У МОЗ зазначили, що процедуру направлення захисників та захисниць на лікування за кордон було спрощено. Зараз військовослужбовцям не потрібно отримувати висновок консиліуму військово-медичної установи. Саме лікарня, де військовий лікується чи проходить реабілітацію, самостійно визначає, чи потрібно йому/їй їхати на лікування за кордон.
Саме медзаклад готує перелік документів, серед яких:
- згода військового/військової або його/її законного представника на лікування за кордоном;
- згода на обробку та передачу персональних даних медзакладам іноземних держав;
- виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ;
- висновок про необхідність направлення військового/військової на лікування за кордон.
Знайти шаблони таких документів можна на вебсайті МОЗ в розділі «документи».
Далі висновок разом із документами лікарня надсилає до державного органу зі складу сектору безпеки й оборони, в якому військовий/військова проходить службу. Державний орган надсилає на розгляд МОЗ в електронній формі лист-направлення з копіями документів.
Після цього Міністерство подає запит до країн ЄС щодо готовності надати захиснику України необхідну медичну допомогу та інформує Командування Медичних сил або державний орган, що входить до складу сектору безпеки і оборони, адміністрацію Держприкордонслужби та МЗС про погоджений з іноземною стороною перелік захисників України, яких можуть прийняти на лікування за кордоном.
Далі МОЗ у рамках співпраці з Єврокомісією транспортує військових до закордонної клініки.
Загалом у рамках взаємодії вже евакуювали понад 4100 постраждалих українців. Детально ознайомитися з дієвими маршрутами, за якими постраждалі громадяни можуть бути скеровані на лікування за кордон, можна за посиланням.
Читайте також: Хто може отримати безоплатне протезування та які документи потрібні
