Skip to main content

Трибуна

Архівне фото сайту Трибуна.Суми

Дистанційне обстеження знищеного житла: що потрібно знати жителям Сумщини

Разом із юристом ГО «Північна правозахисна група» Вячеславом Пушиним розповідаємо, чому це важливо та як працює.

Із початку 2025 року понад 3,8 тисячі цивільних будівель були пошкоджені або зруйновані внаслідок російських обстрілів Сумщини. Часто люди не можуть підтвердити руйнування житла, оскільки в’їзд у населений пункт небезпечний.

7 липня 2025 року Уряд ухвалив Постанову №815, яка запроваджує механізм дистанційного обстеження житлової нерухомості на територіях активних бойових дій, що полягає у зборі та аналізі фото та відео без фізичного виїзду комісії.

У серпні до Постанови внесли зміни, відповідно до яких дистанційне обстеження знищеного житла почало розповсюджуватись і на території можливих бойових дій.

Постанова №815 адаптує процес фіксації руйнувань до сучасних реалій і створює правові та технічні умови для підтвердження знищення майна в найнебезпечніших місцевостях — там, куди представники комісії не мають можливості виїхати. Механізм потребує якісної міжвідомчої координації, чітких регламентів і уважності до якості доказів, але для постраждалих від збройної агресії російської федерації проти України він відкриває шлях до державної підтримки в надзвичайних умовах війни, — говорить Вячеслав Пушин.

Власникам житла

Перед поданням заяви варто переконатися, що об’єкт розташований на території активних, або можливих бойових дій, і для цієї громади не зазначена дата завершення бойових дій. Перелік таких територій затверджений Мінрозвитком.

У Дії, або ЦНАПі потрібно подати інформаційне повідомлення про знищене майно, обравши статус “знищене повністю” або “непридатне до експлуатації”.

Види продуктів дистанційного спостереження, які можна використовувати, згідно Постанови:

— фотоматеріали, отримані за допомогою цифрових камер (зокрема мобільних пристроїв), безпілотних повітряних суден тощо;

— відеоматеріали, отримані за допомогою відеокамер (зокрема мобільних пристроїв), безпілотних повітряних суден тощо;

— інформаційні продукти дистанційного зондування Землі, зокрема матеріали і дані аерозйомки, космічної зйомки та метадані до них, представлені у вигляді візуальних зображень та оброблені оригінали матеріалів і даних аерозйомки, космічної зйомки та метадані до них, представлені у вигляді візуальних зображень.

Технічні вимоги до фото:

— знімок повинен бути в кольоровому форматі та дозволяти візуально підтвердити факт знищення об’єкта;

— зображення на знімку повинне бути чітким, без ознак цифрових спотворень, розмиття чи інших дефектів;

— зйомка повинна здійснюватися в умовах достатнього природного або штучного освітлення, яке забезпечує належну видимість деталей;

— якщо можливо, файл знімку повинен містити вбудовані метадані з фіксацією дати і часу зйомки, координат глобальної навігаційної супутникової системи місця фіксації, технічної інформації про пристрій зйомки;

— мінімальний набір знімків об’єкта повинен містити: загальний вигляд земельної ділянки, на якій розташовано об’єкт (з прилеглою територією, щоб підтвердити тип і розміщення об’єкта, загальний ракурс об’єкта, який дає змогу оцінити ступінь пошкодження/руйнування, мінімум три ракурси (фасад, боковий фасад (вид з протилежного (тильного) боку) та/або згори), які підтверджують факт знищення об’єкта;

— на знімку повинні бути чітко зафіксовані зруйновані конструкції, зокрема руйнування/обвалення несучих та огороджувальних конструкцій — стін, перекриття, даху, із забезпеченням контрастного зображення збережених і зруйнованих частин об’єкта (у разі його часткового руйнування);

— за можливості, знімок повинен містити ідентифікаційні ознаки об’єкта: таблички з адресою, номери будинків, вивіски, прилеглу територію, об’єкти-орієнтири.

 

Архівне фото сайту Трибуна.Суми

Якщо фіксація відбулася на відео, то його роздільна здатність має бути не нижче 1920 × 1080 пікселів, формат — стандартний із мінімальною компресією (наприклад, MP4, MOV), тривалість відео — достатня для забезпечення повного огляду пошкоджень/руйнувань об’єкта та прилеглої території. Забороняється монтаж, склеювання або прискорення відео. Усі інші вимоги до змісту відео збігаються з вимогами щодо фотоматеріалів.

Якщо дистанційне обстеження проводиться через інформаційні продукти дистанційного зондування Землі, рекомендована геометрична проекція пікселя знімка — 50 сантиметрів/піксель, у разі використання зображень з іншими характеристиками проекцій пікселя, якість знімка повинна дозволяти визначити чіткі ознаки руйнувань об’єктів. Знімки мають виконуватися у світлий час доби за умови низького хмарного покриття (менше 10 відсотків), напрямок зйомки — прямо над об’єктом, із відхиленням до 20 градусів від надира. Також мають бути відомості відповідно до міжнародного стандарту UTC про дату, час зйомки з точністю до хвилини (за наявності) і відомості про геолокацію даних об’єкта. Допустима похибка геолокації не повинна перевищувати чотири метри.

За потреби можна подавати додаткові підтвердження: акти ДСНС, поліції, свідчення очевидців. 

Якщо матеріалів достатньо, протягом 5 днів комісія складе акт дистанційного обстеження і внесе його до Реєстру пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ).

***

Матеріал створено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Текст представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Поділитись:

Більше у розділі