Війна докорінно змінила життя українців – уже два місяці багато хто з нас змушений ховатися в підвалах та бомбосховищах серед сирості, у скупченні людей, із браком сонячного світла. Всі ці чинники збільшують ризики захворіти на туберкульоз.
Утім, під час війни люди, які мають таку хворобу, як і в мирний час, можуть отримати безоплатну медичну допомогу в будь-якому закладі охорони здоров’я, якій продовжує працювати. Йдеться про діагностику, стаціонарне лікування, а також отримання спеціального курсу ліків для терапії в домашніх умовах.
Про це інформує МОЗ України.
Які симптоми мають вас насторожити:
– кашель понад два тижні;
– сліди крові у мокротинні;
– біль у грудях;
– втрата апетиту та ваги;
– постійна втома.
У разі, якщо ви маєте подібні ознаки захворювання, зверніться до лікаря-фтизіатра. Направлення для цього не потрібне.
Якщо ви переїхали в більш безпечне місце і маєте продовжити лікування проти туберкульозу в стаціонарі, – зверніться до найближчого фтизіатричного центру. Там вам нададуть потрібний догляд і лікування.
Де знайти протитуберкульозний заклад та фтизіатра?
– У контакт-центрі Національної служби здоров’я України за номером 16-77.
– За посиланням bit.ly/3k24OnP від Центру громадського здоров’я України.
Щоби продовжити лікування проти туберкульозу в домашніх умовах під наглядом спеціаліста первинної ланки, сконтактуйте з вашим лікарем. Запитайте у нього, як тепер отримувати допомогу. Якщо контакт втрачений або ви змінили місце проживання, знайдіть нового сімейного лікаря, який допоможе відновити терапію та супроводжуватиме ваше лікування.
Медична допомога пацієнтам з туберкульозом в Україні безоплатна.
Всі заклади первинної ланки, які підписали договір з НСЗУ на пакет послуг «Супровід та лікування дорослих та дітей, хворих на туберкульоз, на первинному рівні медичної допомоги», надають такі безоплатні послуги:
– контрольоване лікування, моніторинг, нагляд, психосоціальна підтримка;
– динамічне спостереження за станом пацієнта;
– організація забору біологічного матеріалу для подальшого дослідження в регіональному фтизіопульмонологічному центрі;
– визначення спільно з пацієнтом моделі лікування на підставі рекомендації лікаря- фтизіатра та лікарів інших спеціальностей у разі супутніх патологій;
– організація та забезпечення зберігання протитуберкульозних препаратів, що їх сімейні лікарі отримуватимуть від фтизіопульмонологічних центрів.
