Загалом, усі наркологічні захворювання — хронічні, тобто вилікувати їх неможливо. Можливо тільки досягти стійкої ремісії, соціалізувати та адаптувати пацієнта. Про те, як працюють з такими групами захворювань, як лікують та підтримують хворих ми говорили з Тарасом Злиденним, головним лікарем Сумського обласного наркологічного диспансеру. Там ми провели один день з його робочих буднів.
Працює диспансер більше 30 років. За цей цей час його працівники координують всі наркологічні служби області: від районних наркологів до стаціонарів. З цього року почали координувати ще й психологічну службу Сумщини. Найбільш масова послуга — отримання наркологічних сертифікатів, лікування алкоголізму та наркозалежності. Окрім цього роблять експертизи алкогольного та наркотичного сп’яніння, госпіталізовують та консультують. У лікарні є стаціонари: 7 ліжкомісць у відділенні інтенсивної терапії та детоксикації, 53 ліжкомісць у наркологічному. Окрім цього є денний стаціонар на 50 місць, анонімний кабінет та кабінет замісної підтримувальної терапії (далі ЗПТ). Що стосується анонімного кабінету, то він надає послуги алкогольно залежним, у кабінеті ЗПТ лікують наркотичну — найчастіше опіоїдну.
Основне направлення в лікуванні — стаціонар. Загалом це блок інтенсивної терапії, де знаходяться хворі з алкогольним психозом, судомами, тяжкими тривалими запоями. Окрім цього в стаціонарі є палати для витвереження — тобто всі ті люди, які не дійшли додому через нетверезий стан госпіталізовуються швидкою чи поліцією саме туди.
“Такими пацієнтами займається відділення інтенсивної терапії, вони там лежать, проходять процедури. Коли їх виведуть з алкогольного стану — вони перейдуть до наркологічного відділення, де з ними вже можна повноцінно займатися психотерапією, залучати психолога, проводити групові чи індивідуальні заняття. Також вони отримують медикаментозну та протиалкогольну терапію. У результаті всіх цих маніпуляцій хворі перестають вживати спиртові напої. Багато хто, закінчивши лікування, використовують медикаментозну підшивку або кодування”, – говорить головний лікар Сумського обласного наркодиспансеру Тарас Злиденний.
Ці препарати вводяться або внутрішньовенно, або під лопатку — внутршіньом’язово. Якщо це підшивка, то препарат вшивається в сідницю. Це може бути таблетка, або капсула, яка розсмоктується протягом року, подавляючи тягу до алкоголю та дає негативну реакцію, якщо людина все ж вживає алкогольні напої.
“Ми не лікуємо ні по фотографії, ні нашіптуємо, все робимо офіційними методами. Взагалі сам контингент наших пацієнтів завідома складний. У них навіть діагноз звучить як “психологічніта поведінкові розлади”. Тобто першочергово ми маємо саме ці розлади, і лише потім — проблеми з залежністю”, – говорить Тарас Злиденний.
Зокрема, лікар наголошує, що у багатьох пацієнтів є просто нерозуміння власного захворювання, адже основна маса населення вважає, що алкоголізм – це не хвороба, а шкідлива звичка від якої можна відмовитися в будь-який момент. Стосовно наркозалежності, то наразі ситуація кардинально змінилася. З появою ЗПТ велика кількість пацієнтів самостійно звертаються в медзаклади, стають на облік, проходять обстеження щоб потрапити на програму лікування та отримувати медикаменти. На сьогодні, більше 50% облікових наркозалежних Сум щодня приходять до наркодиспансеру, щоб отримати терапію. Що стосується препаратів ЗПТ для наркозалежних, то Тарас Злиденний говорить, що проблем наразі немає. За 9 років роботи їх поставка була врегульованою.
“Наразі ми отримуємо медикаменти за кошти Глобального фонду, з кінця цього року МОЗ планує закупити ці препарати, тож ми будемо їх отримувати за бюджетні гроші. У принципі, наша держава задекларувала те, що вона найближчі пару років буде закуповувати препарати замісної підтримувальної терапії”, – говорить лікар.
Основна частина пацієнтів, які звертаються за медичною допомогою потрапляють на наркологічний облік. Поділ на який саме облік стане людина відбувається у залежності від того, чи є у неї діагноз, чи це з метою профілактики. Пацієнти потрапляють на облік за власним бажанням, якщо хочуть бути під наглядом лікарів. Ті пацієнти, які знаходяться на диспансерному обліку, тобто люди з офіційним діагнозом, згідно чинного законодавства не мають права управляти автомобілем та володіти зброєю. Загалом, саме лікування є конфіденційним. Хто і від чого лікується медики наркодиспансеру не розголошують. Але у випадку, якщо людина порушила закон, то співробітники поліції, прокуратури чи СБУ в рамках кримінального провадження мають право подати до медзакладу запит на інформацію. У такому випадку відмовити в цьому їм не можуть.
Загалом, лікування у Сумському обласному наркодиспансері може тривати від 7 до 10 днів. Якщо це наркозалежність — то пацієнт може проходити етапи лікування від трьох тижнів і до місяця. А результатом успішності лікування є саме ремісія та соціальна адаптація.
“Результатом успішності стосовно лікуванню алкоголізму, у першу чергу, є повторюваність звернень пацієнтів за допомогою. З цього приводу у нас дуже непоганий показник. Стосовно наркозалежних — це їхня соціалізація в суспільстві: чи можуть вони працювати, чи готові заводити сім’ї. Основна маса наших пацієнтів працює, адже програми лікування дають їм можливість отримувати рецептурні бланки, за якими вони матимуть препарати для особистого прийому. Це дає їм можливість працевлаштуватися, адже немає потреби, як раніше, приходити в медзаклад щодня на терапію”, – наголошує Тарас Злиденний.
