У березні 2023 року у МОЗ повідомили, що два випадки кору зареєстрували в Україні. Після цього дехто з публічних людей написав, що вирішив вакцинуватися, бо свої щеплення отримував ще за радянського союзу і навіть не має певності, чи дійсно їх зробили, чи просто записали в картку.

Про відмову від вакцинації проти кору, підробні довідки та їхні ризики як для конкретної людини, так і для всієї країни, яка перебуває в стані війни, «Трибуна. Суми» поспілкувалася з заступницею директора Дитячої клінічної лікарні Святої Зінаїди, регіональною тренеркою UNICEF з питань вакцинації та амбасадоркою проєкту «Твій Сімейний Лікар» на Сумщині Наталією Спічаковою.

З кором у пані Наталії пов’язана особиста історія: у 2001 році лікарка сама перенесла це захворювання. Тоді в Україні був спалах кору і, пішовши на виклик до хворого, вона заразилася, оскільки не знала, що він перебував в інкубації й був заразним. Пані Наталія дуже важко переносила хворобу, тривалий час лежала в стаціонарі, мала ускладнення у вигляді важкої корової пневмонії, яка дуже важко піддавалася лікуванню.

«Цікаво, що в перший вечір, коли в мене з’явилися симптоми, я навіть не підозрювала, що інфікувалася за тиждень до перших ознак хвороби. Вранці я повела свого однорічного сина на вакцинацію проти кору, і лише на вечір у мене піднялася температура. Я хвилювалася, що дитина також інфікується, та сподівалася, що хвороба протікатиме набагато легше, ніж у мене. Але мій син зовсім не захворів: поки кір розвивався, в його організмі почали вироблятися антитіла на введену вакцину, що і стало для дитини захистом», — пояснює Наталія Спічакова.

Після хвороби лікарка вирішила з’ясувати, чому захворіла. Вона підняла усі свої дитячі медичні документи й з’ясувала, що була вакцинована лише один раз – у 12 місяців. У 6 років ревакцинацію їй не проводили.

«У радянському союзі виставлявся такий діагноз як «корова краснуха»: тобто і не краснуха, і не кір. Цей діагноз повністю суперечить сучасним поняттям інфекційних захворювань. Менше з тим, відповідно до законодавства того часу, людину, яка перехворіла на корову краснуху, не вакцинували ні від краснухи, ні від кору. Так, маючи лише одне щеплення проти кору у річному віці, ставши дорослою, я захворіла», — пояснює пані Наталія.

Як має бути

Згідно з Національним календарем профілактичних щеплень, вакцинацію проти кору проводять у 12 місяців одночасно з вакцинацією проти епідпаротиту (так званої «свинки») та краснухи. Для цього існує комбінована вакцина КПК, яка викликає імунний захист одночасно від цих трьох інфекційних захворювань. Ревакцинацію проводять у 6 років, перед тим, як дитина йде у перший клас школи.

Національний календар профілактичних щеплень

І дітям, і дорослим, які не були вакциновані проти кору за віком, щеплення можна розпочинати в будь-якому віці. Людина повинна отримати дві дози з мінімальним інтервалом у 28 днів. Єдина відмінність — вакцинація для дорослих буде платною.

«Ні для кого не секрет, що дитячі інфекційні захворювання у дорослому віці переносяться набагато важче і зазвичай супроводжуються значними ускладненнями. Тому якщо людина у дитинстві не була вакцинована, їй необхідно зробити вакцинацію зараз», — говорить Наталія Спічакова.

Наразі в Україні застосовують вакцину КПК бельгійського виробництва. Вакцинуватися нею можна в будь-якій амбулаторії, яка надає первинну медичну допомогу.

Крім того, КПК можна вводити одночасно з іншими вакцинами — у різні ділянки тіла: ліве плече, праве плече, ліве стегно та праве стегно. Її не можна поєднувати лише з вакциною проти туберкульозу — так званою, вакциною БЦЖ. Остання завжди вводиться в окремий день і ніколи одночасно з іншою вакциною.

«Якщо в один день не вийшло ввести вакцини в різні ділянки тіла, то наступну вакцину у ту саму ділянку можна вводити з інтервалом в один місяць», — говорить експертка.

Протипоказання, алергічні реакції та вагітність

Оскільки ця вакцина жива, протипоказанням до її введення є набуті або вроджені імунодефіцитні стани. Набутий, наприклад, ВІЛ. Вроджений — коли у людини від народження відсутня будь-яка ланка імунної системи і її організм не може адекватно реагувати на ведення інфекційного агента, особливо живої вакцини. Але таких людей дуже мало, їх народжується до 2%.

