Чому вакцинація ефективна
Ефективність вакцинації пов’язана з тим, що в організм людини вводиться неживий чи ослаблений мікроорганізм або його частинки, білки, що розпізнаються імунною системою, або РНК, що кодує такі білки й сприяє їх виробленню в організмі людини, пояснила Ірина Купрієнко. Відбувається своєрідне тренування імунної системи, яка виробляє антитіла та спеціальні клітини, що навчаються знищувати хвороботворні бактерії та віруси, якщо вони потраплять в організм людини. Результатом формування імунітету стає несприйнятливість людини до хвороби, або ж захворювання проходить легко, без негативних наслідків, а деякі вакцини захищають від розвитку тяжких форм хвороб та смерті.
Як розповіла лікарка, наприкінці 90-х років минулого століття американські центри контролю та профілактики хвороб склали перелік 10 найбільших досягнень у галузі громадського здоров’я 20 століття, першою у списку є вакцинація, яка призвела до викорінення віспи (крім випадків терористичних актів), ліквідації поліомієліту в Америці, контролю над кором, краснухою, правцем, дифтерією, гемофільною інфекцією типу b, гепатитом B, вітрянкою, епідемічним паротитом та іншими інфекційними захворюваннями в США та інших частинах світу.
У звіті, присвяченому вакцинації, зазначається, що на початку 1900-х років в США реєструвались десятки й сотні тисяч захворювань на натуральну віспу, кір, дифтерію, кашлюк, десятки тисяч людей помирали від них. В цей час існувало лише 5 вакцин: проти віспи, сказу, тифу, холери та чуми, але жодна з них широко не використовувалась, говорить фахівчиня. Оцінюючи вплив, який здійснила вакцинація на захворюваність і смертність від дев’яти захворювань, які можна попередити за допомогою вакцинації й для яких до 1990-го року було рекомендовано загальну вакцинацію для всіх дітей, спеціалісти CDC наводять наступні дані: захворюваність на віспу та поліомієліт, спричинені вірусами дикого типу, знизилася на 100% і майже на 100% для кожного з інших семи захворювань. Зокрема, вакцинація проти віспи призвела до повної ліквідації захворювання на всій земній кулі. Останній задокументований випадок передачі дикого поліовірусу в США відбувся в 1979 році. Станом на 1991 рік, поліомієліт, спричинений дикими вірусами, був ліквідований у Західній півкулі.
Вакцина проти кору була зареєстрована в США в 1963 році. У 1958-1962 роках щорічно реєструвалося в середньому 503 282 випадки кору та 432 смерті, пов’язані з кором. У 1965 році почалося зниження захворюваності на кір та смертності від нього, яке тривало 33 роки. У 1998 році захворюваність на кір досягла рекордного мінімуму. Також, наприклад, вакцинація проти вірусу папіломи людини, яка запроваджується і в Україні з 2026 року, сприяла фактично зникненню раку шийки матки, інших раків та захворювань в країнах, які ввели її до свого календаря щеплень.
Обов’язкові та рекомендовані вакцини для дорослих та дітей
Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначено 6 інфекцій, щеплення проти яких є обов’язковими для всіх. Це дифтерія, кашлюк, кір, поліомієліт, правець та туберкульоз. Діти до 16 років (за певною схемою) і дорослі (що десять років) обов’язково щеплюються проти дифтерії та правця, говорить Ірина Купрієнко. Решта обов’язкових щеплень проводяться дітям. Також законом передбачено, що працівники певних професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників або поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов’язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб. Додатково закон зазначає, що у разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби, проти неї можуть бути впроваджені обов’язкові профілактичні щеплення за рішенням головного державного санітарного лікаря (вакцинація проти COVID-19 відноситься саме до таких щеплень).
