Проект “Кава з волонтером” стартував 9 лютого. За перших 10 лотів вони назбирали більше 17 тисяч гривень, а найдорожчий час волонтера продали за 4200. Про медичні аптечки на виручені кошти, історії кохання, критерії відбору та волонтерство ми поговорили з організатором проекту Олександрою Мартиненко.
Як з’явилася ідея “Кави з волонтером”
– Взагалі ідея продавати людей (сміється) у нас з’явилася давно, ми довго ходили навкруги неї і не знали як реалізувати. Потім ми побачили схожий проект у Києві, але там вони просто описують лот, можуть дати його дитячі фотки, і треба угадати, кого купуєш. Це, насправді, дуже важко. Ми вирішили піти далі, тож залучилися підтримкою Олі Коренєвої та почали робити зйомки промо-роликів наших лотів (тобто самих волонтерів). Також ми вирішили продавати не саму людину, а її час. Торги тривають п’ять днів з моменту опублікування ролику в мережі.
Тобто, ідея в тому, щоб лот і той, хто його купив зустрілися за чашкою кави?
– Так, вони мають цей час, щоб краще познайомитись, поговорити. Окрім цього, це якась своєрідна психологічна реабілітація та можливість більше дізнатися про волонтерство на Сумщині, військових, медиків і т.д. Далі ми знайшли координатора проекту Катю Чепік, створили загальний чат у Фейсбуці. До листування додали військового капелана та різних активістів, які зацікавилися проектом. Потім ми почали пропонувати волонтерів, і за них треба було проголосувати. Разом ми вирішували, чи будемо виставляти лот на аукціон, чи ні.
Які основні критерії відбору волонтерів для конкурсу?
– Він має бути порядною людиною, у нас повинна бути до нього довіра. Ми не брали тих, хто забруднив свою репутацію в партіях або в якихось сумнівних справах. Відмовляли тим, кого ми не знали, хто сам себе пропонував. Моніторимо, чим людина виділилася, чого досягла. Обирали людей, яких будуть найменше запитувати про якісь гріхи. Поки ми продаємо час наших волонтерів з “Фонду “Суми”, між тим ідуть домовленості з військовими, медиками… Домовилися, насправді, з багатьма, але часто не співпадають графіки.
Хто обирає місце зустрічі?
– Волонтер і людина, яка купила його час, зустрічаються у партнерській кафешці “Vincenzo”, які надали нам допомогу, та безкоштовно пригощають лотів і переможців кавою з тістечками. Обов’язково має бути звіт зустрічі (ми можемо замальовувати обличчя, якщо людина не хоче афішувати).
Вилучені кошти йдуть на військові аптечки, які ви повністю комплектуєте і передаєте в АТО?
– Так, плюс навчаємо, як нею користуватися. Знову ж таки, тактична аптечка — це для того, аби за мить врятувати своє життя, або життя свого побратима. Тут все йде на секунди, і щоб хлопці вміли нею користуватися — їх треба навчити. У аптечці бинт, ножиці, термоковдра, кровоспинні, рукавички, тампонада, серветки та інше. Щодо доставки в АТО, то ми туди самі не їздимо. Аптечки забирають або медики, або АТОвці, інколи передаємо Новою Поштою. Просто ми розуміємо, що поїхати туди дуже дорого, тож краще на ці гроші придбати та укомплектувати ще одну додаткову, відправивши її посилкою.
Скільки коштує одна така?
– Нам вона виходить дешевше, бо ми вже навчилися закуповувати всі її необхідні складові, знаємо де що можна придбати. Окрім цього, як волонтери ми маємо певні знижки. Але якщо людина не знає, як все правильно купити, то, в цілому, одна така аптечка коштує до 300 доларів. Ми зібрали приблизно 450 для АТО, та 28 для сумської поліції. Окрім цього, місяць тому ми переформатували програму, і почали більше співпрацювати з медиками по обліку та балансу, щоб робота була більш конкретною та цільовою. Багато хлопців приходять, і говорять, що у них є аптечки, але їх не видають. Виходить, що в тих бригадах, де взагалі немає аптечок — вони їх і не отримують, а в тих, у кого є — вони ще й плюсом отримують наші. А ми не хочемо розпорошувати людські фінанси. Ми вирішили, що гроші з лотів йтимуть на поранених. Кошти у нас цільові, ні на що інше ми не можемо їх витратити, щороку публічно звітуємо та хочемо привчити всі організації діяти таким чином.
Яка найбільша сума, котру були готові заплатити за волонтера?
– Найбільше грошей давали за Сніжану Клочко — 4200 грн. Так трапилось, що тоді якраз був День закоханих, і ставочку зробила людина із закордону. Він навіть не збирався пити каву, але хотів допомогти програмі “Аптечки”. У той же день на лот поставив Микола Клочко, бо все ж таки це День закоханих, і, типу: “Дайте мені попити кави з дружиною”. Ми зробили так, що виграли обидва.
Скільки вже назбирали грошей з кавових зустрічей?
– За 10 лотів ми назбирали 17 тисяч 115 гривень. За кожну десятку волонтерів я звітую: кого продали, скільки грошей за кожного отримали та, що саме них придбали. І вся ця інформація публікується на сторінці у Фейсбуці. Зараз ми виставляємо 19 лот, відзняли сьогодні Олену Каракай — це нагороджена президентом прикордонниця-медик, яка на собі витягнула із поля бою дуже багато поранених. Вона сама переселенка, живе другий рік у Сумах. От її час ми й хочемо продати. Був у нас прикордонник Олексій Макарюк, з тієї самої книжки “Іловайськ”, яку написав Євген Положій.
Які ставки робили на перспективність ідеї проекту “Кава з волонтером”?
– По-чесному, ми не вірили, що цей проект піде. Думали, що лоти купуватимуть за 50-100 гривень, але зараз бачимо, що помилялися. Проте, навіть якби це були невеликі гроші, вони все одно не лежать на дорозі. Ми, фактично, нічого матеріального не вклали, навпаки тільки отримали: закупили аптечки, всі комплектуючі, допомогли медичними рюкзаками. Щодо останніх, то у нас була дівчинка-медик, яка просто носила на собі п’ять сумок по полю. І, звичайно ж, поранених. А тут один рюкзачок, який вона укомплектувала, і все.
Були якісь цікаві історії зустрічі волонтерів та покупців?
– Трапляється, що наш волонтер приходить на зустріч, а його покупець приносить додатково кошти, які хоче передати на потреби бійців. Інколи просять не показувати, хто викупив лот, тому ми зробили анонімні ставки. Були історії кохання, коли до нашої волонтерки приїхав бойфренд з Тернополя. Вона до останнього не знала, хто її викупив, адже ми все зробили для того, аби вона подумала, що це був хтось інший. Ми попросили підставного покупця написати їй, що час йти з ним на каву… вона так засмутилася тоді, що її купив все ж не її хлопець. І тут сюрприз — на “Каву з волонтером” приїхав її бойфренд з квітами, купивши її за 1001 гривню. Інколи покупці повторюються: у одних є бажання просто попити кави, у інших — допомогти програмі.
