МОЗ повідомляє, що медичні послуги для них надаються в межах тимчасового захисту (Директива Ради 2001/55/ЄС від 20 липня 2001 року). За аналогічним механізмом, яким наразі користуються українці, які виїхали на проживання до країн ЄС після 24 лютого 2022 року.
З якими травмами пацієнти можуть поїхати на лікування за кордон?
Пацієнти з травмами, які потребують високоспеціалізованої медичної допомоги:
– травми голови/обличчя: відкриті черепно-мозкові травми, травми язика, верхніх дихальних шляхів, переломи щелепи та/або кісток черепа, проникаючі поранення ока;
– травми шиї: пошкодження гортані та/або трахеї, стравоходу;
– травми грудної клітки: проникаючі поранення органів грудної клітки;
– травми черевної порожнини та/або органів тазу: травматичні дефекти черевної стінки, переломи кісток тазу, проникаючі поранення промежини;
– травми кінцівок: відкриті вогнепальні переломи з дефектами кістки, внутрішньосуглобові переломи, що потребують протезування, ускладнення після множинних поранень кінцівок, ампутації на рівні стегна, гомілки, стопи, плеча, передпліччя, кисті;
– травми хребта тощо.
Пацієнти з опіками:
– опіки III ступеня у дорослих 35-70% та у дітей 25-70% площі поверхні тіла;
– опіки II-III ступеня, що становлять понад 40% площі поверхні тіла у вагітних;
– опіки II-III ступеня, що становлять понад 40% площі поверхні тіла у постраждалих із супутніми захворюваннями;
– опіки очей II-IV ступеня;
– дефекти шкіри або м’яких тканин, опіки дихальних шляхів, травного тракту, обличчя, хімічні опіки тощо.
Скерувати пацієнтів на лікування за кордон може сімейний або лікуючий лікар на основі встановлених критеріїв. Щоби підтвердити відповідність критеріям, потрібно запитати у лікаря заповнену форму № 027/о «Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого».
