У Сумах команда IT-фахівців вісім років допомагає онкогематологічному відділенню обласної дитячої лікарні. Волонтери закуповують ліки, реагують на нагальні потреби та організовують невеликі свята для пацієнтів.
Про історію ініціативи “Sumy IT vs. Cancer” та способи залучення донорів — читайте далі.
Перший збір
У 2017 році Павло Зінченко, надихнувшись досвідом попередньої роботи, розпочав збір коштів для дітей, які проходять лікування від раку.
«До переходу в ІТ-сферу я працював на “Суспільному”, де щороку проводили акцію зі збору коштів на ліки для онковідділення. Коли прийшов у нову компанію, спершу просто долучав колег до ініціативи. Але зрозумів, що людям комфортніше підтримувати збір, коли вони знають того, хто бере на себе відповідальність. Так ідея переросла у власну волонтерську роботу», — розповідає Павло.
Навесні того ж року разом із колегами він зібрав першу партію коштів і привіз ліки у відділення. Тоді Павло усвідомив, що така допомога потребує більше зусиль, ніж здавалося спочатку. Цей досвід підштовхнув його до ширшої ідеї. Павло хотів показати, що волонтерські ініціативи можуть успішно організовуватися всередині будь-якої компанії, де люди довіряють одне одному.
Команда почала ділитися своїм досвідом з іншими: поширювати інформацію про збори на профільних подіях і конференціях, залучаючи місцеву ІТ-спільноту.
«Хотілося, щоб культура допомоги росла всередині команд — щоб кожна компанія могла підтримати той напрям, який вважає важливим», — додає Павло.
Логістика допомоги
До ініціативи “Sumy IT vs. Cancer” нині залучені пʼятеро людей. Волонтери спершу уточнюють потреби керівництва онкологічного відділення, а потім оголошують збір на необхідні препарати.
Дитяче відділення потребує як базових засобів для щоденних процедур, так і дороговартісних медикаментів. За словами волонтерів, у лікарні щодня витрачають великі обсяги розчинів для крапельниць та препаратів для шлунку, які потрібні майже всім дітям під час хіміотерапії.
«Іноді доводиться привозити лише “розхідники”, бо саме вони потрібні. Наприклад у серпні цього року ми надали лікарні 20 голок для аспірації кісткового мозку. Це обійшлося у майже 10,5 тисяч гривень», — розповідає Павло.
Також у списку потреб з’являються дороговартісні препарати, без яких неможливо провести курс лікування. Через це кожна закупівля потребує ретельного планування та розподілу бюджету.
Волонтери звітують про свою діяльність на сторінках ініціативи Sumy IT vs. Cancer у соцмережах.
До зборів долучаються переважно нинішні та колишні працівники ІТ-сфери.
«У нас більшість донорів — це друзі, колеги або знайомі знайомих. Є й постійний донор, який щороку на свій день народження влаштовує збір: або робить великий власний внесок, або протягом місяця подвоює всі надходження».
Врятувати один день
«Лікування в онковідділенні — це довгий і виснажливий процес. Дітям часто погано, вони майже нічого не хочуть через хімію та ускладнення», — говорить Євген Бойко. Він уже три роки допомагає закривати потреби відділення дитячої онкогематології обласної лікарні.
Волонтер долучився до ініціативи «Sumy IT vs. Cancer», коли почав працювати разом із Павлом. Він згадує свій власний досвід лікування онкологічного захворювання.
«Мені тоді було 7 років. Я проходив лікування саме в цій лікарні. Воно тривало близько трьох років, півтора з них я перебував у стінах медзакладу. Памʼятаю, три місяці я взагалі не виходив на вулицю».
Це була середина 90-х, тоді у відділенні гостро відчувався брак медикаментів — частину препаратів неможливо було придбати у місті: «Їх просто не було. Іноді родичі діставали ліки з-за кордону».
У ті роки волонтерської допомоги майже не існувало, і всі витрати на лікування брали на себе батьки. Вони шукали допомоги серед близьких, друзів та знайомих.
Сьогодні ситуація змінилася, але потреби відділення залишаються великими. Євген пояснює, що під час лікування у дітей виникає багато побічних реакцій. Тому відділенню потрібні не лише основні препарати, а й засоби, які полегшують стан.
«Побічних реакцій дуже багато. Важливі ліки, що підтримують організм під час хімії: знімають ускладнення, збивають температуру, полегшують симптоми. Без цього дітям значно важче».
З дитинства Євген памʼятає лише один випадок волонтерської допомоги під час його лікування. Перед Новим роком їм передали подарунки із-за кордону з іграшками та солодощами.
«Я знаю, як це лікуватися там, коли щодня погано. Тож будь-яка активність чи свято дуже важливі: півгодини з аніматорами або майстер-клас можуть відволікти й підняти настрій на весь день».
Волонтери проводять свята для дітей за власні кошти та якщо дозволяє безпекова ситуація, гроші, які донатять люди, витрачаються ж виключно на медикаменти.
Під звуки сирен
Повномасштабне вторгнення змінило умови, у яких працює команда. Російський обстріл знищив склад аптеки, з якою співпрацювали волонтери, тож зараз відчувається брак медикаментів. Також деякі препарати зникли з українського ринку, оскільки виробники не задекларували ціни, тож офіційно закупити їх неможливо.
«Близько п’ятисот найменувань зараз недоступні — їх фізично немає у продажу», — пояснює Павло.
Через російські атаки на цивільну інфраструктуру батьки намагаються скоротити час перебування дітей в лікарні. Багато хто приїжджає лише на процедури й відразу повертається додому.
В умовах війни у відділенні з’явилися й нові запити. Нещодавно волонтери організовували збір на турнікети.
«Цього року ми закупили партію турнікетів на відділення. Так як у сучасних реаліях їх не буває багато», — говорить Павло.
Повномасштабна війна вплинула і на благодійні внески. До 2022 року у Сумах організовували благодійні заходи, які зараз не проводять через безпекову ситуацію.
«Це були квести та автоквести. Кошти з вхідних квитків йшли на лікування онкохворих дітей. Також під час заходів люди додатково допомагали. З війною можливість збирати таким чином пожертви зникла», — пояснює Павло.
***
Впродовж 2025 року ініціатива Sumy IT vs. Cancer зібрала 368 792 гривні на потреби відділення онкогематології Сумської обласної дитячої лікарні.
«Мене надихає те, що ми робимо, і маленькі моменти радості, які можемо дарувати дітям», — говорить Павло Зінченко.
.
