Про це сайту Трибуна.Суми повідомили в Реєстрі.
Як потрапити до Українського реєстру донорів кісткового мозку
Будь-яка здорова людина віком від 16 до 35 років може зареєструватись потенційним донором кісткового мозку. Якщо ви страждаєте хронічною хворобою, або будь-яким іншим важким захворюванням, регулярно приймаєте ліки – це треба обговорити з працівниками реєстру.
Щоб стати потенційним донором, необхідно пройти реєстрацію за посиланням. Для людей від 16 до 35 років безкоштовно. Вам відправлять тест-набір зі спеціальними паличками, якими необхідно самостійно взяти мазки із внутрішньої поверхні щоки для подальшого генетичного аналізу.
Дані, зібрані під час аналізу, допомагають дослідити генетичну спорідненість стовбурових клітин донора з такими ж клітинами людини, яка потребує донації. Щоб кістковий мозок прижився, має бути максимальне співпадіння.
Якщо співпадіння сталося
Якщо ви підійшли комусь як донор, існують два можливі шляхи пожертвування стовбурових клітин, які можуть бути запропоновані для розгляду, йдеться в інформації Реєстру.
- Перший, і той, який найчастіше використовується (80% випадків) – це забір стовбурових клітин із циркулюючої крові. Протягом п’яти днів донору будуть вводити спеціальний препарат, який значно збільшує кількість стовбурових клітин у крові. На п’ятий день донору проведуть аналіз крові, щоб перевірити, чи достатньо у нього циркулюючих стовбурових клітин. Далі, за допомогою спеціального апарату (клітинний сепаратор) проводиться забір стовбурових клітин у донора з крові через вену в одній руці, повертаючи кров до тіла через вену в іншій руці. Сама процедура забору клітин триває 3-5 годин, в залежності від кількості стовбурових клітин, яку необхідно отримати. Якщо ви вже є донором тромбоцитів, вам буде знайома ця процедура. Загальна анестезія та подальше перебування в лікарні непотрібні. Можливі побічні ефекти: біль у кістках, іноді головний біль, стомлюваність, проте вони скоро проходять за 1-2 дні.
- Другий спосіб (рідше використовується – 20% випадків) – пожертвування самим кістковим мозком, що передбачає отримання стовбурових клітин з тазових кісток. Це робиться за допомогою голки та шприца під загальним знеболенням в лікарні. Оскільки можливе відчуття дискомфорту у місцях, де була встановлена голка, донора госпіталізують у клініку на 1 – 2 дні. У цьому випадку, найбільший ризик пов’язаний із використанням анестезії під час процедури. Також можливі побічні ефекти: втомлюваність, незначний біль, синці у місці забору, які скоро проходять. При двох способах забору отримують не більше 1-5% від загального обсягу кісткового мозку донора. Такої кількості цілком вистачає, щоб забезпечити кровотворення пацієнта на все життя. Кістковий мозок у донора повністю відновлюється протягом декількох тижнів. Донор-людина, яка дарує шанс на життя.
Читайте про досвід сум’янина, який вирішив стати донором кісткового мозку:«Це не геройство, а розуміння базових біологічних процесів».
***
Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.
