Трибуна

Змінюватися і розвиватися. Як лікарі перинатального центру прикордонної Сумщини долають виклики повномасштабної війни

Сумський обласний клінічний перинатальний центр у 2023 році увійшов до спроможної мережі лікарень Сумщини як надкластерний заклад. Це означає, що тут надають повний спектр допомоги вагітним, породіллям та немовлятам, у тому числі — у найскладніших неонатальних випадках. У закладі народжують як сум’янки, так і жінки з області. У 2023 році, наприклад, 17,6% породіль були з міста Суми, 37% — з Сумського району і 45,4%% — зі всіх інших куточків області, включаючи прикордонну зону.
Як працює заклад в умовах повномасштабної війни, що змінилося в роботі його фахівців і як повномасштабна війна в країні впливає на здоров’я жінок та народжуваність «Трибуна. Суми» дізнавалася у працівників закладу.

Рік запитань і рік перетворень

2022 рік для Сумського обласного перинатального центру був роком запитань. Основним завданням закладу було вижити та зберегти кадровий потенціал, особливо на початку повномасштабного вторгнення, коли лікарі виїздили з оточеного міста або боялися приходити на роботу через вуличні бої. Під кінець року прийшло розуміння потреб, і перед керівним складом постало завдання ці потреби задовольнити. Тож 2023 рік, на відміну від 2022, став роком перетворень.

«Ми впевнилися, що заклад має не просто існувати, а й розвиватися. А для цього потрібно робити серйозні, іноді навіть агресивні, цілеспрямовані кроки. Саме у 2023-му заклад за підтримки багатьох партнерів не лише відновив роботу в повному обсязі, а й зазнав перетворень», — розповідає медична директорка Сумського обласного перинатального центру Ольга Бутенко.

Протягом 2023 року завдяки бюджетним та благодійним коштам перинатальний центр отримав обладнання на 33,5 мільйона гривень.

Наприклад, за підтримки благодійників за два місяці тут капітально відремонтували операційну та отримали для неї обладнання, серед якого спеціальний операційний стіл, лампи, коагулятори для зменшення крововтрати й травматичності для тканин та лапароскопічна стійка за 5,2 мільйона гривень, аналогів якої у комунальних закладах області немає.

Оновили й обладнання для пологових залів. Тепер тут є спеціальні пологові ліжка, які трансформуються під час пологів і дозволяють менше рухати жінку, бездротові монітори, за допомогою яких ведеться спостереження за серцебиттям плода.

«Зазвичай ці монітори дротові, і коли жінці під’єднують датчик до живота, вона стає прив’язаною до основної станції апарата. Коли дроту немає, жінка може вільно пересуватися, сходити в туалет, посидіти на гімнастичному м’ячі, прийняти будь-яку позицію, у якій вона відчуватиме найменше болю і, відповідно, потребуватиме менше медикаментів для знеболення під час пологів», — пояснює Ольга Бутенко.

Лікарі так само не прив’язані до екрана базової станції, адже вся інформація виводиться на екран ординаторської, де можна спокійно слідкувати за кількома жінками одночасно.

На початку 2024 року за кошти обласного бюджету для перинатального центру придбали УЗД-апарат вартістю 7,65 мільйона гривень. Він дозволяє робити точну діагностику на будь-якому етапі вагітності, детально досліджувати плід, виявляти найскладніші відхилення та вчасно почати їх лікування.

«Обладнання — це те, що насправді сильно впливає на якість роботи лікарів та рівень надання допомоги пацієнткам. Неможливо робити якісні оперативні втручання, користуючись обладнанням, на якому працювали ще за часів Пирогова», — коментує Ольга Бутенко.

Школа відповідального батьківства

Торік у закладі відновили й почали активно розвивати «Школу відповідального батьківства». Її наявність — вимога Міністерства охорони здоров’я, але у 2022 році медикам було не до неї.

«Школа відповідального батьківства» — цикл із десяти занять з майбутніми батьками, — не тільки з вагітними, а й з їхніми партнерами, — на теми, які, з досвіду лікарів, викликають найбільше запитань або про які взагалі запитань немає, а проговорити їх важливо. Наприклад, майже ніколи у вагітних та їхніх партнерів не постає питань про післяпологову контрацепцію, але про неї з парами треба говорити.

