Трибуна.Суми звернулася до Сумського обласного центру контролю та профілактики хвороб, аби з’ясувати, наскільки безпечно контактувати з цими тваринами.
Наявність у їжаків багатьох збудників інфекційних хвороб, а також існування їжаків у безпосередній близькості до людини – у заміських садах та парках – свідчить про певну роль цих тварин в епідемічному процесі різних зоонозних (ред. інфекційні захворювання людини, джерелом яких є інфіковані тварини) інфекцій, у тому числі й сказу, – говорить лікарка-епідеміологиня Сумського обласного центру контролю та профілактики хвороб Наталія Галушко.
Проте, за її словами, слід зауважити, що харчовий раціон їжаків у дикій природі складається в основному з комах, равликів, гусениць, різноманітних жуків, дощових черв’яків, які не є природним резервуаром вірусу. Зараження їжаків вірусом сказу відбувається під час контакту з хворою на сказ дикою хижою твариною, наприклад, вовком або лисицею. Якщо їжаку вдається вижити в такій ситуації, вірус може потрапити в його організм через рану, досягнути центральної нервової системи, а звідти потрапити до слинних залоз.
Саме наявність слинних залоз, через які й виводиться вірус у навколишнє середовище, робить їжаків потенційною ланкою у епідемічному ланцюгу вірусу сказу, – говорить Наталія Галушко. – Крім того, слід враховувати, що після зустрічні їжака з інфікованою на сказ твариною, вірус у складі слини цієї тварини (лисиці або вовка) може залишитися на голках їжаків. У цьому випадку їжак може і не захворіти на сказ, але потенційно становиться переносником інфекції. Проте уявляється, що не дуже довго.
Отже, теоретично їжаки можуть бути джерелом сказу для людини, проте за словами епідеміологині, у літературі описані лише поодинокі випадки контакту людей з хворими на сказ їжаками.
Так, Наталія Галушко зазначила,що в пошуковій системі з біомедичних досліджень PubMed вдалося знайти лише одну публікацію, яка містила інформацію про контакт людей із скаженим їжаком. Це сталося у Будапешті, де сім’я знайшла їжака у центрі міста і, граючи з ним, четверо членів родини отримали незначні уколи. Незабаром їжак помер і був підданий обов’язковому ветеринарному дослідженню, яке виявило сказ. Усім членам сім’ї довелось отримати антирабічні щеплення, оскільки ймовірність зараження не могла бути виключена.
Нагадаємо, у жовтні у Сумах знайшли скажену лисицю. Тут можна прочитати, як Сумщина забезпечена вакцинами від сказу.
