кожному виїзді Добробату допомагають ГУ ДСНС України у Сумській області. Саме вони виконують технічно складнішу роботу з розбирання руйнацій чи відновлення помешкань.
Загалом, Сумщиною Добробат виїжджав 12 разів, у Лебедині допомагають вчетверте.
Одна із волонтерів, які сьогодні розбирають зруйноване помешкання в місті, — Вікторія. Вона акуратно відбиває цемент від цілішої цегли й складує її рівними стовпчиками. Жінка приїздить допомагати Лебедину вдруге, говорить, цьогоріч у неї така відпустка.
— Коли міста Сумщини були під окупацією російських військ, я дивилася новини й думала, що після визволення треба буде їхати допомагати прибирати зруйноване.
Вікторія додає — має трьох братів, які зараз захищають Україну. “Я думаю про них, і розумію, що їм складніше, ніж мені. Вони мене сильно мотивують”.
Інша волонтерка Оксана носить дошки та уламки шиферу. Коли запитую, скільки разів вона волонтерить із Добробатом, жінка відповідає, що збилася з рахунку. Каже, точно більше п’яти разів.
— Допомагала в Тростянці, Охтирці, чотири рази розбирали зруйноване в Лебедині. Це моя помста рашистам, які зруйнували наші міста. На зло їм я хочу відбудувати Україну, зробити її кращою, ніж вона була раніше.
Оксана за фахом інженерка насособудування. Говорить, розбирати зруйноване їй фізично не складно. “Безумовно, це певні навантаження. Але, раптом мені доведеться воювати? Війна ж не закінчилася. Тож я буду більш витривалою”.
Із першого дня в Добробаті й Максим. Сьогодні це його 12 волонтерська поїздка. За фахом він юрист. Чоловік говорить — на початку війни його не прийняв військомат, а бути осторонь він не зміг.
— Звісно, після кожної поїздки я відчуваю втому, та більше за неї — радість, що приніс користь. Я певен, що потрібно допомагати один одному, бо якщо цього не робити — ми програємо.
Доки ми говоримо з волонтерами, підходить пані Надія. Каже, ходімте, покажу вам город — він також уцілів.
— У мене тут 200 кущів піонів, правда, відійшли вже, троянди. Була смородина — та вона після бомбардувань не вціліла. Картопля, аґрус, суниці. Ще насадила кавунів, — замовкає. — Раптом цьогоріч не буде в нас… Так хоч свої вродять. А зараз — пішли обідати, я узвару зварила.
Після обіду пускається рясний дощ. Великий мурашник волонтерів допрацьовує на локації.
Від руїн, вищих людського зросту, залишається лише невелика кількість будівельного сміття.
