У Сумському обласному центрі служби крові вручили посвідчення Почесного донора. Цього разу їх отримали 18 жителів регіону, – інформує СОЦСК.
Право на звання Почесного донора України мають ті, хто благодійно здав 40 доз крові або 60 доз плазми.
Олександр Шаповал, який працює у ПАТ “Сумихімпром”, за останні 10 років встиг 73 рази здати плазму крові.
Стався нещасний випадок з сином мого товариша, йому потрібно було переливання крові і я був одним з донорів. Після цього, коли дитині стало краще, це стало гарною традицією. Це розуміння того, що якісь сумніви, невеликий біль чи страх нічного не значать у порівнянні з врятованими життями та допомогою людям. Тим, хто хоче стати донором, але сумнівається в цьому, я хочу сказати: не сумнівайтеся. Це дуже правильні думки. Ви будете розуміти, що зробили все, що від вас залежить, якщо у вас є здоров’я й ви можете бути донором – обов’язково будьте, – говорить Олександр.
Понад 20-річний стаж благодійного донорства має Катерина Павлівна Харченко. Жінка здає кров вже кілька десятиліть поспіль – з перервами на декретні відпустки. Працює на машинобудівному НВО, там і стала донором уперше.
Тоді в цеху, де я працювала, була велика група молоді. Це було у 90-х роках. І ми починали здавати кров саме з тією думкою, щоб допомагати людям, виявити свою небайдужість. А потім здавали вже як належне, не могли навіть подумати, щоб перестати здавати кров, якщо здоров’я дозволяє – адже вона потрібна хворим! Планую разом з колегами здавати і далі. Зараз у нас набагато менше людей, майже вся молодь пішла з підприємства, але «старики» ідуть в бій – бо хочеться допомагати людям. Зараз так багато хворих, у країні війна, всім потрібна кров – як же її не здавати?, – розповідає Катерина Харченко.
А от сумський підприємець та громадський активіст Владислав Діброва прийшов до донорства сам. Розповідає – було цікаво, а ще – відчував це своїм громадянським обов’язком. Здавав тільки кров – так часто, як дозволяли донорські норми і здоров’я. Всього на те, щоб здати 40 доз крові, пішло 9 років. Але омріяна нагорода розчарувала:
Я давно жартома зробив на лацкані піджака дірочку для нагрудного знаку «Почесний донор», який, згідно закону, повинні видавати разом із посвідченням. Але… отримав лише посвідчення досить жалюгідного вигляду. Думаю начальнику управління охорони здоров’я мало б бути соромно ставити на ньому свій підпис. Значка не було зовсім – і як мені пояснили, їх уже давно не видають. Але ж це незаконно! Як донор, я у такій ситуації відчуваю себе недооціненим. Я буду звертатися зі скаргою до управління охорони здоров’я, через яке видаються ці нагороди. А для себе прийняв рішення – доки не отримаю нагрудний знак, кров здавати не буду. Нехай це буде на совісті чиновників…
До слова, Почесні донори України мають право на пільги, передбачені чинним законодавством. У Сумах додатково до загальнодержавних пільг, їм видають допомогу на оздоровлення, також вони мають право на безкоштовний проїзд в муніципальному транспорті та знижку при оплаті комунальних послуг.
