Міжнародний реєстр збитків для України (RD4U) — це спеціальний механізм, створений у Гаазі за участі Ради Європи, України, Європейського Союзу та понад 40 держав-партнерів. Його мета — зафіксувати шкоду, якої українцям завдала повномасштабна агресія Росії: зруйноване житло, шкоду здоров’ю, загибель або зникнення рідних, вимушене переміщення та інші втрати. Редакція «Трибуна.Суми» поспілкувалася з правозахисницею Української Гельсінської спілки з прав людини Наталією Єсіною, щоб пояснити, навіщо подавати заяву до Реєстру та як це зробити правильно.
Фото надала Наталія Єсіна
Реєстр є першим етапом на шляху до отримання репарацій з російських активів. 16 грудня 2025 року було підписано Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії, яка в перспективі розглядатиме подані заяви та ухвалюватиме рішення щодо виплат. Реєстр не передбачає негайної грошової компенсації, подання заяви — це фіксація шкоди та доказова база для майбутнього механізму справедливості. Процедура є безоплатною і можлива навіть у разі, якщо людина вже отримувала допомогу від держави чи міжнародних організацій, зокрема в межах програми «єВідновлення», пояснює Наталія Єсіна.
Основна функція Реєстру — приймати заяви та супровідні докази, систематизувати їх, класифікувати за визначеними критеріями й вносити прийнятні звернення до бази даних. Для включення заяви до Реєстру вона має стосуватися шкоди, втрат або збитків, завданих фізичним особам, юридичним особам або державі Україна, включно з органами місцевої та регіональної влади, державними та підконтрольними установами, за умови що такі збитки:
- були завдані 24 лютого 2022 року або пізніше;
- виникли на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включно з територіальними водами;
- стали наслідком міжнародно протиправних дій Російської Федерації проти України або на її території.
«Станом на грудень 2025 року, до Реєстру подано близько 70 тисяч заяв. З огляду на масштаб воєнних злочинів і кількість внутрішньо переміщених осіб, ця цифра залишається вкрай низькою. За оцінками, Реєстр очікує щонайменше 6–8 мільйонів заяв, а можливо — до 10 мільйонів. Це означає, що RD4U стане одним із найбільших компенсаційних механізмів у світовій практиці, тож його структура та робота вже зараз розраховані на обробку величезного масиву інформації. На жаль, окремої статистики саме по Сумській області у відкритому доступі немає, і це пояснюється специфікою роботи Реєстру. RD4U — це міжнародна інституція зі штаб-квартирою в Гаазі. Вони ведуть облік глобально по всій Україні або за категоріями злочинів (наприклад, скільки подано заяв за зруйноване житло, а скільки — за поранення), а не в розрізі окремих областей. Це зроблено в тому числі з міркувань безпеки та захисту персональних даних. Але відсутність «регіональної цифри» не робить наші заяви менш важливими», — зазначає пані Наталія.
Хто має право подати заяву?
Заявниками можуть бути громадяни України (у тому числі військовослужбовці, ветерани, колишні полонені), близькі родичі у разі смерті або зникнення людини, бізнес і організації (для окремих категорій це вже доступно), а також держава Україна. У майбутньому планується відкриття можливості подання заяв громадянами інших держав, зокрема англійською мовою. Заяви від громадян Російської Федерації до Реєстру не приймаються.
Категорій, за якими можна подати заяви, досить багато — вони охоплюють різні види шкоди та втрат. Повний перелік доступний на офіційному сайті RD4U. Загалом планується відкрити до 45 категорій. Станом на кінець 2025 року, доступні 14 категорій, серед яких:
- вимушене внутрішнє переміщення (ВПО);
- загибель або зникнення близької людини;
- тяжкі тілесні ушкодження, катування, сексуальне насильство, полон;
- депортація дітей або дорослих;
- пошкодження чи знищення житлового або нежитлового майна;
- втрата житла або контролю над майном на тимчасово окупованих територіях.