Якщо людина перехворіла на кір, епідпаротит чи краснуху, це не є протипоказанням до щеплення комплексною вакциною КПК.

Єдиним серйозним протипоказанням до вакцинації є важка алергічна реакція на введення попередньої дози.

«Алергічна реакція на вакцинацію розвивається в одному випадку на 2,5 мільйони введень. Тоді як, для порівняння, алергічна реакція на антибіотик розвивається в одному випадку на 700 введень», — пояснює лікарка.

Якою вона може бути залежить від індивідуальних особливостей організму. Вона може проявлятися як анафілаксія, набряк Квінке, важка кропив’янка, розлад дихання, артеріальна гіпотензія (різке зниження артеріального тиску) чи анафілактичний шок. У будь-якому з цих випадків потрібно негайно звернутися за медичною допомогою.

Ще одне тимчасове протипоказання до вакцинації проти кору, паротиту та краснухи — це вагітність. Оскільки ця вакцина містить живий ослаблений вірус, то вагітним жінкам її не вводять через теоретичну можливість ураження плоду.

Крім того, жінкам, які зробили щеплення вакциною КПК варто уникати вагітності протягом чотирьох тижнів після вакцинації.

«Тісний контакт з вагітною, а також годування груддю, не є протипоказанням для вакцинації. Тобто годуючи грудьми жінка може щепитися і бути захищеною», — говорить Наталія Спічакова.

Ризики для невакцинованих та для країни

Контагіозність кору становить 98%. Тобто, якщо невакцинована людина знаходилася в одній кімнаті з хворим, з ймовірністю у 98% вона інфікується. Щобільше, кір вважається однією з найважчих дитячих інфекцій, і спричиняє розвиток важких ускладнень у невакцинованого хворого.

Чим більша кількість людей сьогодні відмовляється від вакцинації, тим вищий ризик спалаху кору в Україні, який своєю чергою може перетворитися на епідемію.

За словами експертки, щоб цього не відбулося, вакцинованих має бути близько 95%. Тоді вони створять колективний імунітет, зупинять циркуляцію вірусу та захистять ті 5% невакцинованих, які вірогідно мають протипоказання до проведення їм щеплення.

«В Україні — війна. Через високу міграцію населення суворий контроль за рутинною вакцинацією майже втрачений. Діти мігрують з одного регіону в інший, за кордон і назад, а тому неможливо дати гарантію, що всі вони отримують вакцинацію та ревакцинацію у терміни, зазначені у Національному календарі щеплень. Через це, на жаль, ми маємо ризик спалаху кору і вже реєструємо його випадки», — говорить Наталія Спічакова.

Вакцинована людина також може захворіти на кір, але це трапляється вкрай рідко — до 5% випадків. При цьому у вакцинованих пацієнтів кір проходить у дуже легкій формі й вони можуть навіть не помітити, що перехворіли.

Зі своєї практики Наталія Спічакова пригадує випадки, коли люди з підробними відмітками про вакцинацію інфікувалися кором і потрапляли у стаціонар. Таких людей вона закликає не приховувати від лікаря, що вакцинації насправді не було, адже підхід до лікування вакцинованої й невакцинованої людини буде різний.

«На сьогодні не існує такого противірусного препарату, який міг би лікувати або зупиняти вірус кору, тому лікарю потрібно вчасно розібратися, ухвалити правильне рішення і розпочати лікування», — зауважує вона.

Коли людина не знає, чи вакцинована

Якщо людина не впевнена, що отримувала щеплення вакциною КПК, вона може зробити аналіз крові на імуноглобуліни до вірусу кору. Такі аналізи роблять практично в усіх приватних лабораторіях. У державних клініках їх майже не проводять через високу вартість і низьку потребу в них.

Проте вакцинуватися проти кору можна і без попереднього аналізу крові. Наталія Спічакова переконана: зайвих вакцинацій не буває, бувають лише ті, яких не вистачає. Тому, якщо ви не впевнені, що були вакциновані проти кору в дитинстві, втратили документи чи в них не зазначена інформація про щеплення, краще вакцинуватися.

«Якщо якоїсь вакцинації не вистачає або рівень антитіл в організмі знижений, людина може захворіти. А от надмірної кількості антитіл бути не може — всі антитіла організм використає за призначенням», — пояснює вона.

Поділитись:

Більше у розділі