Минулого року у Сумах стартував проект “Сумські мурали”. Тоді на стріт арт було виділено 50 тисяч гривень. Цьогоріч ініціатива продовжилася — ще два нових мурали з’являться на багатоповерхівках обласного центру. Про сумські стіни, локації та макети, фарбу та реакцію сумчан, пости у Фейсбуці та процес створення ми поговорили з координаторкою проекту “Сумські мурали” Наталею Завгородньою.
Почнемо з актуального – мурал на Прокоф’єва. Там на минулому тижні почали ставити будівельні ліси. Тобто робота вже почалася?
– Так, ми розпочали малювати новий мурал на Прокошці. Зараз у нас є два проекти: п’ятиповерхівка, з якої ми стартували, та в планах реалізація малюнку на девятиповерхівці, але там наразі багато питань. Минулого року ми стартували з будинку на Герасима Кондрат’єва, і я говорила, що це лише початок. Тоді ми обрали порівняно невеликий об’єкт , щоб зрозуміти скільки потрібно часу, будматеріалів, грошей і тд. Взагалі оцінювали об’єм роботи. Зрозумівши, що все вдалося – рухаємося вперед!
Чому обрали таку локацію?
– Місцина є досить популярною серед мешканців цього району та міста в цілому, її добре видно з різних точок! Поруч паркова зона, легкоатлетичний манеж, який часто відвідують гості з інших міст і країн, гуртожиток, житлова зона. Тобто, це живий райончик, тому й зупинили свої пошуки на саме на цьому об’єкті.
Знаю, що будівельні ліси та чоловічу силу шукали через Фейсбук, як так?
– Як виявилося — не все так просто. Нам потрібно було 200 кв.м. лісів, а зараз такий період, що їх складно знайти, адже всі вони — в оренді. Досить тривалий час ми займалися пошуками цих металевих штук, без яких успіх всієї кампанії став би під питанням. Вирішив цю проблему Євгеній Косяненка, який безоплатно надав нам ліси, автомобіль для їх транспортування, та своїх робітників, які допомагали ці ліси правильно встановити та закріпити (як не як,а 16-метрова висота). Опублікувавши пост у Фейсбуці, що потрібні ще додаткові чоловічі руки для нескладних фізичних вправ, вже наступного дня о восьмій ранку всі зібралися, і за якісь 4 години закінчили цей процес.
Що там буде намальовано?
– Художники надали нам декілька макетів, обравши на свій смак два-три, узгоджували їх з мешканцями будинку. Саме вони остаточно обирали те, що для них є найбільш прийнятним. Що саме намалюють на п’ятиповерхівці – не розповім, щоб не псувати сюрпризу, скажу лише, що картинка буде теплою, доброзичливою та милою . Окрім цього художники пообіцяли додати якусь свою родзинку, сказавши “Все згідно плану, але з деякими змінами”… тобто кінцевий результат ще нікому не відомий.
Розкажи, як триває сам процес створення муралу?
– О, це досить тривалий процес. Спочатку розглядаємо декілька об’єктів, обираємо ті що відповідають вимогам, та йдемо за дозволами на роботу і узгодженням до Управління архітектури і містобудування. Художники роблять макети муралу: ми не просто дивимося картинку, ми наносимо її на фотографію будинку (можемо скачати її з інтернету, або сфотографувати, зафотошопити). Тобто ми дивимося всю локацію, як малюнок поєднується з оточуючим середовищем і лягає на стіну. Впевнившись, що мешканці будинку не проти, закуповуємо матеріали, ставимо ліса, робиться розмітка по квадратам, наноситься контур, заливається фарбою, та покривається захистним грунтом. Взагалі це дуже клопітка робота — 200 кв.м., уявляю, який кілометраж хлопці вже набігали по лісах, щоб звести лінії. Там, до речі, ще на другому поверсі є утеплення, яке також треба враховувати при візуальному сприйнятті картинки.
З мешканцями будинку ви все ж узгоджуєте якісь моменти?
– Звичайно, ми узгоджуємо малюнок, отримуємо їх згоду і обговорюємо з жителями цього під’їзду такі деталі, як, наприклад, чи будуть вони утеплювати будинок. Уяви, який буде конфуз, якщо ми тільки намалюємо, а хтось заліпить половину муралу пінопластом.
Як вони відреагували, що на їхньму будинку з’явиться мурал?
– Я бачу, як вони радіють і з яким ентузіазмом сприйняли цю новину. З якими очима спостерігають за процесом та долучаються до нього . Більше того, надали місце для зберігання матеріалів, підгодовують художників яблучками, обіцяли періодично поглядувати вночі шоб все було на місці. Тобто вони справді взахваті, виходять кожний день, обговорюють, що вже видніється на малюнку.
Цей мурал — продовження проекту “Сумські мурали”?
– Так, це другий мурал у його рамках і, доречі, поки що найбільший в місті Суми. Взагалі, ми сиділи, думали, що якось у нас сіренько в місті, тож вирішили запустити цю ініціативу. Дивилися, як в інших містах, наскільки це класно, як приваблює туристів і радує місцевих жителів. Працюємо ми всі разом: Громадський фонд “Суми” та Центр дозвілля молоді, який пише проект та зводить кошторис. Так ми й крокуємо.
Перший малюнок проекту “Сумські Мурали”Скільки ще має бути “Сумських муралів”?
– Цього року планували два. Але загальна їх кількість залежить від багатьох факторів: час художників, який вони витрачають для роботи, кошти, погода, кількість залишкового матеріалу, що була закуплена, адже малюнки мають різну палітру кольорів і площу роботи. Окрім цього, дуже мало художників погоджуються працювати на волонтерських засадах — долучилися до муралу на Прокошці поки двоє: Єгор Авдєєнко та Євгеній Осипенко, також співпрацюємо з Ромою Линником та Надею Білокур. Але в неї зараз травмована рука, тож вона не може працювати на висотних роботах. Насправді, є проекти, безліч ідей, але мало людей, що готові їх реалізувати.
Як думаєш, Суми — місто муралів?
– Люди, звичайно ж, сприймають мурали ще з острахом, але коли пояснюєш суть і плюси — змінюють свою думку і активно долучаються! У нас багато стріт арту, він робить місто яскравішим, привітливішим, адже куди приємніше споглядати яскраві малюнки, ніж сірі стіни.
