Лебединська лікарня імені К. Зільберника обслуговує близько 40 тисяч пацієнтів Лебединської громади й прилеглих до неї населених пунктів інших громад. Вона надає допомогу за 22 пакетами, в тому числі — пакет первинної медичної допомоги, так як Центр первинної медико-санітарної допомоги є структурним підрозділом лікарні, а не відокремленим закладом, як у більшості міст. Тут надають хірургічну, реабілітаційну, стоматологічну допомогу, мають стаціонарний паліатив та виїзну бригаду. До кінця 2024 року тут планують почати робити обстеження на новому мамографі.
Як Лебединська лікарня змінилася за останні роки, які нові напрямки відкрила та з якими викликами зіштовхнулася — далі у нашому тексті.
Головний виклик — кадри
Стаціонар Лебединської лікарні імені К. Зільберника розрахований на 125 ліжок, поліклініка — на 600 прийомів на день. Та зазвичай у стаціонарі одночасно перебувають до 140 пацієнтів. Попри те, що повномасштабна війна змусила багатьох лебединців виїхати до безпечніших місць, більшість із них уже повернулися. До того ж, громада прийняла близько 3,5 тисяч переселенців, говорить директор Лебединської лікарні імені лікаря К. Зільберника Владислав Шепіль.
За його словами, найбільшою проблемою зараз є навіть не фінансування. Лікарня, хоч і є комунальним закладом, фінансово майже не залежить від місцевої влади. Фактично вона оплачує енергоносії, а все інше медзаклад купує з коштів, зароблених за підписаними з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) пакетами, або завдяки спонсорській допомозі.
Найбільшою проблемою зараз є кадрове забезпечення. Хоча це проблема не останніх двох років — це проблема, яка була завжди у таких невеликих районних містах, як наше. Молодь після закінчення університету намагається закріпитися у великих населених пунктах, додому повертаються одиниці. З середнім медперсоналом тут ситуація краща, бо в громаді є медичний коледж. А от лікарський потенціал сьогодні низький. Близно 80% — це лікарі або пенсійного віку, або передпенсійного віку, — говорить Владислав Шепіль.
Мобілізація лікарів поки не сильно вплинула на кадрове забезпечення закладу — до лав Збройних сил на сьогодні вступило двоє. Але якщо сімейного лікаря на заміну знайти легше, то з патологоанатомом виникли проблеми. Іншого лікаря, йому на заміну, у медустанові немає. Поки що лікарня домовилася з судовою експерткою, що вона допомагатиме, поки тут вчитимуть ще одного свого патологоанатома.
Ремонти та нові напрямки допомоги
За останні кілька років у лікарні відбулося багато як косметичних, так і капітальних ремонтів. Наприклад, відремонтували укриття на 200 людей. Воно завжди тут було, та оскільки не використовувалося, перебувало в неналежному стані. Щобільше, за документами воно чомусь значиться як протирадіаційне. Але, говорить директор лікарні, це — найпростіше укриття і жоден, навіть найкращий ремонт, не дозволить його перевести у розряд протирадіаційних.
Ми стараємося привести в належний стан як місця, де працюють лікарі, так і місця, де перебувають і отримують медичну допомогу пацієнти. Тому за останні роки ми багато змінили в нашій лікарні. Торік, можна сказати, з нуля відкрили реабілітаційне відділення, — говорить директор.
Реабілітація на 20 ліжок запрацювала тут у січні 2023 року. Частину обладнання для неї закупили за кошти, зароблені у співпраці з НСЗУ, іншу частину — допомогли закупити спонсори. Тепер надають допомогу пацієнтам із ушкодженнями й захворюваннями опорно-рухового апарату та неврологічним хворим.
«Тут також є проблема з кадрами. Й, оскільки ми спілкуємося з іншими закладами, які надають послуги з реабілітації, то знаємо, що ця проблема є у всіх: не вистачає фізичних та ерготерапевтів. Наші навчальні заклади лише зараз почали випускати таких спеціалістів, а згідно з вимогами НСЗУ, вони вже мають працювати у відділенні. Тому доводиться закривати ці вакансії людьми, які раніше займалися, наприклад, фізіотерапією», — розповідає Владислав Шепіль.
Директор лікарні говорить, що до кінця 2024 року також планують підписати пакет на медичні послуги з проведення мамографії. Мамограф уже придбали.
