Тростянець — єдине на Сумщині місто, яке з початком повномасштабного російського вторгнення майже на місяць опинилося в окупації. Електроенергія у Тростянці зникла у березні 2022 року, і її постачання навіть після деокупації ще довго не могли відновити.
Потреби Тростянецької міської лікарні намагалися закрити електрогенератором, придбаним за кілька років до повномасштабної війни. Його було розраховано лише на забезпечення роботи операційної, пологового відділення та реанімації у разі аварійного вимкнення світла.
«Потужність цього генератора — 30 кВт. Щоб лікарня продовжувала працювати, його почергово підключали то до системи водопостачання, то до водовідведення, то до медичного обладнання», — говорить заступник Тростянецького міського голови Максим Синявін.
Восени, незадовго до того як Росія почала масовані ракетні обстріли української енергетичної інфраструктури, у Тростянецькій міській лікарні взялися за встановлення першої сонячної електростанції (СЕС). А 14 лютого 2023 року інженер-енергетик лікарні Сергій Федченко пройшов інструктаж, і станцію запустили в роботу.
«Відтоді у нас було кілька короткочасних відключень енергії, не пов’язаних з обстрілами, і ми визначили, що за сонячної погоди її потужності вистачає на увесь двоповерховий корпус», — ділиться досвідом Сергій Федченко.
Звідки гроші та скільки?
Уже кілька років місто входить до Асоціації «Енергоефективні міста України». На одному з її засідань після деокупації Тростянця міський голова Юрій Бова розповів про проблему з електроенергією та її вплив на роботу лікарні. І хоч асоціація не займається подібними питаннями, як виняток вирішила надати Тростянцю грант на встановлення сонячної електростанції на даху дитячого відділення лікарні.
За словами Максима Синявіна, загальна вартість цього проєкту з купівлею обладнання, монтажем та підключенням склала близько 2,7 мільйона гривень.
«Зараз з’явилося багато організацій, які дають громадам кошти саме на встановлення сонячних електростанцій на лікарнях, освітніх закладах, об’єктах критичної інфраструктури. Якщо немає власних коштів, найкращий варіант — звертатися до них», — радить він.
Як обирали електростанцію?
У цьому випадку основним критерієм для вибору обладнання була його вартість, говорить Максим Синявін. Потрібно було вкластися у бюджет до трьох мільйонів гривень. Саме таку суму коштів виділяли швейцарські партнери Асоціації на цей проєкт.
«Швейцарці виділили гроші на асоціацію, і її фахівці самі проводили тендери, закуповували обладнання та послуги з проєктування, монтажу, підключення, здійснення технічного нагляду. Електростанцію передали на баланс, коли вона вже працювала. Лікарня допомагала лише з проведенням інтернету, щоб за роботою станції можна було спостерігати з комп’ютера чи телефона», — розповідає Максим Синявін.
Він також пояснює, що буває три типи сонячних електростанцій: ті, що під’єднуються до мережі й можуть продавати до неї електроенергію, ті, що працюють автономно — лише для забезпечення власних потреб, а також гібридні. Таку встановили у Тростянецькій лікарні, і саме її Максим Синявін вважає найбільш вдалою для об’єктів комунальної власності.
Гібридна СЕС за сонячної погоди передає згенеровану енергію на об’єкт, до якого під’єднана, а також заряджає акумулятори. Коли сонця не вистачає, вночі або в хмарну погоду, вона бере енергію з акумуляторів. Якщо і її недостатньо — добирає із загальної мережі обленерго.
Як обирали місце для її встановлення?
Щодо місця розташування сонячних панелей особливих вимог не було. В ідеалі дах має бути справним. Якщо він вчасно не полагоджений, то пізніше, коли справа дійде до його ремонту, доведеться демонтувати панелі. А це — додаткові кошти та клопіт.
У Тростянецькій лікарні було три пласкі дахи та один — скатний, вкритий металочерепицею. Той, на якому змонтували електростанцію, свіжо відремонтований після російських обстрілів, вкритий євро-руберойдом. Проєктанти порахували, що на цей дах стане станція на 45 кВт, яка саме вкладалася у вартість до трьох мільйонів гривень.
Чи потрібні якісь дозволи?
Оскільки лікарня не продає залишок виробленої енергії до загальної мережі, жодних дозволів від обленерго отримувати не потрібно. Проте, говорить Максим Синявін, інформаційного листа до обленерго все ж написали. Просто повідомили, що тепер у лікарні працюватиме СЕС — щоб не виникло запитань чому знизилося споживання і підозр, що лікарня краде електроенергію.
Яким має бути догляд за обладнанням?
Сонячні панелі та інше обладнання особливого догляду не потребують. З початку експлуатації, взимку, на даху лише один раз чистили сніг, але й це робити необов’язково, говорить Сергій Федченко.
«На панелях є спеціальне покриття, яке швидко нагрівається під дією сонця. А оскільки вони стоять під нахилом, сніг не лише тане, а й швидко стікає. На панелях сніг не залежується», — пояснює він.
