Команда, яка працювала над фільмом “Людина з табуретом”, приїхала до Сум, аби презентувати кінострічку про останню подорож українського мандрівника та режисера Леоніда Кантера до Тихого океану.
Ми поговорили з одним із героїв фільму, продюсеркою та режисером аби дізнатися, як тривала робота над кінострічкою.
Катерина Мізіна, продюсерка фільму “Людина з табуретом”
Цей фільм розпочався дуже давно. У 2004 році Леонід Кантер вигадав гру, правилами якої було донести чотири табуретки з київської квартири до чотирьох океанів. Протягом шести років відбулися всі чотири експедиції.
“Людина з табуретом” розповідає про четверту подорож до океану, проте в ній переплетені кадри війни, які зняв Леонід Кантер і деякі діалоги, які ми дозняли у процесі роботи над фільмом минулого року.
На кожну мандрівку збиралася нова команда, вони подорожували різними шляхами, показували вуличні вистави, співали українські пісні та просували українську культуру. Окрім цього, протягом подорожі вони знімали документальні відео.
Про три перші мандрівки до Індійського, Атлантичного та Північного океанів відразу вийшли три фільми. Проте, відео про четверту експедицію до Тихого океану, яка тривала більше року, фільм не було змонтовано. Леонід постійно відтерміновував цей процес.
Насправді, час цього фільму прийшов навесні 2018 року. Режисером фільму, як і більшості фільмів про мандрівки до океанів, став Ярослав Попов.
Ярослав Попов, режисер фільму “Людина з табуретом”
Для цього фільму було відзнято близько 400 годин матеріалу. Мандрівники пройшли кількома десятками країн.
Близько двох місяців ми відбирали матеріал. Потім, коли вже почали роботу та визначили сценарний план, несподівано для нас головний герой фільму Леонід Кантер добровільно пішов із життя, знявши останній кадр для своєї кінострічки.
Ми вирішили, що не можемо обійти це в фільмі, тож дещо змінили сценарій.
Разом з командою ми обмірковували, як поєднати в ньому радість подорожей і сум смерті. Сам Леонід у останньому листі попросив, щоб фільм “Людина з табуретом” був про любов.
Ми працювали над тим, щоб обернути смерть на щось світле та щемливе. Наш меседж – треба ставитися одне до одного з любов’ю та повагою.
Кирило Кравцов, герой фільму “Людина з табуретом”
Леонід Кантер був моїм другом, з яким ми разом подорожували і спільно зробили кілька проектів у Білорусі та Україні.
Мене захопила ідея подорожувати з табуретом до океанів. Табурет – це як хрест: він важкий, не завжди зручний, його не складеш в рюкзак. Його потрібно нести або на спині, або в руках.
У тебе можуть вкрасти гаманець, можна загубити паспорт. Але якщо ти втратиш табурет – ти втратиш сенс подорожі.
Одного разу в Нью-Йорку нас побачили на вулиці якісь російськомовні люди і закричали: “Дивіться, це точно свої”. Усі посміхалися, коли бачили нас, адже людина з табуретом не може бути розбійником.
Загалом, цей фільм покаже багатьом людям, якою неординарною особистістю був Леонід Кантер і як ставився до цього світу. Це не ігровий фільм, неможливо було зробити постановку, перезняти кадр. Це справжнє життя, яке змогла спіймати камера.
У Сумах у прокат документальний фільм про останню подорож Леоніда Кантера вийде 28 лютого.
