Повномасштабна війна й окупація українських міст і сіл лише загострила тему сексуального насильства та поставила під загрозу більшу кількість жінок. У таких умовах важливо, щоб кожна жінка знала, куди вона може звернутися за допомогою в разі насильства. Наявність чітких алгоритмів та своєчасний доступ до спеціалізованої медичної допомоги може стати вирішальним фактором, який впливатиме як на збереження здоров’я жінки, так і на подальшу якість її життя.
До яких медичних закладів і за якою допомогою можуть звертатися мешканки Сумщини, «Трибуна. Суми» запитала у медичної директорки Сумського обласного перинатального центру Ольги Бутенко.
Забезпечені всім необхідним, цілодобові та безплатні
На сьогодні в Україні, окрім спеціальної державної програми, спрямованої на допомогу жінкам, які постраждали від сексуального насильства, є також ряд грантових ініціатив та соціальних проєктів, говорить Ольга Бутенко.
Завдяки одному з таких проєктів рік тому в закладі, де вона працює, з’явився гінекологічний кабінет безбар’єрного доступу. Ще п’ять таких кабінетів діють в інших містах області — при районних лікарнях у Шостці, Охтирці, Ромнах, Глухові й Конотопі. Саме до такого кабінету в першу чергу вона радить звертатися жінкам, які зазнали сексуального насильства.
Ці кабінети функціонують на базі приймальних відділень лікарень, а тому працюють цілодобово. І це є однією з основних вимог до їхньої роботи. Також вони обов’язково мають відповідати вимогам безбар’єрності: мати пандуси, широкі двері, адаптоване до потреб жінок з інвалідністю гінекологічне крісло.
«Такі гінекологічні кабінети повністю забезпечені всім необхідним для огляду та надання першої медичної допомоги. Тут є гінекологічні крісла, які відповідають потребам жінок з інвалідністю, оглядові набори, антисептики, препарати для профілактики та лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом, та препаратами постконтактної профілактики ВІЛ. Усе це для пацієнток — безплатно», — зазначає Ольга Бутенко.
Щоправда, щодо препаратів постконтактної профілактики ВІЛ, говорить лікарка, є нюанс: протоколи МОЗ не дозволяють призначати ці препарати будь-кому — це не дозволяє гінекологові видати постраждалій ці препарати. З іншого боку, за рік роботи безбар’єрних кабінетів, необхідності в цьому не було.
Швидких тестів на ВІЛ, гепатит, сифіліс у безбар’єрних кабінетах немає. Але їх можна пройти у тому ж закладі, де кабінет розташований, — як на базі Сумського обласного перинатального центру, так і в районних лікарнях.
«Наявність таких тестів обов’язкова у медичних закладах, які працюють з вагітними жінками. Так, це вимоги іншого пакета НСЗУ, але якщо справа стосуватиметься потерпілої від сексуального насильства, провести ці тести для неї також можна буде», — пояснює Ольга Бутенко.
Звернення — анонімні
Звернення до гінекологічних кабінетів безбар’єрного доступу анонімні, тобто жінкам не потрібно надавати документи для отримання допомоги. Якщо жінка повнолітня, вона сама вирішує, чи залучати поліцію. Але у випадку неповнолітньої дівчини лікар зобов’язаний, згідно з законодавством, обов’язково залучити для фіксації випадку поліцію та соціальні служби.
«Ми працюємо в юридичному полі України, тому не маємо права повідомляти правоохоронні органи без ініціативи чи згоди жінки, яка постраждала», — наголошує лікарка.
Якщо жінка не готова звернутися до поліції, гінеколог проводить свій типовий огляд із зафіксуванням всього, що він виявив, у документації та з наданням медичних рекомендацій. Також гінеколог надає рекомендації щодо подальшого обстеження, зазначаючи як часто і з якою метою пацієнтці потрібно з’явитися до цього чи іншого гінеколога або до сімейного лікаря.
Процедуру огляду жінки, яка зазнала травматичного досвіду, детально прописано у наказі Міністерства охорони здоров’я України №278 від 01.02.2019 року, говорить Ольга Бутенко.
Цей документ пояснює, як лікарям надавати медичну допомогу, попереджати небажану вагітність, проводити профілактику ВІЛ та інфекційних захворювань, що передаються статевим шляхом. Алгоритм дій у ньому прописаний так, щоб допомогти медичним працівникам уникнути некоректних запитань і зайвих дій щодо жінки, яка ймовірно зазнала насильства.
Дії гінеколога залежать від рішень жінки
За словами Ольги Бутенко, дії гінеколога також залежатимуть від того, чи буде жінка повідомляти про інцидент до поліції. Якщо так, то першу медичну допомогу, відповідно до її потреб, жінка отримає у гінеколога, а от спеціалізований огляд буде проходити вже у судового експерта.
«У такому випадку гінеколог проводить огляд, санацію, постконтактну профілактику (її потрібно зробити протягом перших 72 годин), обстеження на інфекції, що передаються статевим шляхом. Але, якщо жінка звернулася до лікаря майже відразу або в дуже короткий термін після випадку насильства, то всі наші тести покажуть негативний результат. Просто через те, що має пройти інкубаційний період. Тому єдине, що ми можемо запропонувати, — санація статевих шляхів, запис із зафіксуванням огляду та надання відповідної документації на руки», — говорить лікарка.
У цьому випадку гінеколог працює як лікар первинної ланки, тобто він не тільки проводить огляд, а може й контролювати стани, рекомендувати жінці з’явитися на прийом через певний час. Але, якщо їй комфортно, надалі вона може проходити обстеження й у свого сімейного лікаря.
«Якщо ми говоримо про ВІЛ, то там потрібно пройти чотири обстеження кожні три місяці. І лише через рік із високим рівнем впевненості лікар зможе сказати, чи жінка має захворювання, чи ні», — пояснює Ольга Бутенко.
Якщо жінка потребує психологічної допомоги, то у Сумському обласному перинатальному центрі також є лікар-психотерапевт. Щоправда, він не працює цілодобово, тому його можуть залучити лише якщо жінка звернулася у робочі години.
Адреси гінекологічних кабінетів безбар’єрного доступу на Сумщині
- Сумський обласний клінічний перинатальний центр (м. Суми, вул. Санаторна, 3);
- Роменська центральна районна лікарня (м. Ромни, бульвар Європейський, 24);
- Конотопської центральної районної лікарні імені академіка Михайла Давидова (м. Конотоп, вул. Миколи Амосова, 5);
- Охтирська центральна районна лікарня (м. Охтирка, вул. Петропавлівська, 15);
- Глухівська міська лікарня (м. Глухів, вул. Інститутська, 3);
- Пологове відділення Шосткинської центральної районної лікарні (м. Шостка, вул. Весняна, 5).
***
Ця публікація стала можливою завдяки підтримці Європейського Союзу, наданій в рамках проєкту «Мережа гендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик», що реалізовує Український Жіночий Фонд. Відповідальність за зміст інформації несе ГО «Інтелект Сумщини». Інформація, що представлена, не завжди відображає погляди ЄС і УЖФ.
#ПрямуємоРазом #РівністьЦеМожливість