Максим Синявін додає: термін експлуатації СЕС — 25 років. Протягом цього часу сонячні панелі щорічно видаватимуть усе менший відсоток електроенергії. А по закінченні цього терміну їх необхідно буде замінити.
«Систему можна залишити, якщо контролери та інвертори не прийдуть за 25 років у непридатний стан. Такого, що у когось в Україні сонячна електростанція вийшла з ладу, поки не було. Проте варто враховувати, що у нас ще ніхто й не користується нею 25 років», — пояснює він.
Скільки електроенергії виробляє СЕС у Тростянецькій міській лікарні?
Проєктна генерація цієї електростанції, говорить Максим Синявін, прописана на рівні 50 МВт-год на рік. Протягом 25 років, за розрахунками проєктувальників, вона має виробити 1192 МВт-год електроенергії.
Застосунок, який стоїть на телефоні Сергія Федченка, дозволяє стежити у тому числі за цими показниками. Він окремо показує дані по кожному з трьох інверторів:
- перший за понад 20 днів червня згенерував 685,8 кВт-год електроенергії, а з моменту запуску станції, з 14 лютого 2023 року, — 3,45 МВт-год.
- другий інвертор — 741,3 кВт-год за червень та 3,69 МВт-год — з моменту запуску;
- третій інвертор — 810,9 кВт-год та 3,74 МВт-год відповідно.
Якщо скласти ці показники, то виходить, що сонячна електростанція за неповний місяць згенерувала 2,24 МВт-год електроенергії, а за чотири місяці роботи — 10,88 МВт-год.
Тариф на електроенергію для лікарні становить 5,18 гривні за кіловат-годину з ПДВ. Тобто з моменту запуску СЕС Тростянецька міська лікарня зекономила 10880*5,18= 56,36 тисячі гривень.
Які є ризики та недоліки?
Недоліків у встановленні сонячної електростанції не бачить ні заступник міського голови Максим Синявін, ні інженер-енергетик лікарні Сергій Федченко. Навпаки — це рішення має дуже мало ризиків і надзвичайно актуальне в умовах повномасштабної війни.
«Нашу громаду росіяни теоретично все ще можуть обстріляти артилерією з кордону. Але, оскільки електростанція побудована модульно, панелі поділені на групи, то вивести її з ладу повністю не вийде. Якщо одна група панелей буде пошкоджена, інша — продовжить працювати. Просто генеруватиме меншу потужність», — пояснює Сергій Федченко.
Якісь природні катаклізми чи випадково кинутий камінь з дуже малою ймовірністю зможуть спричинити шкоду електростанції.
А як станція працює взимку?
За словами Максима Синявіна, взимку сонячна електростанція видаватиме лише 10-15% від своєї потужності. Для того, щоб забезпечити лікарню сонячною енергією і в цей період року, треба встановити більшу кількість СЕС.
«А щоб вироблена цими станціями енергія не пропадала даремно влітку, було б корисно на законодавчому рівні дозволити лікарням та іншим комунальним об’єктам, які встановили СЕС, продавати надлишок виробленої електроенергії у загальну мережу», — говорить він.
А також припускає, що по закінченні війни в Україні значно збільшиться кількість сонячних електростанцій і Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) ініціює відповідний закон.
Які у Тростянця плани на майбутнє?
На п’ятиповерховому стаціонарному корпусі Тростянецької міської лікарні вже встановили другу сонячну електростанцію. Вона буде потужнішою за першу і частково живитиме корпус, на якому розташована, та модульну поліклініку, яку тут планують звести до кінця літа 2023 року замість розбитої росіянами звичайної поліклініки.
Встановлення цієї електростанції профінансувало Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ), яке й допомагає з будівництвом модульної поліклініки.
До неї поки не під’єднали акумулятори і ще немає технічної документації. Але вже є перші результати роботи.
Сергій Федченко говорить, що з запуском другої електростанції лікарня стала брати з загальної електромережі на 60% менше електроенергії. Якщо плани міськради втіляться в життя і вдасться встановити сонячну електростанцію на даху ще й інфекційного корпусу, всі основні будівлі лікарні, крім технічних споруд, будуть забезпечені сонячною електроенергією — яку сам інженер жартома називає «дармовою».
За словами Максима Синявіна, громада й далі шукає можливості для встановлення сонячних електростанцій. І не лише для лікарні. СЕС тут би залюбки розмістили і на школах, і на очисних спорудах, які споживають багато електроенергії… Загалом у Тростянці планують якомога більше комунальних установ перевести на автономні джерела живлення і зробити їх енергонезалежними.
Як лікарням знайти фінансування на встановлення СЕС?
10 червня Міністерство охорони здоров’я України оголосило, що за підтримки Світового банку запускає проєкт, спрямований зокрема на посилення енергонезалежності медичних закладів. Заявку на фінансування можуть подати військові адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад, державні й комунальні медзаклади зі всіх областей України.
