Учора в Сумах уперше відбулася медіа-кав’ярня. До обласного центру приїхала керівниця проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» Богдана Стельмах. Вона розповіла про гендерно чутливу журналістику, фемінітиви, сексизм та стереотипні образи в медіа.
А де ж тут жінка?
Хто такий вчитель Сахно О.О? Або психолог Борисенко С. В?
Доцент, директор, викладач, експерт, водій, секретар… Господи, а де ж тут жінка? Ви ж розумієте, що якщо ми не говоримо про жінок у політиці, значить їх там немає. Якщо не говоримо про жінок в економіці, значить нічого їм туди пхатися. Фемінітиви. Для цього вони й створені. Фемінітиви – маркер наявності жінки у суспільстві. Доцентка, директорка, викладачка, експертка, секретарка, психологиня, – нічого складного. Про жінок треба писати, у жінок треба брати коментар.
Якщо ви говорите з успішною жінкою – не питайте за ті борщі
Не питайте, чи не заважає її робота жіночому щастю та сім’ї, не пишіть, що “на її тендітні жіночі плечі поклали обов’язки”. Не запитуйте як реагує її чоловік на тяжку роботу своєї дружини, чи вистачає їй часу на дітей. Коли ми пишемо про чоловіка – йому не заважає нічого.
Не виправдовуйте
Ми звикли пояснювати високу посаду жінки в суспільстві її чоловічим характером. Більше того, жінки-директорки самі прирівнюють себе до мужчин, бо, загалом, це стереотипно чоловічі ролі. Вони не хочуть, щоб до них приміняли фемінітиви. Вони, немов, не можуть бути жінкою та займати цю посаду.
Журналістика – ретранслятор інформації
Журналіст має розуміти свою відповідальність сприводу того, як суспільство сприймає жінок і чоловіків, які приписує їм гендерні ролі. Потрібно самим не дискримінувати та говорити про цю недискримінацію. Важливо навчити медіа бути гендерно чутливими. Журналістика це публіцистичний стиль. Не прес-релізи, де всі спікери, заступники, голови, директори, не офіційні матеріали.
Ми провели моніторинг медіа. Сумщина має один із найнижчих показників індексу гендерної чутливості. Не найнижчий, але, потрібно розуміти, що найвищчий – 33% – це також дуже умовний “хороший результат”.
У Сумах цей моніторинг проводила експертна група Сумського прес-клубу.
Протягом лютого ми промоніторили п’ять інтернет-видань та п’ять друкованих ЗМІ. Із газет це були “Білопільщина”, “Сумщина”, “Ваш Шанс”, “Панорама” та “Ярмарок”. Із інтернет-медіа: “Sumy Today”, “Xpress”, “Сумські Дебати”, “0542” та “Спецкор”. Вимога була, щоб новини оновлювалися щодня та мали певну кількість відвідувачів. Моніторили за напрямками: політика, економіка, бізнес, освіта, культура, наука, спорт, війна, волонтерство, розваги, медицина та інше. Завдання було визначити як часто згадується жінка у ЗМІ як експерт, і як персонаж. За загальними показниками, жінка згадується у два-три рази менше ніж чоловік, – говорить Світлана Шовкопляс, заступниця голови Сумського прес-клубу.
Така гендерна медіа-кав’ярня вже відбулася у Житомирі, Черкасах, Чернівцях, Хмельницькому. Попереду Херсон та Миколаїв.
