Повномасштабна війна, напружена ситуація в області, стреси, евакуація, недоступність до своєчасної кваліфікованої допомоги чи неможливість стати на облік, — усе це впливає на кількість передчасних пологів та здоров’я немовлят.
Як змінилася ситуація з народжуваністю, які ускладнення найчастіше стаються та як працює розширений неонатальний скринінг на Сумщині журналістці «Трибуна. Суми» розповіли завідувачка відділення інтенсивної терапії новонароджених з ліжками постінтенсивного та неонатального догляду Сумського обласного клінічного перинатального центру Ірина Костіна та її колежанка лікарка-генетик Євгенія Стеценко.
Передчасні пологи
Одна з найрозповсюдженіших проблем зараз — передчасні пологи, говорить Ірина Костіна. Вони стаються через те, що у жінки, на якомусь з етапів вагітності, передчасно відійшли води, що вже є свідченням, що вагітність переривається.
У таких випадках лікарі відділення патології намагаються пролонгувати вагітність, витримати ще певний час, щоб дитина якомога довше дозрівала внутрішньоутробно, але це також має певні ризики. Перший з них — інфікування.
«З одного боку, ми продовжуємо термін внутрішньоутробного життя дитини і її зрілість покращує ситуацію. З іншого — відсутні води й відсутній бар’єр між дитиною і навколишнім середовищем, що додає ризику інфікування дитини. Тому жінка у цей період отримує масивну профілактику антибіотиками», — пояснює Ірина Костіна.
Інколи причиною передчасних пологів стають хвороби матері, в тому числі інфекційні. Тоді дитина може інфікуватися внутрішньоутробно, перебуваючи в організмі жінки, адже у них одна кров на двох, говорить лікарка.
Друге розповсюджене ускладнення у передчасно народжених дітей — дихальні порушення. Вони можуть мати різні причини, але точно будуть, якщо термін вагітності — менший за 32 тижні. І зазвичай, за словами Ірини Костіної, чим менший термін вагітності, тим частіше й у важчій формі ці дихальні порушення виникають. І тим тривалішою буде респіраторна терапія для дитини.
«У нашому закладі ми приймаємо передчасні пологи з 22 тижня вагітності. Тож я можу сказати, що кількість передчасно народжених дітей, особливо на малих термінах вагітності, у 2022 році зросла десь на 2%. У 2023 році ситуація дещо стабілізувалася і, порівняно з першим роком повномасштабної війни, цей показник знизився на 1%», — говорить Ірина Костіна.
Показник смертності серед новонароджених, додає вона, за роки повномасштабної війни не змінився. Як і раніше, найбільша летальність серед екстремально недоношених дітей (23-25 тижні), у вазі до кілограма. Водночас на Сумщині суттєво зменшилася народжуваність.
«Багато жінок виїхало у 2022 році й далеко не всі вони повернулися. І що ближче до кордону, то менше жінок і дітей. Ми, як родопомічний заклад, відчуваємо проблему з народжуваністю у нас в регіоні як ніхто інший», — говорить лікарка.
Неонатальний скринінг
Розширений неонатальний скринінг, на 21 генетичне захворювання, у Сумському обласному клінічному перинатальному центрі почали робити у 2023 році. Раніше такий скринінг тут проводили лише на чотири хвороби.
«Усім новонародженим на третю добу життя беремо на фільтрувальний папір кров із п’яточки. Цей папір далі відправляємо для аналізу у Харків, у медико-генетичний центр», — говорить Ірина Костіна.
Вона пояснює, що аналіз проводиться на 21 хворобу обміну речовин, які сьогодні зустрічаються найчастіше. Неонатальний скринінг проводиться за певною схемою і не для всіх дітей однаково, адже лікар має враховувати індивідуальні показники новонародженого: чи це здорова дитина, чи вона має вроджені захворювання, чи вона народилася доношеною, чи ні.
«Деяким дітям ми робимо повторний скринінг, щоб уникнути похибок та виключити хибно позитивні результати. А такі можуть бути, якщо дитина має захворювання або отримувала якісь лікувальні препарати в перші дні життя», — додає лікарка.
Більшість хвороб обміну речовин, за її словами, у перший рік життя дитини можуть проявлятися неспецифічно: можуть бути проблеми з травленням, нервовим розвитком або інші симптоми, які не можна прив’язати до конкретної хвороби. Поки спеціалісти виключать усі можливі варіанти й дійдуть висновку, що потрібно звертатися до генетика, втратиться багато дорогоцінного часу — лікування почнеться запізно і дитина отримає більші ураження та інвалідизацію. Саме тому кров на аналіз беруть на третю добу після народження і протягом трьох тижнів отримують відповідь на скринінг.