«Захворюваність на рак молочної залози постійно зростає, а мамографія, як скринінговий метод, дозволяє оцінити стан тканин молочної залози й виявляти в них аномальні зміни. Ми підрахували, що близько 10-12 тисяч пацієнток нашої громади, згідно з віком, потребують цього методу обстеження. І якщо такий апарат буде в нашій лікарні, вони зможуть проходити його тут, без необхідності їздити в обласний центр за 45-50 кілометрів», — пояснює Владислав Шепіль.
«Мобільна лікарня» для сіл
Наприкінці травня у Лебединській лікарні завершили цикл виїздів по селах. До Лебединської громади входить 122 населених пункти, крім Лебедина, й тільки декілька з них мають населення понад тисячу мешканців. В основному ж це села, де проживає від 100 до 300 чоловік, і надавати медичну допомогу в них проблематично.
Протягом двох з половиною місяців наші медики їздили по селах, де є пункти невідкладної допомоги, як виїзна бригада. Для цього благодійники безплатно надали нам у користування фургон, устаткований медичним обладнанням і мінілабораторією, — розповідає Владислав Шепіль.
Залежно від кількості населення виїзна бригада приїздила до населеного пункту на два-чотири дні. У перший день виїжджали сімейні лікарі й проводили обстеження всіх охочих, а далі, за результатами, вони визначали які спеціалісти другої ланки мають приїхати наступного дня і подавали заявку на хірурга, окуліста, невропатолога тощо. Тож, наступного дня виїжджали ці спеціалісти. За таким же принципом формувався й перелік медичних препаратів, які везли з собою лікарі.
Владислав Шепіль говорить, що цими обстеженнями вдалося охопити близько 3 тисяч пацієнтів. І 50-60% з них точно не приїхали б до лікарні самі, бо це здебільшого люди старших вікових груп.
Оскільки цей фургон надавали Лебединській лікарні тимчасово, він уже поїхав до іншого медзакладу — на Харківщині. Але лікарі зрозуміли, що тепер хочуть придбати подібний фургон, щоб він працював у громаді постійно.
«Зараз ми не маємо коштів, щоб його придбати, але спробуємо податися на грантове фінансування», — говорить Владислав Шепіль.
Архівні фото з мобільної лікарні Лебединської лікарні
Нове обладнання й 100-відсоткова точність
За останні три роки до клініко-діагностичної лабораторії Лебединської лікарні імені К. Зільберника закупили багато нового обладнання. Тепер практично всі дослідження тут робляться автоматизовано, що дозволяє виключити людський фактор і зменшити ризик помилки.
Окрім клінічної лабораторної діагностики, яку зазвичай призначає сімейний лікар (клінічний аналіз крові, клінічний аналіз сечі, аналіз крові на цукор і холестерин), у лабораторії Лебединської лікарні Зільберника роблять цілеспрямовані дослідження, наприклад, біохімічні, гормональні чи на онкомаркери. Їх зазвичай призначає вузький спеціаліст — лікар вторинної ланки, щоб встановити діагноз або визначити на якій стадії захворювання перебуває людина.
Щоденно в лабораторії виконується внутрішній лабораторний контроль, а щонайменше раз на рік вона проходить і зовнішній контроль референс-лабораторією Національної дитячої лікарні «Охматдит».
Вони надсилають нам контрольний матеріал, ми не знаємо що там, а наші фахівці проводять аналізи й результати відправляємо їм. Торік ми брали участь у трьох раундах такого контролю й за всіма мали 100-відсоткові результати, — говорить завідувачка лабораторії Лариса Демиденко – Смірнова.
Це стало можливим у тому числі завдяки новому автоматичному біохімічному аналізатору. Бо раніше, коли тут працювали на напівавтоматичних, де потрібна була участь людини, вдавалося досягти лише 75% задовільних результатів.
Зараз найновіше обладнання тут — імунохемілюмінісцентний аналізатор. На ньому роблять дослідження гормональної панелі, на онкомаркери та TORCH-інфекції. Останні, щоправда, поки не робили, оскільки апарат введений в експлуатацію лише в травні. Цього місяця лабораторія буде брати участь у зовнішньому контролі якості, виконуючи дослідження на апараті, щоб визначити наскільки точно він працює.
На цьому лікарня зупинятися не збирається і вже планує наступну закупку для бактеріологічного відділу. Це буде бактеріологічний аналізатор, який дозволить проводити виявляти різні види бактерій і мікроорганізмів у пацієнтів та досліджувати їхню чутливість до антибіотиків.
***
Ця публікація здійснена за підтримки Фонду «Партнерство задля стійкості України», який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю сайту «Трибуна.Суми» і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.
