Кожен, хто живе у прифронтовому місті, так чи інакше шукає для себе джерела стійкості. Для сумської науковиці Андріани Костенко головною опорою стала щоденна масштабна робота, команди однодумців і глибока переконаність у тому, що Суми — це місто, яке має не просто триматися з останніх сил, а навчатися, проводити дослідження світового рівня та проєктувати своє майбутнє вже сьогодні.
Серце міста та індикатор життя
«Я хотіла б почати з того, що сьогодні саме університет є певним індикатором, головною ознакою життя. Якщо університет залишається в місті, викладає і проводить дослідження — значить, наше місто продовжує жити», — розмірковує Андріана Костенко.
Цю позицію поділяє не лише адміністрація закладу чи професори, а й викладачі та студенти. Науковиця наголошує: історія прифронтових Сум має бути не лише про виклики чи матеріальні труднощі, а насамперед про цінності та стійкість. Про ту молодь, яка вирішила не залишати рідні домівки, а працювати тут, розвивати студентське самоврядування та змінювати громаду на краще.
«Поки молодь тут — наше місто має надію не лише на виживання. Мені взагалі хотілося б говорити не про виживання. Навпаки, ми маємо зрозуміти, що навіть у найважчі часи можна розвиватися, використовуючи різні кризи як інструмент для власного зростання. Якщо думати виключно про те, як вижити, — це буде психологічно дуже складно. Треба думати про майбутнє: якими ми можемо і маємо бути саме завтра».
Засновниця наукових та громадських ініціатив зізнається, що саме насичений робочий ритм діє для неї краще за будь-які заспокійливі.
«Чесно кажучи, цією роботою я рятуюся. У мене просто немає часу думати про тривоги чи занурюватися у власні переживання. За рідних завжди хвилюєшся, це природно. Але робота для мене — це один із перевірених способів залишатися працездатною, тримати себе в тонусі та бачити реальні, хай і маленькі, результати щодня», — ділиться вона.
Командна робота та науковий проєкт на 1,5 мільйона євро
Усі свої успіхи Андріана Костенко скромно перенаправляє на колег, наголошуючи, що за кожною ініціативою завжди стоять люди: «Це історія не про мої власні проєкти — це завжди проєкти різних команд. Те, що мені справді вдалося, — це зібрати ці команди, організувати їх та об’єднати довкола спільної мети».
Одна з ключових таких структур — Центр соціальних досліджень Сумського державного університету (СумДУ), що функціонує на кафедрі психології, політології та соціокультурних технологій. Попри прифронтовий статус Сум, сумським науковцям вдалося вибороти грант за європейською програмою Horizon Europe.
Проєкт із загальним бюджетом у 1,5 мільйона євро реалізується у консорціумі зі світовими флагманами науки: Цюріхським університетом, Університетом Ліверпуля та Тартуським університетом.
Основна тема проєкту, розповідає Андріана, — дослідження феномена соціальної стійкості: як люди тримаються в умовах потрясінь, за рахунок чого виживають громади та як підсилити потенціал самого університету. Безпосередньо над написанням заявки працювала невелика проєктна група — близько 10 людей. Грантові кошти спрямовані на виплати заробітної плати науковцям, проведення спільних досліджень, створення сучасних умов праці та стажування сумських науковців у провідних вишах Європи.
«Цей проєкт — не просто підтримка, це двосторонній інтерес. СумДУ для європейських партнерів — це справжній феномен: установа у прифронтовому місті продовжує набирати студентів, показує позитивний прогрес, збільшує обсяги наукових публікацій. Європейським науковцям це неймовірно цікаво, тому вони прагнуть багатьом речам учитися саме в нас».
Окрім міжнародних грантів, Центр соціальних досліджень системно працює для підтримки Сумщини: займається аналізом безпекового середовища на замовлення Сумської міської ради; проводить опитування мешканців та аналіз даних. Оскільки для науковців важливо виконувати «третю місію» університету — підсилювати громади, це дослідження було повністю безкоштовним подарунком місту.