«У нас є перелік тем, розклад занять і спеціалісти закладу, які їх проводять. Наприклад, наш лікар-психотерапевт у рамках Школи розповідає про психологію вагітності та післяпологову депресію, лікар-анестезіолог — про знеболення під час пологів, лікарі-неонатологи — про неонатальний період, про те, як відпадає пупок, як доглядати за дитиною тощо», — пояснює завідувачка спеціалізованої жіночої консультації з виїзною бригадою Сумського обласного перинатального центру Алла Русанова.

Завідувачка спеціалізованої жіночої консультації з виїзною бригадою Алла Русанова

Заняття в Школі відбуваються раз на тиждень і повторюються що десять тижнів, щоб кожна жінка могла прослухати повний курс. Відвідувати їх можуть як вагітні, які перебувають на обліку в перинатальному центрі, так і пацієнтки інших закладів. Усі заходи у Школі — безплатні. В тому числі йога.

«Заняття з йоги в нас відбуваються два рази на тиждень. На них жінки вивчають пози та роблять дихальні вправи, які допоможуть їм полегшити пологи», — додає Алла Русанова. 

Для маломобільних жінок і не тільки

У червні 2023 року у Сумському обласному перинатальному центрі завдяки співпраці з Фондом ООН у галузі народонаселення (UNFPA) та партнерами «Українського жіночого фонду» на Сумщині, з’явився гінекологічний кабінет безбар’єрного доступу. Він — один із шести у Сумській області. Його особливість у тому, що він перш за все розрахований на вразливі верстви: маломобільних, ВПО або жінок, які постраждали від домашнього чи гендерно зумовленого насильства. Проте скористатися ним може будь-яка жінка, яка потребує огляду у гінеколога.

«Багато жінок не можуть потрапити на прийом у робочий час. Будь ласка, приходьте до безбар’єрного кабінету. Це точно такий же гінекологічний кабінет, як і всі інші, але працює він цілодобово і, за потреби, анонімно», — говорить завідувачка акушерського відділення Юлія Левковець.

Сюди, навіть під час комендантської години, поліція може привезти жінку, яка зазнала насильства. Звісно, якщо жінка дає на це згоду.

Гінекологічний кабінет безбар’єрного доступу знаходиться в акушерському корпусі перинатального центру. До будівлі можна піднятися пандусом, а у самому кабінеті є спеціальне крісло-трансформер для маломобільних пацієнток. Жодних розхідних матеріалів, як-то пелюшки, бахіли чи гель, приносити з собою не треба. Усе необхідне у лікаря вже є.

Огляди на виїзді

Ще один партнерський проєкт, який реалізують у Сумському обласному перинатальному центрі — мобільні бригади. Він став можливим завдяки підтримці UNFPA та БО «100% життя». 22 лютого 2024 року цьому проєкту виповнюється рік.

«За цей час наша бригада репродуктивно-сексуального здоров’я здійснила близько 200 виїздів до населених пунктів різних громад області, надаючи безплатну допомогу їхнім мешканцям», — говорить Алла Русанова.

У складі мобільної бригади щоразу обов’язково їде акушер-гінеколог та лікар суміжної спеціальності. Перший — спеціаліст перинатального центру, другий — може бути з іншого медзакладу. Наприклад, з Сумської обласної лікарні чи Сумського обласного кардіоцентру. Таким чином до бригади вдається залучити і кардіологів, і невропатологів, й ендокринологів, й УЗД-спеціаліста і терапевта. Третя обов’язкова учасниця бригади — акушерка.

«Наприкінці місяця ми складаємо графік виїздів бригади на наступний місяць. Контактуємо з амбулаторіями, центрами первинної медико-санітарної допомоги або керівництвом громади, запитуємо коли їм зручно нас прийняти і яких спеціалістів вони потребують зараз. Мешканців населених пунктів, куди ми їдемо, сповіщає приймаюча сторона. Вони ж складають попередній список пацієнтів, які прийдуть на прийом. З досвіду: зазвичай приходить більше людей, ніж записалося. Особливо, якщо їде УЗД-спеціаліст», — говорить Алла Русанова.

Лікарка зазначає, що пацієнти у сільській місцевості позитивно сприймають можливість звернутися до спеціалістів, і якщо їм приписують якесь лікування, сумлінно виконують настанови.

«Через деякий час ми повторно приїжджаємо у населені пункти, які вже відвідували. І, якщо потрібно, такі пацієнти приходять на повторний огляд чи консультацію», — пояснює лікарка.

