Сумчанам роз’яснюють процедуру надання допомоги по тимчасовій непрацездатності під час додаткового дня відпочинку донора.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23 червня 1995 року № 239/95-ВР після кожного дня здавання крові та (або) її компонентів, в тому числі у разі здавання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. За бажанням працівника цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня здавання крові чи її компонентів.
Згідно абзацу 5 частини 2 статті 22 Закону № 1105, у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, установлених цим Законом.
Оскільки додатковий день відпочинку із збереженням середньої заробітної плати, що надається донору після кожного дня здавання крові, не відноситься до щорічної (основної чи додаткової) відпустки, то норми абзацу 5 частини 2 статті 22 Закону № 1105 та Закону № 504 в частині перенесення зазначених відпусток у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю особи під час перебування у таких відпустках на зазначений додатковий день не розповсюджуються.
Нормою пункту 1 статті 22 Закону № 1105 визначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).
Оскільки додатковий день відпочинку, що надається донору, оплачується у розмірі середньої заробітної плати застрахованої особи та, у разі тимчасової непрацездатності особи, не переноситься на інший період, тому відсутня втрата заробітної плати за цей день і допомога по тимчасовій непрацездатності, як компенсація втраченого заробітку, не надається.
