Один із таких наративів стосувався «епідемічної ситуації» на Сумщині. Російські ресурси заявляли, що область нібито має найвищий рівень захворюваності на гепатит С через великий потік поранених українських військових. До цього додавали твердження про начебто спалах гарячки Західного Нілу.
Однак ці твердження не відповідають фактам. Як пояснював лікар-інфекціоніст Сумського медичного клінічного центру інфекційних хвороб та дерматології, Сумщина перебуває серед областей із найвищими показниками захворюваності на гепатит С щонайменше з 2010 року — тобто задовго до повномасштабної війни. Тому пов’язувати цей показник із нібито «потоком поранених військових» немає підстав.
Так само не підтверджується інформація про «спалах» гарячки Західного Нілу. За даними Сумського обласного центру контролю та профілактики хвороб, у 2026 році в Україні на той момент було зафіксовано лише два підтверджені випадки — по одному на Сумщині та Полтавщині. Випадок у Сумській області стався ще в січні, завершився одужанням пацієнта і не свідчить про епідемічний спалах.
Інший напрям російської пропаганди — повідомлення про нібито військові успіхи російської армії. Зокрема, російські ресурси заявили про «звільнення» прикордонного села Рижівка Сумського району підрозділами угруповання «Північ». У таких повідомленнях традиційно використовується військова лексика — «штурмовики», «вибили противника», «просунулися», «створення смуги безпеки». До цього додаються вигадані деталі про втечу українських військових, «загороджувальний вогонь» та нібито примусову мобілізацію жителів Закарпаття.
Сам факт появи таких повідомлень є показовим: Рижівка вже не вперше стає об’єктом російських інформаційних вкидів. Ще у 2024 році російська сторона поширювала заяви про нібито захоплення населеного пункту, хоча українські представники спростували цю інформацію.
У серпні російська пропаганда продовжила розширювати цю історію, описуючи Рижівку як нібито черговий доказ масштабного наступу на Сумщині. Водночас сам факт бойових дій та обстрілів у прикордонних населених пунктах не означає автоматичного переходу території під контроль Росії. Зокрема, Рижівка офіційно належить до населених пунктів, де тривають бойові дії, а українські та російські повідомлення про ситуацію на прикордонні необхідно розрізняти від підтверджених даних про контроль території. Зокрема, в УВ «Північ» повідомили, що Рижівка перебуває під контролем Сил оборони України.
Ще один поширений прийом — маніпуляція наслідками російських ударів по Сумах. Після атак російські Telegram-канали намагаються представляти цивільні об’єкти як нібито військові цілі. Торгові центри, магазини та спортивні об’єкти в таких повідомленнях називають місцями розташування українських військових, а сам удар подають як «знищення об’єктів ЗСУ». Такі повідомлення були і після атаки керованих авіабомб на Суми 6 серпня.
Натомість офіційні повідомлення української влади фіксують масштабні пошкодження цивільної інфраструктури та житлових будинків. Наприклад, 6 серпня, за інформацією Сумської міськради, внаслідок атаки: зруйновано одну нежитлову будівлю, пошкоджено 45 будівель (9 нежитлових, 27 багатоквартирних будинків, 9 приватних будинків), вибито більше 700 вікон у житловому секторі, майже 400 балконних рам, більше 200 вікон загального користування та сім дахів. Унаслідок авіаудару постраждало 12 цивільних людей.
Окремо російська пропаганда поширює щоденні зведення угруповання «Північ», у яких десятки населених пунктів Сумщини фігурують як місця нібито успішних ударів і просування російських військ. У таких повідомленнях регулярно з’являються твердження про захоплення нових територій, просування на сотні метрів та прибуття українських підрозділів із різних регіонів.
Характерний приклад — твердження про нібито перекидання до Уланового «бойових груп, укомплектованих етнічними угорцями». Далі пропагандисти пов’язують це з вигаданою історією про масові затримання чоловіків у закарпатському селі Яноші та їхнє відправлення «на убій» до Сумської області. Таким чином локальний сюжет про бойові дії перетворюється на ширшу пропагандистську конструкцію про нібито примусову мобілізацію, «іноземних найманців» та нездатність української армії утримувати фронт.
Важливо, що російські повідомлення часто змішують реальні факти з вигаданими деталями. Справжні обстріли прикордоння, наявність бойових дій чи пошкодження цивільних об’єктів використовуються як «доказова база» для неправдивих висновків.
Загалом, російська дезінформація про Сумщину в першій половині серпня вибудовується навколо кількох повторюваних наративів: «область охоплюють епідемії», «українська армія зазнає катастрофічних втрат», «Росія постійно просувається», «прикордонні села одне за одним переходять під російський контроль», а російські удари по містах нібито є атаками по військових об’єктах.
Такі повідомлення варто перевіряти за офіційними даними місцевої влади, Генерального штабу, профільних медичних установ та інших першоджерел. Обережно слід ставитися до категоричних заяв про «звільнення» населених пунктів і значні зміни на фронті, якщо їх поширюють лише російські Telegram-канали.
Цей матеріал створено в межах проєкту Інституту масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.
