Тричі на тиждень у Сумах працює благодійний “магазин” від громадської організації “Посмішка єдності”. Тут усі, хто потребує, можуть безоплатно взяти одяг, взуття, посуд, іграшки та інші речі.
Ініціаторка — волонтерка Людмила Чегринець розповіла про особливості проєкту та про те, як виникла його ідея.
На вході у благодійний “магазин” висить банер з фотографіями. Волонтерка Людмила Чегринець розповідає, це подарунок від друзів на річницю роботи проєкту.
“Магазин Посмішка єдності” розмістився у приміщенні колишньої їдальні одного з закладів освіти Сум. У найбільшій залі розставлені стійки та стелажі з речами. Аби людям було легше знайти потрібний одяг, волонтери зробили відповідні вказівки: “жіночі спідниці”, “жіночі куртки великих розмірів”, “дитячі іграшки”.Тут — лише одна третя речей, інші складені у мішках в сусідніх кімнатах. Усі вони є абсолютно безплатними для людей, які потребують.
Організаторка проєкту Людмила Чегринець почала займатися волонтерством у 2016 році. Тоді допомагала військовим на сході країни, після цього і сама долучилася до війська. За кілька місяців до повномасштабного вторгнення звільнилася з армії за станом здоров’я. А вже 24 лютого 2022 року жінка знову стала волонтерити, бо знала, що її допомога потрібна в тилу. Згадує: “У березні 2022 року я повезла допомогу в деокуповані Боромлю й Тростянець. Під час окупації там народжувалися діти, й дорогою я думала, як їм можна допомогти. Згадала, що подібний проєкт благодійного магазину був створений в іншому місті й у мене зародилася думка зробити таке й у Сумах”.
У квітні 2022 року, коли вдалося знайти приміщення, де можна було б втілити проєкт, почали перевозити туди речі. Спочатку везли у “магазин” те, що передавали колеги й друзі з-за кордону та західних областей України. Потім зробили оголошення у соцмережах, що люди, які хочуть поділитися речами, можуть їх приносити. А ті, хто потребував допомоги, можуть прийти і безоплатно взяти необхідне.
“Спершу я навіть прала речі вдома й приносила сюди чистеньке. Але потім, коли об’єми вже стали дуже великі, прати можливості не було. Поступово звозили одяг, фарбували стіни, прибирали, розвішували, сортували речі й повноцінно запрацювали у травні 2022 року. Я дуже цим горіла. Коли комендантська година була ще з 21:00, я сиділа тут до останнього й із самого ранку бігла назад”, — розповідає Людмила.
Жінка згадує, спочатку за допомогою до них зверталися в основному переселенці зі сходу: “Були мамочки з дітками на руках. Габаритних речей вони з собою привезти не змогли, тому їм треба були візочки, ванночки, ходунки. Ми змогли всім цим допомогти. Потім, коли діти підростали, деякі навіть приносили ті речі назад, аби їх могли взяти ще й інші люди”.
Також тоді облаштували дитячу кімнату з іграшками, де малеча могла грати, поки мами оберуть потрібне. Поступово більшість іграшок і дитячого приладдя роздали.
Частину речей отримували від благодійників з-за кордону, проте більшість принесли саме сумчани: “Оця кількість речей, яка тут зараз є, зібралася саме завдяки людям із Сумської громади. Люди відгукнулися й приносили дуже та дуже багато. Також ми окремо оголошували збори на потреби для лікарень, для евакуйованих. Люди привозили цілими газельками, мішками, ми дуже швидко закривали збори завдяки звичайним небайдужим українцям. Було таке, що тут зачинено, волонтери вже пішли, і люди просто на сходах лишали пакети й ящики”.
Поки ми спілкувалися з Людмилою, почали сходитися відвідувачі, адже о 13:00 тричі на тиждень “магазин” відчиняється. Графік не змінювали з самого заснування проєкту.
У 2022 році, згадує Людмила Чегринець, за день до них заходило близько сорока родин. Зараз кількість відвідувачів зменшилася приблизно на половину.
“Спочатку роботу починала зі своїми дітьми. Пізніше почали долучатися волонтери, на початку їх було до десяти, але це було плинно. Зараз звичайно такого волонтерства вже немає. Тепер я удвох зі своєю донькою і ще одна волонтерка приходить раз на тиждень на допомогу. Або дзвоню друзям, знайомим, якщо треба тут із чимось нам допомогти. Бо робота іноді важка, треба тягати мішки, коробки, все це розкладати”, — розповідає жінка.
Щодня волонтерам доводилося чути історії людей, деякі з них доводили до сліз, ділиться пані Людмила: “Одного разу зайшла родина: чоловік і жінка, дуже скромні, тихенькі, стояли довго дивилися. Волонтерка спитала: «Вам щось підказати?» А вони кажуть: «Нам не треба нічого, лише б чорненьке плаття сходити на могилу до дітей». Потім почали розмовляти з ними і дізналися, що це батьки родини, яка загинули від авіабомби 7 березня у Сумах”.
Волонтерка розповідає, на початку роботи у більшості випадків речі роздавали переселенцям, адже вони вимушені були покинути домівки й багато з них приїхали без нічого. Коли речей стало більше, список розширився, безоплатно взяти собі необхідне могли і родини, які опинилися у складних життєвих обставинах, і багатодітні родини, матері-одиначки, пенсіонери, та ті, хто втратив через війну роботу.
“Спочатку встановлювали ліміти. Щоб кожна людина могла собі взяти одну пару сезонного взуття, верхній одяг або певний посуд. Коли речей стало більше, збільшили й ліміти, але так, щоб вистачило всім. Наплив людей зазвичай сезонний. Змінюється сезон — потепліло чи стало холодніше, одразу ідуть люди за новими речами”.
Доводилося працювати і під час відключень світла, проте й це їх не зупиняло, говорить Людмила: “Підсвічували людям ліхтариками, телефонами, якісь ліхтарі вішали на стійки, аби люди могли знайти потрібні речі”.
Рік тому — у серпні 2023 року проєкт припиняв свою роботу через те, що їх попросили звільнити приміщення, у якому вони розмістилися. Проте знайти нове приміщення такого розміру, аби вмістити там всі речі, волонтери не змогли, тому домовилися, аби їм дозволили залишитися ще. Після відновлення роботи відкрили свої двері для всіх, хто потребує допомоги та припинили приймати новий одяг.
“Якоїсь мети при створенні проєкту в мене не було. Була місія — допомогти. Я розумію, що не всім людям я змогла догодити. Але я не зупиняюся, не буде цього проєкту, буде інший, але я все одно допомагатиму людям, бо це дуже потрібно в умовах війни”, — говорить Людмила Чегринець.
Зараз благодійний “магазин” “Посмішка єдності” знову в пошуках нового приміщення, де могли б продовжити свою діяльність. Якщо знайти його не вдасться, будуть вимушені закритися.
Працює “магазин” за графіком понеділок і середа — з 13:00до 15:00, адреса — вул. Петропавлівська, 108.
***
Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
Усі фото: сайту Трибуна.Суми.