Інклюзивний «Генплан» зі штучним інтелектом і стажування для молоді
Ще одним важливим осередком діяльності Андріани є громадська організація «Інтелект Сумщини», заснована при СумДУ ще у 2007 році для об’єднання викладачів, науковців та студентів заради здобуття молоддю реального практичного досвіду в громадському секторі.
Діяльність цієї організації охоплює кілька ключових напрямків, серед яких особливе місце посідає розробка аналітичних та IT-інструментів. Зокрема, іноваційний онлайн-інструмент «Генплан» з імплементованим штучним інтелектом допомагає громадам у створенні стратегій розвитку: представники місцевого самоврядування можуть завантажити проєкт документа й отримати рекомендації від ШІ, що дозволяє уникнути формального копіювання застарілих рішень і зробити їх більш гендерно чутливими з урахуванням потреб усіх мешканців.
Крім того, з 2022 року в ГО активізувався гуманітарний напрямок, де спеціальні робочі групи спільно з донорами забезпечують твердим паливом жителів прифронтових громад, які постраждали від бойових дій. Також організація системно залучає грантові кошти для проведення серії оплачуваних стажувань, надаючи студентам можливість отримувати реальну заробітну плату за свою роботу в громадському секторі.
«Психічне здоров’я — це не табу, а частина здорового способу життя»
Андріана Костенко, як заступниця керівника ГО «Інтелект Сумщини», також координує напрямок психосоціальної підтримки населення. Наразі реалізуються два великі проєкти у співпраці з Міжнародною організацією з міграції (МОМ) та Міжнародним медичним корпусом (International Medical Corps).
Програми охоплюють Сумську, Лебединську, Охтирську, Шосткинську, Кролевецьку, Конотопську та Роменську громади. Проєкти мають охопити різними формами підтримки до 5,000 людей, а загалом надати декілька десятків тисяч послуг.
Йдеться про безкоштовні індивідуальні консультації та групову роботу (арт-терапевтичні сесії, групи взаємопідтримки та спортивні заходи). Також проєкт покликаний працювати на протидію гендерно зумовленому насильству: ведення складних випадків (кейс-менеджмент), надання юридичних, психологічних послуг та ваучерної допомоги для задоволення нагальних потреб родин.
Андріана Костенко переконана, що турбота про психіку під час війни — це критична необхідність: «Кожна людина має усвідомити: турбота про психічне здоров’я — це така ж частина здорового способу життя, як і турбота про фізичний стан. Якщо у тебе застуда чи кашель — ти звертаєшся до лікаря та приймаєш ліки. З психікою те саме. Тривожність, безсоння та тривалий стрес неминуче відображаються на тілі у вигляді психосоматичних хвороб. До речі, я принципово кажу саме “психічне здоров’я”, а не “ментальне”, адже термін “психічне” відповідає нашому законодавству і знімає табу з цієї теми».
Науковиця додає, що фахівці формують мережу безбар’єрного доступу до послуг за допомогою телефонних та дистанційних консультацій, а також проводять тренінги з першої психологічної допомоги, яку може надати будь-який громадянин без спеціальної освіти поруч із першою медичною допомогою.
Соціологічні спостереження та моніторинг психічного здоров’я, який Центр соціальних досліджень уже 3 роки поспіль проводить разом із Цюріхським університетом у 10 областях України, виявили цікаві закономірності, розповідає жінка. У сільській місцевості люди нерідко неусвідомлено заземлюються через фізичну працю, роботу в саду чи городі. Це допомагає знизити рівень тривоги, хоча не скасовує потреби в системній допомозі, яку зараз намагаються надавати дистанційно.
Найбільш стигматизованими ж, на думку Андріани, залишаються чоловіки — через виховання в дусі «чоловіки не скаржаться і не просять про допомогу». Водночас саме молодь та чоловіки (як військові, так і цивільні) найбільше потребують кваліфікованої підтримки.
Андріана ділиться, залишатися в Сумах під постійною загрозою обстрілів — це її свідомий вибір. Проте у таких умовах важливо не просто жити, а працювати заради майбутнього, аби місто і надалі лишалося потужним інтелектуальним осередком України.