Один заявник може подати кілька заяв, у тому числі за різними категоріями шкоди, але для окремих категорій правилами передбачено подання лише однієї заяви. У кожному випадку обов’язково потрібно вказати категорію, до якої належить звернення.
«До мене, як до правозахисниці УГСПЛ, регулярно звертаються люди з цим питанням. Ситуації бувають різні. Наприклад, ми намагалися зареєструвати декілька звернень, але, на жаль, стикнулися з проблемою. Людина не змогла подати заяву через те, що її переселення відбулося ще до 2022 року, ми допомагали дистанційно — онлайн і нюанси про дату переселення не уточнили на початку звернення. Було дуже прикро, адже ми обрали категорію «втрата житла або контролю над майном на окупованих територіях». Людина сподівалася, що в цьому випадку дата переселення не стане перешкодою, але система вимагає, щоб подія сталася після 24 лютого 2022 року. Ми пройшли всю процедуру реєстрації покроково, але на фінальному етапі подати повідомлення нам так і не вдалося. Я щиро сподіваюся, що в майбутньому відкриються категорії і для тих, хто був змушений покинути дім у період з 2014 по 2022 рік», — розповіла правозахисниця.
Також правозахисники регулярно проводять консультації та допомагають подавати заяви людям, що постраждали від війни. Зазвичай, проблем з поданням заяв, які стосуються категорій пошкодження чи знищення житлового майна та вимушеного внутрішнього переміщення, немає. Тут усе відбувається без жодних проблем: люди успішно подають свої заяви. Такі зверненнями частіше не потребують збору якихось додаткових документів, усе необхідне — статус ВПО, документи на право власності — підтягується автоматично через державні реєстри.
Фото надала Наталія Єсіна
Як подати заяву через «Дію»: покроково
- Увійдіть у «Дію». Авторизуйтеся на порталі diia.gov.ua за допомогою BankID, Дія.Підпису або КЕП.
- Знайдіть потрібну послугу. Оберіть: Каталог послуг → Громадянам → «Репарації: Міжнародний реєстр збитків» або скористайтеся пошуком.
- Оберіть категорію. Зазначте ситуацію, яка вас стосується (наприклад, пошкоджене майно чи вимушене переміщення).
- Заповніть заяву. Дайте відповіді на запитання та опишіть обставини завдання шкоди. Частина даних підтягнеться автоматично з державних реєстрів.
- Додайте докази (за наявності). Можна прикріпити фото, документи, акти. Водночас заява приймається навіть без додаткових матеріалів.
- Підпишіть заяву Дія.Підписом та отримайте підтвердження про її подання.
«Подання заяви не гарантує негайних виплат. Реєстр не розглядає заяви по суті, не визначає їхню вартість і не ухвалює рішень щодо компенсації. Ці функції виконуватиме міжнародний компенсаційний механізм, який наразі перебуває в процесі створення. RD4U є першим і необхідним кроком до запуску цього механізму, робота над яким уже триває», — наголошує Наталія Єсіна.Про важливість подання заяв до Міжнародного Реєстру збитків правозахисники розповідають на заходах і переселенцям, і місцевим жителям.
«Якою б не була тема нашого юридичного заходу, я завжди повертаюсь до цього питання. По-перше, це фундамент для майбутніх компенсацій. Якщо вашої заяви немає в Реєстрі, юридично ваших збитків для міжнародної комісії не існує. По-друге, відбувається процес фіксації нашої спільної правди. Час іде, документи губляться, пам’ять стирається. Реєстр RD4U — це так званий цифровий сейф, у якого на меті зберігати докази злочинів. І поки доказів там мало, це грає на користь ворога, підтверджуючи його фейкові новини про відсутність цивільних жертв та обстрілів по житловим об’єктам. І по-третє, це наш внесок у розуміння масштабів трагедії. Масова подача заяв — це юридичний тиск на агресора, тому я закликаю не зволікати і реєструвати факти збитків уже зараз», — говорить Наталія Єсіна.Наразі строки подання заяв не обмежені, адже збройна агресія Росії проти України триває. *** Матеріал створено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Текст представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
