Допомога групи фахівців – обов’язкова в стаціонарних умовах у післягострому та довготривалому реабілітаційному періодах. В разі потреби мультидисциплінарний формат реабілітаційної допомоги може застосовуватись і в гострому реабілітаційному періоді та поза межами стаціонару. Й це не новація української медичної системи – так працює реабілітація в усіх розвинених країнах, які дотримуються рекомендацій ВООЗ.
В цьому контексті слід зазначити, що професії «реабілітолог» не існує, як не існує й однієї, універсальної пігулки від всіх хвороб. Цей термін дійшов до нас з часів, коли не існувало сучасних професій фахівців з реабілітації. Тоді під цим поняттям мали на увазі фахівців, які відвідували стабільного в медичному сенсі пацієнта вдома та проводили процедури сумнівної якості. Звісно, такий підхід не має жодного стосунку до доказової медицини.
Сьогодні ж послуги з ефективної реабілітації надають спеціальні мультидисциплінарні команди. До їх складу входять:
– лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, які відповідають за організацію роботи мультидисциплінарних команд і виконання індивідуального реабілітаційного плану. Завдання цих фахівців – розробка спільно з іншими членами команди максимально ефективного маршруту відновлення людини. При цьому враховуються: медичні обмеження, застереження щодо реабілітаційних втручань, потреба пацієнта й кінцева мета процесу відновлення;
– фізичні терапевти, які допомагають пацієнтам відновити втрачені рухові функції організму. Відповідно до мети та завдань реабілітації вони формують індивідуальні програми терапевтичних вправ з підбором навантаження, допоміжних засобів реабілітації й необхідного реабілітаційного обладнання;
– ерготерапевти – фахівці, які працюють над відновленням побутових, соціальних, робочих навичок людей після травм чи хвороб. Наприклад, якщо в пацієнта паралізовано кінцівку, й він бажає відновити здатність самостійно їсти, ерготерапевт буде тренувати навички захоплення та утримання ложки рукою, яка втратила свій функціонал;
– терапевти мови і мовлення – фахівці, які володіють експертизою в питаннях розладів комунікації та ковтання. Їх завдання – сприяти відновленню втрачених мовленнєвих функцій пацієнта. Зокрема тих, що включають розлади мовлення (продукування голосу, ритм, мелодика, зв’язність, інтонація, резонація, голос) та мови (вимова й сприйняття звуків, слів, речень);
– протезисти-ортезисти, які підбирають протези, виготовляють, налаштовують і складають протезно-ортопедичні вироби та їх елементи. Вони ж навчають пацієнтів користуватися відповідним обладнанням;
– психологи, психотерапевти – допомагають відновити ментальне здоров’я людини, налаштовують на правильне сприйняття мети реабілітації, пропрацьовують депресивні, тривожні, адаптаційні, гострі стресові та посттравматичні розлади;
– сестри медичні з реабілітації – працюють під керівництвом лікаря фізичної та реабілітаційної медицини, спільно із фізичними терапевтами й ерготерапевтами згідно до складеного індивідуального реабілітаційного плану. Сприяють виконанню програм ерготерапевта та фізичного терапевта;
– асистенти фізичних терапевтів та ерготерапевтів – беруть участь у наданні реабілітаційної допомоги, зокрема реалізації індивідуального реабілітаційного плану під керівництвом фізичного терапевта та/або ерготерапевта.
Основне завдання такої команди – максимальне відновлення психічних та фізичних функцій людини. Бо саме вона та її потреби в центрі уваги. Як короткотривалі, так і довгострокові цілі реабілітації встановлюються та підлаштовуються під індивідуальні потреби кожного пацієнта. Спочатку мультидисциплінарна реабілітаційна команда їх аналізує з різних кутів, а потім опрацьовує на максимальному рівні своїх професійних можливостей.
