Друга частина великого інтерв’ю з сумською психологинею Вікторією Ратєєвою вже на сайті. Розповідаємо, як уберегти дитину від психологічної травми через війну, та даємо корисні практичні поради для батьків.
Що для дитини є найбільш важливим?
По-перше, це здоровий сон. Вночі часто оголошують повітряні тривоги, звук сирен стає, на жаль, звичним явищем. Але якщо у вас вдень є можливість поспати, закрити вікна від прямих сонячних променів, зробити затишну атмосферу в дитячій кімнаті, – зробіть це. Скористайтеся будь-якими можливостями, щоб ваша дитина мала спокійний і здоровий сон.
По друге, різні фізичні вправи і догляд за своїм тілом.
Сьогодні в практиках самодопомоги та відновлення використовуються дихальні вправи, які легко засвоїти й потім практикувати. Наприклад практика “дихання по квадрату“. Вона дозволяє швидко знімати напругу в тілі, робить його спокійнішим, і людина через 3-5 хвилин вже зможе зібратися й виконувати необхідні дії, щоб забезпечити безпеку собі та своїм близьким.
По третє, дітям важливий власний безпечний простір. Багато хто в дитинстві будував собі халабуди, щоб закритися від світу, створити маленький, але свій власний простір.
Сьогодні особливо корисно це робити в тих родинах, де всі живуть разом, і вільних кімнат не вистачає. Ви можете поставити дітям ігрові намети, хоча б на недовгий час, щоб вони могли там гратися, мати свої маленькі таємниці від дорослих. Це їх відволікає від зовнішнього тиску, заспокоює та дає відчуття безпеки тут і зараз.
Важливими також є сімейні обов’язкові дії, ритуали, яких всі члени родини дотримуються, і які також скріплюють довіру та додають дитині впевненості. Ввечері можна почитати дітям казки. Сьогодні виходить багато хороших українських збірок, тематичних історій, до того ж видавництва відкрили для безкоштовного завантаження свої електронні версії книг. Перегляд разом мультфільмів – просто ідеальна терапевтична сімейна дія. Окрема тема – це настільні ігри. Тут вже можна організовувати внутрішні змагання, запрошувати сусідів, знайомих, друзів. У будь-якому разі, для вашої дитини найважливіше – це якість проведеного разом часу.
По четверте, у дітей може бути багато запитань стосовно смерті, продовження війни і пошуку її причин, багато запитань, на які ви можете не мати відповідей. Проте важливо говорити з дитиною її мовою, враховуючи її вік.
Маленька дитина до п’яти років може поставити питання й через хвилину побігти гратися, а може ставити ті самі запитання знову та знову, ходячи колом. Дорослим треба бути готовими щоразу терпляче відповідати. Казати, що з все буде добре, все буде гаразд, бо поруч є дорослі, а українська армія хоробро та професійно нас захищає.
Із 4–5 років діти можуть приходити з питаннями про війну, про насилля. Дітям такого віку важливо давати інформацію коротко. Відповідати саме на те питання, яке ставить дитина. Не підіймати тих аспектів, про які дитина не запитує.
Важливо не відвертатися, не говорити “заспокойся“, а дати правдиву відповідь відповідно до віку.
Підліткам потрібно пояснювати, що в країні йде війна, що до нас прийшли люди, які хочуть, щоб ми жили так, як вони. Але ми не хочемо бути на них схожими. І є спеціально навчені дорослі — військові, які нас захищають. А ми охороняємо тебе як твої батьки. І будемо завжди про тебе піклуватися.
Коли діти молодшого віку запитують щодо солдат, які гинуть на війні, вони опосередковано питають: “Чи я в безпеці? Чи це може статися зі мною або моїми близькими?”. Тоді доречно пояснити: “Солдати — люди, для яких це робота. Вони нас захищають. Поруч з ними є багато людей сміливих, відважних. Вони захищають також один одного, допомагають один одному“. Тобто дати відчуття згуртованості й спільноти. Це особливо важливо, коли серед близьких є люди, які беруть участь у бойових діях — треба дати розуміння, що він там не сам, поруч з ним є той, хто про нього може подбати. Такий образ є терапевтичним і підтримувальним для дітей будь-якого віку.
По п’яте, у сім’ї ми повинні дотримуватися певних правил, щоб бути готовим до загроз. Батьки повинні пояснювати дитині, що вона у своєму віці вже може зробити.
Нагадувати дитині, хто є поруч, до кого можна звернутися, коли потрібна підтримка. Проговорювати інформацію, яку дитина повинна знати відповідно до віку — номера телефонів, адресу, кого з дорослих і де можна знайти, якщо дитина опинилася сама.
Дошкільнятам і молодшим школярам важливо дати зрозуміти: “Я поруч з тобою. А ще поруч з тобою є…” – перерахувати тих близьких, які піклуються про дитину і до яких вона може звернутися. Показати, що війна – дійсно існує, але тут є твій великий, безпечний, спокійний дорослий.
Нині вся Україна зазнає атак ворожих російських військ. Тому важливо говорити, що ми знаємо, як убезпечити себе. Повторювати з дитиною, що треба робити, якщо ти чуєш сирену чи постріли, під час пожежі, чого робити не можна. Важливо, щоб був певний план дій як у дорослих, так і дітей.
Прості ігри та вправи
- Грайте з дітьми в хованки, дозволяйте будувати укриття та халабуди, таким чином діти створять своє безпечне місце.
- Малюйте, робіть та розфарбовуйте орігамі-будиночки. Створюйте затишні місця для ляльок.
- Безумовно приймайте дитину “в радості та в горі” – і з хорошими результатами, і не дуже. Безпека має ґрунтуватися на стабільності.
- Обіймайте дитину не менше семи разів на день.
- Перед сном поговоріть про секрети разом. Діти це люблять.
- Наш мозок влаштований так, що він фіксує й запам’ятовує погане, тому дуже важливо спеціально фіксувати свою увагу на хорошому. Коли йдете разом, захоплюйтеся квіткою, всім примітним, що потрапило в поле зору. Мрійте.
- Наприкінці дня пограйте у гру, що чудового в мене було за день. Хто більше подій назве.
- Перегляньте разом з дитиною різні фото, малюнки в інтернеті попросіть вибрати те зображення, яке асоціюється у неї з безпечним простором, там, де їй було б добре. Поставте його на заставку комп’ютера, телефона, роздрукуйте та прикріпіть на холодильник.
- Можна намалювати місце, де дитині буде затишно та спокійно.
- Підберіть разом з дитиною музику, яка асоціюється у неї зі спокоєм і безпекою та слухайте її.
- Попросіть обрати колір, який асоціюється із безпекою та нехай замалює повністю лист А4. Залиште на видному місці.
Але головна рекомендація на всі часи і особливо під час війни: частіше обіймайте дітей, рідних, говоріть частіше один одному гарні слова.
***
На сьогодні психологиня Вікторія Ратєєва допомогає людям, які постраждали внаслідок воєнних дій і потребують професійної психо-соціальної підтримки, в рамках проєкту “Психо-соціальна допомога внутрішньо переміщеним особам та іншим постраждалим внаслідок війни у Сумської області”. Його реалізує громадська організація “Клуб ШАНС”. Ця підтримка співфінансується Європейським Союзом та Федеральним міністерством економічного співробітництва й розвитку Німеччини (BMZ) та реалізується GIZ Ukraine.
Попередньо записатися на консультацію можна на пошту ratviktoriya@gmail.com. Всі консультації надаються безкоштовно.
