Якщо почитати в інтернет-магазині інструкцію до добавки селену, то здається, що вона — панацея від усіх хвороб, майже філософський камінь вічної молодості. Та якщо ознайомитися з дослідженнями та офіційними рекомендаціями, то стає зрозуміло, що виробники цієї добавки перебільшують її користь для здоров’я.
Селен радять передусім як добавку до корму великої рогатої худоби і як добриво на збіднених ґрунтах, його високі дози в раціоні пов’язані з вищою смертністю. Прийом помірних доз селену безпечний, може бути корисним, але ще не вилікував жодну хворобу.
З якими хворобами пов’язаний брак селену?
Селен в живих організмах стає амінокислотою селеноцистеїном і входить до складу близько 25 білків. Вони залучені в неспецифічну імунну реакцію, знешкодження вільних радикалів, функціонування сперматозоїдів і утворення гормонів щитоподібної залози.
Селеновмісних ферментів бракує при низці станів, як-от хвороб серця, раку, чоловічого безпліддя, нейродегенеративних хворобах, синдрому подразненого кишківника та інших хворобах, що пов’язані із запаленням хвороби. Нестача селену робить людей особливо вразливими до вірусів коксакі та прискорює прогрес ВІЛ-інфекції.
Селен входить до складу ферментів ланки антиоксидантного захисту. Вони можуть запобігати утворенню тромбів та розвитку атеросклеротичних бляшок, а в разі низки серцево-судинних хвороб спостерігається брак цих ферментів. Логічно припустити, що селен захищає від хвороб серця і судин. Проте, далеко не всі клінічні дослідження показали ефективність добавок селену в зниженні захворюваності на серцево-судинні хвороби. Ймовірність смертельних випадків вони не знижують, і наразі прийом добавок селену не входить до програми лікування чи профілактики хвороб серця, якщо людина адекватно харчується.
Низка тривалих досліджень-спостережень повідомляли про обернений зв’язок між споживанням селену та захворюваністю на рак. Тобто більше селену — наче менший ризик. Втім, досі невідома залежність ризику від дози та не показана безпосередня ефективність споживання селену у запобігання раку. Селен також не лікує рак.
Селенодефіцит може виглядати як гіпотиреоз — нестача гормонів щитоподібної залози. Адже селен потрібен для роботи ферментів синтезу цих гормонів. Ендемічний брак селену та йоду пов’язують із кретинізмом в дітей. Тож подекуди людям зі збільшеною щитоподібною залозою призначають препарати йоду та селену для запобігання нестачі. Але огляд в базі Cochrane повідомляє, що синергічного ефекту добавок йоду і селену в роботі щитоподібної залози не мають. Також поки немає доказів ефективності прийому селену для вагітних жінок із клінічною і субклінічною нестачею гормонів щитоподібної залози.
Прийом добавок селену при автоімунному тироїдиті Хашимото, коли імунна система руйнує щитоподібну залозу і, як наслідок, виникає нестача тиреоїдних гормонів, також не має доведеної ефективності.
Причиною такої неефективності може бути те, що не брак селену є причиною хвороби, а нестача ферментів, що його містять, є наслідком хвороб, що уже розвинулися.
Кому селену може бракувати:
▪ Люди, що проходять тривалий гемодіаліз
▪ Вегани, що проживають на територіях, де бідні на селен ґрунти
▪ Люди, що живуть з ВІЛ, особливо в країнах, що розвиваються
▪ Людям, що тривалий час знаходяться на внутрішньовенному (парентеральному) годуванні
▪ Немовлята, що їдять суміш, не збагачену селеном, чи п’ють виключно материнське молоко, а матір споживає недостатньо селену.
▪ Люди, що проходять лікування статинами (препаратами для зниження рівня холестеролу) та аміноглікозидами.
Якщо ви не живете в Північному Китаї чи Забайкаллі, де поширені хвороби Кешан та Кашина-Бека, то навряд чи вам загрожує постійний брак селену. Ці хвороби є ендемічними. Їхньою причиною є брак селену в ґрунтах чи його мала доступність.
Ви можете витратити час і гроші, і зробити аналізи, що покажуть кількість ферментів, що містять селен, як-от позаклітинної глутатіон пероксидази і селенопротеїну Р. Але наразі ці аналізи не рекомендує жоден протокол.
Де знайти селен?
Ми можемо накопичувати певні запаси селену. Оскільки селен входить до складу притаманних тваринним клітинам селенопротеїнів, його найбільше в м’ясі та субпродуктах, а також молочній продукції. В організм тварин селен потрапляє з рослинного корму, тож і рослини містять селен, особливо капуста, цибуля та кукурудза.
Тож і в продуктах рослинного походження є селен. Але: скільки селену буде в, приміром, кукурудзі чи яловичині, залежить від вмісту і доступності селену в ґрунті, на якому кукурудза чи трава росли. Селен рекомендують додавати в добрива та корми для худоби для запобігання його нестачі.
Рекомендації щодо раціону, прийняті в США на період 2015-2020 років, кажуть, що отримувати мікроелементи і вітаміни слід з їжі, і закликають споживати селен разом із молочною продукцією, злаками, яйцями, рибою та м’ясом. Найкращим джерелом селену є бразильські горіхи. Розрахувати, скільки селену ви споживаєте, досить важко з огляду на залежність його вмісту від ґрунтів. Приблизна кількість селену в різних продуктах, і добові норми, наведені тут.
Селен в добавках та продуктах буває у формі селенітів та селенметіоніну. Перші засвоюються на 50%, а другий — на 90%. Деякі дослідження вказують, що продукти, збагачені селеном, ефективніші за добавки селенметіоніну.
Споживання селену в дозі понад 300 мкг/добу впродовж 5 років збільшував ризик передчасної смерті в найближчі 10 років. Якщо ви приймаєте добавки селену, не перевищуйте дози 100 мкг, цього достатньо.
Не приймайте добавки без призначення чи консультації з лікарем. Пам’ятайте, що адекватною профілактикою захворювань є постійне дотримання здорового раціону, ваги та повноцінний сон, а не прийом добавок навмання.
