Сенс роботи обладнання у тому, що штучний інтелект проводить автоматичний аналіз, читаючи рентген-знімки, і відображає зони потенційної патології у вигляді теплової карти легенів. Тобто, обладнання у відсотковому відношенні визначає, яка вірогідність туберкульозу. Окрім рентгензнімка, штучний інтелект може, за умови внесення відповідних даних, зчитувати і лабораторні дослідження та вказані симптоми пацієнта, аби точно встановити вірогідність хвороби. Така технологія корисна та потрібна для скринінгових обстежень, адже може виявити найменші ділянки ураження, розповів фахівець. Сучасні технології допомагають у роботі, водночас діагноз все одно встановлює лікар, враховуючи всі фактори, зазначають в ЦГЗ.
Алгоритми ШІ здатні знаходити навіть незначні патологічні зміни, які могли б залишитися непоміченими під час стандартного аналізу. Також штучний інтелект маркує зображення, які потребують негайної уваги. Це вкрай корисно під час роботи мобільних бригад, які надсилають рентгенологу знімки, що потребують негайного підтвердження наявності патологій. Фахівець перевіряє знімок і висновки обладнання та, за необхідності, може призначити додаткове обстеження. Завдяки цьому пацієнт може пройти тестування, наприклад, здати мокротиння, на місці, що значно прискорює діагностику та початок лікування.
Наразі в українських фтизіопульмонологічних закладах впроваджено вже дев’ять систем із ШІ. За минулий рік обладнання із ШІ в Україні проаналізувало 9958 зображень. Середній час аналізу одного знімка становив 37,5 секунд. Точність ШІ — 92,5%. Високий рівень узгодженості результатів обладнання з висновками лікарів підтверджує надійність технології.