Окрім цих обов’язкових, є інфекції, щеплення проти яких держава оплачує коштом Державного бюджету. Їх перелік наведено у Національному календарі профілактичних щеплень, затверджених відповідним наказом МОЗ України. Він був оновлений у 2025 році, ці оновлення вступлять в дію з 1 січня 2026 року. Додатково до згаданих шести інфекцій держава закуповує вакцини проти вірусного гепатиту B, гемофільної типу В інфекції, епідемічного паротиту, краснухи та вірусу папіломи людини.
Окремо в календарі профілактичних щеплень наведено перелік інфекцій, що є обов’язковими для людей, які хворіють на певні хвороби, що мають високий ризик виникнення ускладнень та тяжкий перебіг (це, зокрема, ВІЛ-інфекція, первинні імунодефіцити, цукровий діабет, хронічні ураження певних внутрішніх органів, пацієнти після трансплантації тощо). Для цих категорій людей передбачено обов’язкові щеплення проти грипу, пневмококової інфекції, менінгококової інфекції, вірусного гепатиту A. Щеплення проти інших інфекцій, вакцини проти яких присутні на ринку України, проводяться за кошти громадян або інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.
Вакцинація від грипу та коронавірусу
Якщо говорити про щеплення проти інфекцій, які мають виражену сезонність, то це, безперечно, грип і у майбутньому це може бути риносинцитіальна інфекція, яка є причиною тяжких захворювань та смерті серед дітей до 5 років. Щеплення проти грипу необхідно проводити до початку епідемічного сезону (до 40 тижня року) або до завершення епідемічного підйому захворюваності, зазначила лікарка. Розвиток епідемічного підйому можливий у будь-який час між 40 тижнем одного року і 20-м тижнем наступного. Проте найчастіше він виникає у січні-лютому. Епідемічний підйом триває приблизно півтора місяця і протягом цього часу хворіє більше людей, ніж за весь період до і після підйому, тому ризик захворіти досить високий і важливо захистити себе від грипу, який може мати ускладнення та наслідки. До того ж можливі подвійні хвилі захворювання, що розтягує період підйому в часі. Після завершення епідемії щеплення проводити недоцільно, оскільки зустріч з вірусом вже малоймовірна. Найкращий період для щеплень проти грипу – це до початку сезону, але зараз зробити щеплення все ще не пізно.
Покази до щеплень проти COVID-19 були досить суттєво звужені. Наразі для більшості людей достатньо всього лиш одного щеплення. Для людей, які входять до групи ризику тяжкого перебігу COVID-19, передбачено введення більшої кількості доз — тобто ревакцинація через 6-12 місяців. До цих груп відносяться:
- дорослі й діти, які мають ослаблений імунітет чи супутні або важкі хронічні захворювання;
- вагітні;
- люди, старші за 60 років;
- дорослі й діти, які перебувають у групі ризику важкого перебігу та смерті внаслідок коронавірусної інфекції;
- представники професійної групи ризику (наприклад, лікарі, вчителі, військові тощо).
Практично всі померлі протягом останніх трьох років хворі з COVID-19 були старшими за 60 років, та/або мали тяжкі супутні захворювання і жоден з них не був щеплений проти цієї інфекції протягом останніх 12 місяців, зазначила Ірина Купрієнко.
Якщо людина у попередні роки отримала курс з двох або трьох щеплень та робила бустерні щеплення за наявності вакцини, вона і далі може щороку щеплюватися проти COVID-19. Але за умови, що вакцини достатньо для груп ризику.
Вакцини проти грипу можна придбати в аптеках, але зараз спостерігається їх дефіцит. Безоплатно щеплення проти грипу проводиться лише певним категоріям населення (наприклад, медпрацівники, мешканці й вихованці закладів тривалого перебування, інтернатів для дітей та дорослих), для яких препарати закупляються коштом місцевих бюджетів, благодійних та інших коштів або завдяки гуманітарним поставкам. Також вакцини можуть закуповувати підприємства, установи, організації для щеплення своїх працівників. Щеплення проти грипу можуть входити до окремих програм медичного страхування. Вакцина проти COVID-19 наразі ж доступна без обмежень і безоплатно.
***
Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.
