Такі дані опублікували в ЦКПХ з посиланням на Ларису Кореневу – помічницю лікаря-епідеміолога Сумського ОЦКПХ.
Ехінококоз — тяжке паразитарне захворювання, що характеризується хронічним перебігом із виникненням одиничних або множинних кістозних утворів (іноді велетенських розмірів) у печінці, легенях, головному мозку та інших внутрішніх органах.
Збудником ехінококозу є личинка гельмінта роду Echinococcus granulosus. Саме ехінококоз головного мозку може призвести до серйозних наслідків і вимагає своєчасної діагностики, визначення симптомів і оперативного лікування. Фактичний рівень ураженості цим гельмінтозом занижений через складну діагностику та частого безсимптомного перебігу захворювання на початковому етапі.
Людина, як і домашні тварини (свині, корови, вівці) є проміжним господарем ехінококу. Кінцевим господарем є дикі або домашні хижі тварини (собака, лисиця, вовк, шакал). В організмі людини він може існувати більше десяти років. В цей період по своєму зовнішньому вигляду глистова інвазія схожа на кісту, яка має круглу або овальну форму, у кисті збирається рідина. Статевозріла форма паразита має інший вигляд, доросла особина гельмінта може досягати в довжину від 2 до 7 міліметрів.
Механізм зараження ехінококами є досить простим. Заражені тварини (корови, вівці, собаки, куниці, тхорі тощо) виділяють яйця паразитів у ґрунт разом з фекаліями, забруднюючи при цьому овочі та фрукти. Більший ризик захворіти мають люди, які тісно контактують із домашніми тваринами, насамперед із собаками.
Тривожними симптомами є загальна слабкість, відсутність апетиту, болі в животі або грудях, сухий кашель, лихоманка, збільшення розмірів живота, які не проходять, попри призначене лікування. Прояви ехінококозу є неспецифічними і можуть мати різну локалізацію, що обумовлено місцем розташування кіст. Кісти найбільш часто утворюються у печінки і легенях, головному мозку.
Щоб уникнути зараження необхідно:
– обов’язково мити руки з милом після будь-яких контактів із собаками та іншими тваринами, а також після перебування на територіях випасу тварин;
– проводити профілактичну дегельмінтизацію домашніх і безпритульних;
– проводити роз’яснювальну роботу з дітьми про небезпеку, до якої може призвести гра з тваринами;
– утримувати собак у вольєрах або на прив’язі;
– обов’язково мити польові та лісові ягоди, овочі і фрукти перед вживанням.
Читайте також: Чим небезпечні укуси мошки — пояснюють сумські лікарі
