Сумщина – одна із шести областей України, які беруть участь у Проекті Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, що спрямований на розбудову системи громадського здоров’я. Реалізація цього проекту передбачає, окрім інших важливих змін, реформування інфекційного контролю в медичних закладах області. Про це повідомляють у ЦГЗ.
Першим закладом, де здійснюються заходи, передбачені проектом, стала Сумська обласна клінічна лікарня. Нещодавно її фахівці провели самоперевірку – внутрішній аудит закладу щодо інфекційної безпеки.
Наскільки правильно це було зроблено і чи відповідають дійсності бали самоперевірки – вивчала комісія Центру громадського здоров’я МОЗ України. Висновками та рекомендаціями фахівці поділилися під час круглого столу “Результати моніторингового візиту щодо впровадження компоненту інфекційного контролю в КЗ СОР “Сумська обласна клінічна лікарня”.
Оцінка передбачає чотири рівні. За результатами перевірки Сумська обласна клінічна лікарня має базовий рівень впроваджених заходів. Самооцінка була об’єктивною, її результати майже не відрізняються від наших. Ми надали ключові рекомендації для покращення рівня інфекційного контролю. Головне, що хотілося б озвучити – необхідно якісно нове впровадження епідеміологічного нагляду, яке вимагає фінансових ресурсів для закупівлі діагностичного, стерилізаційного, комп’ютерного обладнання. Потрібно ставити питання про виділення коштів, – розповів завідувач відділу антибіотикорезистентності та інфекційного контролю ДУ “Центр громадського здоров’я МОЗ України” Олександр Мацьков.
Роботу закладу оцінювали за 5-ма напрямками: епідеміологічний нагляд за внутрішньолікарняними інфекціями, гігієна рук персоналу, мікробіологічна безпека, менеджмент відходів, стерилізація і дезінфекція.
Наші рекомендації – збільшення кількості фахівців з епіднагляду в штаті лікарні, впровадження електронної системи документообігу – хоча б на рівні окремих елементів, заміна умивальників на ті, що не потребують відкриття кранів руками, заміна антисептичних препаратів на більш ефективні. Що стосується поводження з відходами – зараз вони знищуються хімічним методом. Він не оптимальний і створює досить великі можливості для інфікування персоналу. Ми рекомендуємо фізичний метод знищення відходів – парова дезінфекція і автоклавування. Це потребує витрат, але у довгостроковій перспективі цей метод є більш економним, а головне – будуть знижені ті ризики, які є зараз. Така ж проблема зі стерилізацією інструментів – зараз вона проводиться сухожаровими методами, які є неефективними. Необхідна закупівля парових автоклавів, а також автоматичних машин для глибокої дезінфекції ендоскопів, – повідомив консультант ДУ “Центр громадського здоров’я МОЗ України” Аркадій Водяник.
Ці помилки досить типові для всіх лікувальних закладів, – говорить експерт з питань інфекційного контролю ГО “Інфекційний контроль в Україні” Катерина Сояк. – Практично скрізь весь інфекційний контроль зводиться до ведення документації. Необхідно створювати професійне середовище, де фахівці з епіднагляду могли б спілкуватися, обмінюватися досвідом.
Експерти сподіваються, що таким середовищем стане Сумський обласний Центр громадського здоров’я, який буде розповсюджувати найвдаліші зразки такої практики на інші лікарні.