На прийом до лікарів мобільної бригади жінки звертаються з різними гінекологічними патологіями: це й запалення, і доброякісні новоутворення і передракові захворювання.

Звісно через меншу доступність медицини у сільській місцевості, мобільній бригаді довелося виявити й кілька запущених випадків хвороб, і вагітність у великому терміні, яка досі ніде не спостерігалася.

«Були жінки з повним випадінням, з кровотечею, яким потрібна була термінова допомога. Ми їх скеровуємо на госпіталізацію. Є такі, що відмовляються. З незрозумілих причин», — говорить Алла Русанова.

Вагітність без нагляду й пологи в кареті швидкої

Кількість пологів у 2022 році на Сумщині скоротилася на 54%, озвучує офіційну статистику лікар-акушер-гінеколог і за сумісництвом лікар-методист організаційно-методичного відділу Андрій Звягінцев. Пов’язано це не лише з тим, що жінки побоюються народжувати під час повномасштабної війни, а й з тим, що жінок загалом стало менше.

Статистику народжуваності в області у 2023 році ще опрацьовують, але окремо по Сумському обласному перинатальному центру вже підрахували: кількість пологів тут, порівняно з 2022 роком, збільшилася майже на 5%. Порівнювати з 2021 роком, говорить він, все ще немає сенсу.

«Через тривожність збільшилася кількість передчасних пологів. Після 24 лютого 2022 року більше стало пізніх звернень та вагітностей без нагляду. Причому, якщо раніше без нагляду були здебільшого девіантні, асоціальні, зі шкідливими звичками, то зараз таке зустрічається й серед абсолютно соціалізованих жінок», — розповідає Андрій Звягінцев.

Сумщина має найдовший кордон із Росією і через те, що росіяни постійно його обстрілюють, є села, куди маршрутка ходить через раз або вже не ходить зовсім. Тож жінка може й хотіла виїхати принаймні до амбулаторії, щоб вести вагітність у лікаря, але не мала такої нагоди.

«Це сильно впливає на загальну картину, бо нагляд під час вагітності дозволяє вчасно виявити патологію у дитини, визначити фактори ризику для матері, вчасно її проконсультувати й відреагувати. У нас, наприклад, був випадок, коли завагітніла жінка з вадами серця. Це абсолютний протипоказ і надсерйозна ситуація. Довелося перенаправити її в Інститут педіатрії, акушерства та гінекології», — говорить лікар.

Проблеми з логістикою призводять і до того, що жінки невчасно дістаються до перинатального центру — можуть приїхати вже у фазі пологів або й зовсім народжувати в кареті швидкої. Знову-таки це пов’язано з постійними обстрілами прикордоння — лікарям доводиться чекати поки закінчиться обстріл, щоб забрати вагітну.

«Зараз із прикордонними громадами ми домовилися, що жінки у терміні пологів, які перебувають у них на обліку, приїздитимуть до нас на допологову госпіталізацію. Навіть якщо все добре і теоретично вони ще могли б знаходитися вдома. Причина лише в тому, що ми не впевнені, що вони зможуть вчасно дістатися до нашого закладу», — пояснює Андрій Звягінцев.

Простір для працівників

У 2023 році завдяки проєкту ЮНІСЕФ у Сумському обласному перинатальному центрі вдалося подбати й про працівників закладу — тут створили кімнату психологічного розвантаження персоналу.

«Такі кімнати рідко можна побачити в лікарнях пострадянського простору. Зазвичай персонал сидить у маленькій, найменш пристосованій кімнаті, бо місця не вистачає. Віднедавна у нашому закладі є така кімната», — розповідає медична директорка.

За підтримки благодійників у ній зробили ремонт та облаштували відповідно до потреб персоналу. Тут є кухонна техніка, дивани, столи, спортивний інвентар. Медпрацівники можуть провести в цій кімнаті свою обідню перерву чи перепочити у вільний час.

«Ідея працює. Ця кімната стала місцем, де персонал може зібратися у неформальній обстановці за межами свого відділення. Невдовзі ми плануємо провести тут ще й серію тренінгів для колективу по Всеукраїнській програмі ментального здоров’я “Ти як?”», — говорить Ольга Бутенко.

Фото до тексту  Богдана Красулі

Поділитись:

Більше у розділі