У травні 2024 року ГО «Центр громадських ініціатив «Інтелект Сумщини» опублікував аналітичний звіт «Впровадження принципів гендерної рівності та інклюзії у Програми комплексного відновлення областей».
Його метою було оцінити впровадження принципів гендерної рівності та інклюзії у програму комплексного відновлення на прикладі прикордонних областей: Сумської, Харківської, Чернігівської, Херсонської, Дніпропетровської, Одеської та Миколаївської.
Трибуна.Суми поспілкувалися з одною з аналітикинь — Оленою Купенко про дослідження, а також — гендерною експерткою Юлією Савельєвою, яка розповіла, чому важливо дотримуватися принципів гендерної рівності та інклюзії при плануванні відновлення.
Це — стратегічні документи, у яких громади викладають свої плани відбудови на середньострокову перспективу.
Вони створюються з урахуванням усіх факторів, викликів та потреб, які можуть грати важливу роль для їхнього розвитку у майбутньому.
За словами Юлії Савельєвої, гендерної експертки ГО «Центр громадських ініціатив «Інтелект Сумщини», гендерна рівність та інклюзія — це забезпечення кожної людини, незалежно від її статі, віку, стану здоров’я та інших об’єктивних ознак, рівними життєвими перспективами у соціальній, економічній, культурній, політичній сферах.
Можливість кожній людині вивчитись, забезпечувати себе, створити сім’ю, реалізуватись у громадській чи політичній діяльності, мати найвищий можливий рівень здоров’я, жити у безпеці – все це має бути рівно доступним для кожної й кожного з нас.
Ці перспективи, за словами експертки, не обов’язково будуть однаково реалізовані кожною людиною, але жодна людини не має стикатися з бар’єрами, які обмежували б її у порівнянні з іншими. У цьому й полягає рівність, включеність (інклюзія) у людську спільноту, соціальна справедливість.
За словами експертки, згідно концепції прав людини, рівність та інклюзія є фундаментальними цінностями будь-якої людської діяльності. У свою чергу, відновлення – це діяльність із розбудови середовища, яке має стати кращим, ніж було, для життя людей. І важливо, щоб це стосувалося всіх людей у їх різноманітті. Тобто ті, хто є більш вразливими, залежними від інших, в умовах відновленої Сумщини, мали б, наскільки це можливо, менше відчувати свою вразливість.
На сьогодні інклюзії й рівності нерідко потребують ті, хто до повномасштабного вторгнення могли бути абсолютно самодостатніми, спроможними й незалежними. Я маю на увазі захисників і захисниць та їх близьких, інших людей, які в більшій мірі, ніж решта, постраждали від війни, — говорить Юлія Савельєва.
Гендерна експертка стверджує, щоб реалізовувати принцип гендерної рівності та інклюзії щодо відновлення, потрібно керуватися запитаннями: для кого відбудовується той чи інший об’єкт, як це змінить життя людини в громаді, чи буде об’єкт рівно доступним і потрібним для різних груп людей, як визначалася пріоритетність відновлення?
«Окрім цього, наша євроінтеграція передбачає, що ми поділяємо принципи, які сповідує спільнота тих, хто нам допомагає. Відповідно, рівність, участь, інклюзія мають бути органічними й для нас. Зрештою, очікувати на зовнішню підтримку, але при цьому керуватись протилежними життєвими принципами, було б, напевно, нерозсудливо», — говорить гендерна експертка.
Недотримання принципів гендерної рівності та інклюзії – це ігнорування того, що потрібно людям. І взагалі – це виключення певних груп людей із суспільного життя, їх маргіналізація з усіма відповідними наслідками. Крім того, не забезпечуючи гендерну рівність і інклюзію, ми маємо, по-перше, шукати яким чином утримувати людей, які залежать від цієї зовнішньої підтримки, а по-друге, втрачаємо їхній ресурс. Прогресивний світ порахував ціну такої ізоляції, й вона дуже висока. Тому всі – і жінки, і чоловіки, і люди різного віку, і люди з інвалідністю, і люди з різною освітою мають бути максимально інтегровані, почуватись рівноцінними з іншими. У такий спосіб ми також знижуємо соціальну напругу, яка виникає на тлі сегрегації людей, розподілу їх на групи з різними життєвими перспективами. Отже, якщо ми хочемо розвиватись як регіон, то маємо забезпечити умови, в яких є можливості жити та працювати кожному й кожній із нас, де панує соціальна справедливість, включеність і участь, — резюмує гендерна експертка Юлія Савельєва.
