З вересня по жовтень українська команда астрономів-аматорів “Street Astronomy” взяла участь у трьох міжнародних кампаніях з пошуку астероїдів. У команді працювали й сумчани Дмитро Сенченко, Олександр Мельник і Володимир Сулим.
Про астрономію, пошук астероїдів та їх назви, проект обсерваторії у Сумах, закупівлю телескопів для сумських шкіл ми поговорили з астрономом-аматором Володимиром Сулимом.
Сам я програміст, астрономія лише як хоббі. Хоча насправді моя професія допомагає мені, адже включає в себе знання програмного забезпечення та самого програмування.
У 2007 я купив телескоп, до цього користувався саморобним. У 2015 році разом із колегами я почав організовувати вечори астрономії біля Мануфактури. У 2016 році організовував відкриті теоретичні і практичні заняття з астрономії в СумДУ, з початку року читав відкриті лекції книгарні “Є”. У рамках занять виїжджали на сумський аеродром, адже там зручно спостерігати за слабкими об’єктами – не засвічене міськими ліхтарями небо. Спостереження ми організовуємо разом з моїми колегами Сашою Мельником, який побудував мабуть найбільший в Сумській області телескоп діаметром 370 мм, Андрієм Катькаловим та Дмитром Сенченком.
Важко сказати, чим мене зачепила астрономія, але мене завжди це цікавило. Плюс до всього, інтернет робить доступним всю інформацію, тому є звідки почерпнути нове: фільми, книги, відео.
Узагалі, астрономія – одна з небагатьох наук, де без особливих знань можна зробити внесок у науку. Наприклад, завдяки участі в кампаніях з пошуку астероїдів.
Міжнародні кампанії з пошуку астероїдів, попередні відкриття об’єктів та постійні номери
Про міжнародні кампанії з пошуку астероїдів я знав ще з минулого року, адже був підписаний на групу “Вулична Астрономія” в соціальній мережі. Як потім виявилось, це хлопці з Рівного, також любителі астрономії.
Я зацікавився, зареєстрував команду та подав заявку, але ми не пройшли відбір, адже конкурс був достатньо великий. А от рівненські хлопці зі “Street Astronomy” туди пройшли, адже у них уже був великий досвід участі. Я написав їм, запитав як вони пройшли відбір, і вони запросили мене в свою команду.
У чому зосереджуються принципи кампанії: вона триває близько місяця, ми отримуємо набори з чотирьох зображень, які зроблені з інтервалом приблизно у 20 хвилин – щоб було видно рухомі об’єкти від кадра до кадра. Ці зображення зроблені на професійний телескоп – лідер серед відкриттів астероїдів і комет, який розташований на Гаваях в обсерваторії Pan-STARRS , на висоті близько 3 тисяч метрів. Він може забезпечувати нас знімками навіть дуже слабких астероїдів та зірок.
Наприклад, в Україні на спостережній станції “Маяки”, де знаходиться найбільший телескоп континентальної частини країни – 800-міліметровий – зоряна величина сягає до 20,3, а телескоп на Гаваях може реєструвати 21.
Далі ми завантажуємо зображення в програму “Astrometrica”, в ручному або автоматичному режимі шукаємо астероїди. Зазвичай, автоматичний режим дає слабший результат. Коли ми бачимо рух об’єктів на знімках, даємо їм свій тимчасовий номер, який асоціюється з командою, наприклад UKR0001, робимо вимірювання і направляємо звіт кураторам кампанії. Вони аналізують наші звіти, забезпечуючи відсутність помилок. Близько тижня ми чекаємо, доки наші об’єкти з’являться у списку попередніх відкриттів – це означає, що наші об’єкти направили до Центру малих планет, вважаючи їх справжніми. І таких об’єктів у нас за три кампанії близько 36. Із них п’ять отримали підтвердження. Один з них мій. Це – астероїди головного поясу, по деяким з них досі немає повної інформації.
Що означає фраза “Ми відкрили астероїди”? Повноцінним відкриттям це назвати не можна, адже у звичайному розумінні астроном має працювати у своїй обсерваторії, робити знімки, аналізувати їх та направляти у Центр малих планет. А ми ж отримуємо зображення з професійного телескопу, відправляємо знайдені об’єкти кураторам, вони їх самі вимірюють і відправляють. Відкривачем все одно буде обсерваторія, з якою ми співпрацюємо.
Крутим є те, що коли астероїд отримує постійний номер, то нам дають можливість його назвати. Постійний номер він отримує тоді, коли спостерігається у декількох протистояннях, щоб його орбіта була точно відома. На це може піти від чотирьох до шести років, адже період його обертання – 3,5 років.
Наприклад, період наближення мого об’єкту був восени минулого року, а наступний буде лише наступного року. При цьому об’єкт буде в три рази далі від Землі, ніж до цього. Це означає, що його зоряна величина буде настільки слабкою, що його, скоріше за все, не зможуть спостерігати.
Проект обсерваторії в Сумах та закупівля обладнання для шкіл
У нас в Сумах є обсерваторія, але вона не працює. Заснував її Гулак Юрій Костянтинович, декан фізико-математичного факультету СумДПУ, вчений зі світовим ім’ям. Вона якийсь час працювала, там був телескоп, який використовувався для наукової роботи. Наразі будівля в аварійному стані, телескопів там немає. Також у місті є купол на вежі Клубу юних техніків, але він ніколи не використовувався, адже побудований не за стандартами обсерваторії. До 2008 року Віктор Кмітюк проводив гурток для дітей фотографії та астрономії.
Раніше ГО Подумай подавала проект реконструкції обсерваторії в Сумах на фінансування в рамках конкурсу “Громадського бюджету”, але тоді він не пройшов. Цього року ми з колегами взяли на себе проект будівництва нової обсерваторії. Але він не відповідав вимогам конкурсу, тому був мінімізований і став проектом “Освітні заходи і обладнання для сприяння вивченню астрономії в школах”. Я подаю його на цьогорічний конкурс. Для шкіл передбачаються освітні програми і закупівля двох телескопів: сонячний та 8-дюймовий телескоп з електронікою, яка дозволяє автоматично наводитись на об’єкти і компенсувати видимий рух зоряного неба.
Про сайт “АстроСуми”
Банально, але назву придумав Олександр Мельник, який назвав так переписку у Скайпі. Мені захотілося дати знати про наш колектив, тож я запустив сайт на початку 2016 року. Паралельно сайту я заснував сторінку у Фейсбуці. До цього ми вже були на форумі “Astropolis” та в соціальній мережі “ВКонтакте”. Сайт вирішив запустити, щоб поширювати новини про відкриті заняття. Вони, до речі, записані на відео та є в Інтернеті. Я намагаюся робити їх доступними не лише тим, хто відвідував лекції, а й для усіх бажаючих.
На цьому сайті також намагаюся викладати астрофотографії, основні астроподії, інформацію для спостерігачів, багато посилань, пошукові карти. Найважливіше, що людям це цікаво.