Якщо відповідь негативна, результат внесуть до електронної системи охорони здоров’я і на цьому — все, батьків зайвий раз не турбуватимуть. Якщо позитивна — тим же методом проводять ретест. Якщо і вдруге відповідь була позитивною, дитину скеровують на ретельніше обстеження.
Вісім дітей за пів року
З 1 червня по 31 грудня 2023 року в Сумському обласному перинатальному центрі отримали 53 позитивних перших тести. Ретест підтвердив позитивний результат у восьми дітей. Найрозповсюдженіші серед виявлених захворювання — фенілкетонурія та муковісцидоз.
«У випадку з фенілкетонурією надважливо вчасно перевести дитину на спеціалізоване харчування, яке закуповується державним коштом. Чим раніше дитина його отримає, тим менше ризиків для її здоров’я. Може бути так, що інвалідність вона матиме лише за документами, оскільки спеціалізованого харчування потребуватиме все життя, але в іншому — буде такою ж як її однолітки. Якщо проґавити час, у дитини можуть розвинутися розумові відхилення, епілепсія, хвороби нирок і печінки та інші тяжкі захворювання, з якими вона не зможе жити повноцінно», — говорить лікарка-генетик Євгенія Стеценко.
Вона також пояснює, що відбувається далі, коли дитина отримала два позитивних тести. У такому випадку з батьками зв’язується лікар-генетик і викликає їх разом з дитиною, щоб взяти третій зразок крові. Цього разу його надсилають у Київ до лабораторії «Охматдиту», де визначають не лише хворобу, а й у якому гені сталася мутація.
«Батькам ми пояснюємо що це за захворювання і надаємо їм рекомендації. Якщо дитина потребує спеціалізованого лікування, направляємо на госпіталізацію до дитячої лікарні, де підберуть правильне лікування або, як у випадку фенілкетонурії, харчування», — пояснює Євгенія Стеценко.
Таке харчування є в Сумському обласному клінічному перинатальному центрі. Тут роблять необхідні розрахунки, відповідно до ваги та показників аналізу крові новонародженого, підбирають правильні дози суміші, й далі з цим розрахунком направляють у дитячу лікарню.
Там дитина починає їсти суміш під наглядом лікарів, які слідкують за рівнем фенілаланіну в крові. Щойно він нормалізується пробують комбінувати суміш з молоком матері, якщо це можливо. Коли ж дитина стабілізується, її виписують з лікарні, а маму вчать як правильно її годувати.
Батьки відмовляються від скринінгу
Не всі батьки усвідомлюють важливість такої процедури, говорить Ірина Костіна, тому лікарі намагаються якомога детальніше розповісти навіщо вона і від яких ризиків застерігає. Багато батьків переконані, що їхня дитина здорова, бо здорові вони самі, але це зовсім не є гарантією.
«Ми намагаємося пояснити, що раптом є якесь генетичне захворювання, то краще його виявити зараз, на етапі, коли дитина ще немає його клінічних проявів. Пізніше — його лікування даватиметься набагато важче й супроводжуватиметься цілим рядом проблем», — говорить лікарка.
За її словами, після пояснень більшість батьків переглядають свою позицію щодо скринінгу, але раз на місяць чи два обов’язково знаходяться ті, хто від нього відмовляється. Основні причини — релігійні переконання та прихильність до антивакцинального руху. Хоча неонатальний скринінг — це не вакцина і не має з нею нічого спільного.
«Ми не можемо нікого змусити. Принциповою умовою проведення скринінгу є письмова згода батьків. Для цієї згоди є установлена форма, й ми не маємо права робити дитині скринінг, якщо отримали відмову», — пояснює Ірина Костіна.
За її словами, захворюваність серед новонароджених помітно збільшилася навіть порівняно з 2021 роком. Цей показник зазвичай розраховують у кількості випадків на тисячу народжених дітей. Так от, якщо у 2021 році річний показник становив близько 250‰, то зараз — понад 350‰.
«Тому ми й закликаємо батьків не нехтувати скринінгом. Тим більше, що він — безплатний. Це державна програма, яка входить до переліку обов’язкових досліджень, згідно з пакетом «Пологи» Національної служби здоров’я України. І тест-бланки й послуги лабораторій оплачуються державою. Тобто ні ми, ні батьки жодного фінансового навантаження не несемо», — підсумовує лікарка.
***
Цей матеріал виготовлено за підтримки ГО “Інститут масової інформації” в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network.
