На Сумщині такі центри працюють у 26 медзакладах, повідомили у МОЗ:

  1. “Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди” СМР міський склад ІБП
  2. “Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди” СМР клінічне діагностичне відділення №1
  3. “Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди”СМР клінічне діагностичне відділення №2
  4. “Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди”СМР Сумський міський центр дитячої хірургії, ортопедії та травматології
  5. “Центральна міська клінічна лікарня” СМР
  6. “Обласна дитяча клінічна лікарня”
  7. “Клінічна лікарня Святого Пантелеймона” СМР
  8. “Сумська обласна клінічна лікарня”
  9. “Білопільська міська лікарня”
  10. “Буринська лікарня ім. проф. М.П. Новаченка”
  11. “Великописарівська лікарня” хірургічне відділення
  12. “Глухівська міська лікарня” Глухівської міської ради
  13. “Конотопська ЦРЛ ім. ак. М.Давидова”
  14. “Конотопська міська лікарня”
  15. “Краснопільська лікарня”
  16. “Кролевецька лікарня” Кролевецької міської ради
  17. “Липоводолинська лікарня”
  18. “Лебединська лікарня ім.К.О.Зільберника”
  19. “Недригайлівська лікарня”
  20. “Охтирська ЦРЛ”
  21. “Путивльська міська лікарня”
  22. “Тростянецька міська лікарня” ТМР
  23. “Шосткинська ЦРЛ”
  24. “Роменська центральна районна лікарня” РМР
  25. “Середино-Будська міська лікарня”
  26. “Ямпільська лікарня”.

За даними Сумського обласного ЦКПХ, які надали редакції “Трибуна. Суми”, у 2023 році у 562 випадках укусів, подряпин та ослинень тваринами, людям необхідне було антирабічне лікування. Також у ЦКПХ зазначили, що згідно з соціологічним дослідженням, приблизно чверть населення області не звернуться за меддопомогою у випадку виникнення небезпечних щодо інфікування сказом ситуацій.

Забезпеченість Сумської області антирабічним гамма-глобуліном покриває річну потребу з врахуванням 25% буферного запасу. Наявних антирабічних вакцин в області вистачить, аби покрити потребу в цих препаратах на пів року, повідомила “Трибуна. Суми” Наталія Галушко – завідувачка відділу епідеміологічного нагляду і профілактики інфекційних хвороб Сумського обласного центру контролю та профілактики хвороб.

Усі антирабічні центри країни забезпечені антирабічною вакциною, вона безоплатна для пацієнтів, зазначили у МОЗ. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, у 2023 році по антирабічну допомогу звернулися понад 56 тисяч людей і майже 22 тисячі з них отримали щеплення. Антирабічну вакцину застосовують для первинної імунізації людей, які були в контакті або були вкушені хворими на сказ тваринами, тваринами з підозрою на сказ чи невідомими тваринами. Подальша ревакцинація проводиться згідно зі схемою лікувально-профілактичної імунізації. Зазвичай графік вакцинації складається з 5 щеплень: 0-й день (день звернення до лікаря), а потім у третій, сьомий, чотирнадцятий і двадцять восьмий дні.

“Лікарі центрів надають медичну допомогу пацієнтам, які звертаються у разі укусів, подряпин, ослинень тваринами; здійснюють первинну обробку; призначають і здійснюють курс антирабічних щеплень за потреби. Лікар оцінить ситуацію, об’єм антирабічної допомоги – призначити лише курс вакцинації проти сказу чи, за необхідності, вакцинацію поєднати з введенням антирабічного імуноглобуліну”, – пояснив заступник міністра, головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін.

Читайте також: Як поводитися з тваринами, аби не заразитися сказом — пояснює ЦГЗ

Поділитись:

Більше у розділі