Робити операцію при грижі в міжхребцевих дисках у більшості випадків непотрібно. Доказова медицина свідчить, що більшість гриж дисків поперекового відділу хребта зникають спонтанно, тобто самі по собі. І це природний процес в організмі людини. Таке явище має назву резорбція, тобто розсмоктування. Про це написала на своїй сторінці у Facebook Уляна Супрун.
Натомість, оперувати міжхребцеві грижі – досить популярна практика “лікування” в Україні. Хоча необґрунтоване хірургічне втручання на хребті дуже небезпечне, адже може більше нашкодити, ніж вилікувати пацієнта.
Також досить популярними є скоріш магічні, ніж доказові способи вирішення проблеми. Деякі центри й клініки пропонують різного роду “авторські” методики, які начебто допоможуть позбавитись грижі міжхребцевого диска без оперативного втручання.
У такій рекламі можуть навіть демонструватися знімки МРТ до і після лікування з коментарем на кшталт “ось бачите, пройшло 7 місяців і грижі немає”. Насправді, це не означає, що ці альтернативні методи спрацювали. Просто пацієнти заплатили за те, що природа зробила сама, – наголошує в. о. міністра охорони здоров’я.
Хірургічного лікування потребують не більше 5% пацієнтів з грижами дисків, що виявляються корінцевим синдромом.
Операція при грижі поперекового міжхребцевого диска беззаперечно потрібна при розвитку симптомів компресії корінців кінського хвоста. Це трапляється при гострому масивному випадінні гриж дисків.
Симптоми, що виникають у такому випадку – оніміння у ногах та зоні тазу (в промежині), можливе порушення сечовипускання. При цьому біль може припинитися. Саме така симптоматика є підставою для термінового МРТ-дослідження. Якщо діагноз грижі диску підтверджено, необхідна термінова операція. На щастя, такі ситуації трапляються вкрай рідко (менш ніж 1%), – зазначає лікар-нейрохірург Вадим Ілляшенко.
Інші показання до операції, що не є настільки термінові: наростаюча (прогресуюча) слабкість в м’язах ноги, виражений больовий синдром, який не вдається зупинити ніякими консервативними методами, включаючи епідуральні блокади.
У всіх інших випадках потрібно починати з консервативного лікування. Це передбачає прийом протизапальних та знеболювальних препаратів, збереження рухової активності, спеціальні вправи, епідуральні блокади, якщо є сильний біль. І тільки якщо немає ефекту від комплексного консервативного лікування через 6-8 тижнів, можна розглядати варіант хірургічного лікування.
Детальніше – у тексті, який підготував лікар-нейрохірург Vadim Illyashenko. Цю інформацію пацієнти можуть використовувати як ґайд або міні-план для підготовки до бесіди з лікарем. Що краще ви розумієте свій організм і симптоми, то легше і швидше можна подолати проблему.