У Сумській області діє «Стратегія відновлення та розвитку економіки Сумської області на 2022-2024 роки», версія 2.0. Натомість програма комплексного відновлення наразі відсутня, хоча є розроблені програми комплексного відновлення територіальних громад області, наприклад, програма Конотопської міської ТГ, Сумської ТГ тощо.
Також в Сумській області діє Короткий план дій по резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», що міститься в Обласній комплексній програмі соціального захисту населення на 2022-2026 роки.
Це документ, який має включати кроки, покликані створити умови для забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у подоланні конфліктів, встановленні миру, процесах відновлення, протидії безпековим викликам, системній протидії насильству за ознакою статі та насильству, пов’язаному з конфліктом.
Про дослідження
Над аналітичним звітом «Впровадження принципів гендерної рівності та інклюзії у Програми комплексного відновлення областей» працювала команда Центру соціальних досліджень СумДУ: Андрій Лебідь, Микола Назаров, Олена Купенко, Андріана Костенко та Ніна Світайло.
Зокрема, вони досліджували обласні Програми комплексного відновлення та розвитку, а за їх відсутності — Стратегії соціально-економічного розвитку до 2027 року та обласні плани дій із виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2025 року.
Щоб пояснити, чому ми вирішили виконати це дослідження, треба повернутися до терміну «гендерна рівність». Для нашого центру ця проблематика є однією із основних протягом всієї нашої історії. Говорячи про гендерну рівність, маємо на увазі людей в їх різноманітності за статтю, віком, походженням, місцем проживання, економічними статками тощо. Саме розуміння такої різноманітності є основою реалізації прав людини. Очевидно, що відновлення має бути не самоціллю, а шляхом до забезпечення благополуччя людей, — говорить Олена Купенко, одна з аналітикинь Звіту.
Вона працювала з документами Чернігівської області, а також брала участь у розробленні висновків і рекомендацій.
«Під час роботи ми звернули увагу, що наявні документи більшою мірою фокусуються на матеріально-інфраструктурному та частково безпековому аспектах відновлення. Тобто ці документи не дуже враховують людину в її особливостях і потребах. А саме врахування людського фактору, забезпечення гендерної рівності, покращення становища жінок і чоловіків та/або їх груп є тим, що очікує Європейський Союз від України», — говорить дослідниця.
За словами Олени Купенко, наразі вони з командою працюють над новим дослідженням — аналізом пошкоджень і руйнувань об’єктів сфери освіти та культури. І головним результатом для області вбачають можливість робити наступний крок.
Питання відновлення – це лише не питання кількості шкіл і закладів культури, а й питання врахування думки людей. Нашими дослідженнями просуваємо і відстоюємо цю позицію. Перебуваючи на зв’язку з місцевим самоврядуванням, наші експерти намагаються просувати ці твердження в документах територіальних громад.
«На Сумщині, як і в інших областях, вже є відповідні ухвалені документи. Це обласні документи на виконання Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека”. У них закладені основні позиції щодо реалізації на місцях принципів гендерної рівності та інклюзії. Тож наша можливість — у координації зусиль розробників і виконавців цих документів, і синхронізації самих документів», — стверджує Олена Купенко.
Наближення до міжнародних стандартів якості життя, не лише відновлення, але й досягнення благополуччя. Маю згадати ще один документ — «Цілі сталого розвитку», так ось там є такий фундаментальний принцип: «Нiкого не залишити осторонь». Тобто нашим ідеалом є те, щоб кожна людина на Сумщині відчувала свою захищеність і затребуваність, — говорить аналітикиня.
Прочитати повне дослідження можна за посиланням. Звіт створений ГО «Центр громадських ініціатив «Інтелект Сумщини» завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека»: відповіді на виклики війни», який виконується Українським Жіночим Фондом у партнерстві з ГО «Ла Страда — Україна», Асоціацією жінок-юристок України «Юрфем», Інформаційно-консультаційним жіночим центром, Українською фундацією громадського здоров’я та Центром «Жіночі перспективи» за сприяння Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Апарату Урядової уповноваженої з питань гендерної політики.
***
Ця публікація стала можливою завдяки підтримці Європейського Союзу, наданій в рамках проєкту «Мережа гендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик», що реалізовує Український Жіночий Фонд. Відповідальність за зміст інформації несе ГО «Інтелект Сумщини». Інформація, що представлена, не завжди відображає погляди ЄС і УЖФ.
