У 2017 держава виділила більше 5 мільярдів гривень на наукові дослідження. В Інституті аналітики та адвокації виокремили сфери найбільш дороговартісних із усіх, що проводили минулоріч.
Вартість досліджень широко коливається залежно від сфери, кількості розробок та інших критеріїв. Середня ціна однієї розвідки – 700 тис. грн. Найдорожча тематика у 2017 році коштувала державі більше 4 млн грн.
Ці суму можуть виділяти не на одне дослідження, а на кілька одразу. У межах однієї тематики часто планують кілька видів діяльності та декілька їх продуктів. Здебільшого роботи розраховані на два і більше років, їх фінансування відбувається поетапно.
Найбільше коштів від загального обсягу фінансування досліджень припадає на Національну академію наук та Міністерство освіти і науки України. У 2017 році у грошовому еквіваленті ці установи отримали 2,64 та 1,05 млрд грн відповідно. Це пов’язано у першу чергу з тим, що ці суб’єкти мають спеціальний статус у сфері науки, – зазначила аналітик Інституту аналітики та адвокації Олена Дмитренко.
Зазвичай виконавцями досліджень є науково-дослідні інститути. Переважна більшість головних розпорядників бюджетних коштів (наприклад, Міністерств), замовників наукових робіт мають у сфері свого управління такі установи. У 2016 році дослідження виконували 972 суб’єкти. З них 181 організація знаходилась у підпорядкуванні Національної академії наук України, а 119 – у Міністерства освіти і науки України.
Слід говорити про кілька важливих та водночас проблемних аспектів. По-перше, це монополія державних науково-дослідних інституцій на проведення досліджень. По-друге – поодиноке проведення конкурсів і, як наслідок, відсутність конкуренції у отриманні фінансування через недосконалість та «неукомплектованість» нормативної бази. Та і загалом застаріла система фінансування, яка потребує перегляду відповідно до існуючих реалій. Вирішення цих трьох проблем істотно вплине на покращення загальної ситуації, зазначив Виконавчий директор Інституту аналітики та адвокації Юрій Ромашко.
У Інституті аналітики та адвокації зауважують, що моделі розвитку науки та її реформування у цьому році уже обговорювали на засіданні наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій. Тоді члени комітету висловилися за запровадження нових правил справедливої конкуренції наукових колективів та ефективнішого використання бюджетних коштів.